В Україні російську виключили з переліку мов, які необхідно захищати

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №4699-IX, яким російську мову виключають з переліку тих, до яких Україна зобов'язана виконувати європейські правила щодо захисту мов корінних народів і національних спільнот.

Про це повідомляє міністерство культури.

"Відтепер російська мова виключена з переліку мов, на які поширюється дія Хартії в Україні. Водночас її положення продовжують діяти для мов корінних народів і національних спільнот України, зокрема кримськотатарської, караїмської, кримчацької, ромської, урумської, румейської, чеської та інших мов", - наголошується у повідомленні.

"Цей закон підтверджує нашу підтримку мов корінних народів і національних спільнот України, які є важливою частиною нашої культурної спадщини. Російська мова як мова держави-агресора більше не належить до переліку мов, на які поширюються механізми особливого захисту, передбачені Хартією", — зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

У міністерстві наголошують, що закон приводить українське законодавство у відповідність до оновленого офіційного перекладу Хартії та закріплює актуальний перелік мов, що потребують підтримки та захисту відповідно до її положень.

Читайте також: Мовна омбудсменка вимагає збільшити штрафи для бізнесу за російську мову у 10 разів

Статус російської мови в Україні

Згідно зі статтею 10 розділу I Конституції України, застосування мов в Україні гарантується Конституцією та визначається законом. У ній наголошується, що:

• державною мовою в Україні є українська мова;
• В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

У липні 2021 року згадку російської мови у Конституції в одному зі своїх рішень прокоментував Конституційний суд України: “Попри те, що в цьому приписі з усіх мов зі статусом мови національної меншини виокремлено лише російську мову, це не означає надання їй Конституцією України привілейованого юридичного статусу”.