В Україні можуть радикально посилити відповідальність за нехтування мовним законодавством. Для системних порушників штрафи пропонують збільшити вдесятеро.
Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю lb.ua.
Мовна омбудсменка підготувала пропозиції щодо змін до Кодексу про адмінправопорушення. Головна мета — зробити ігнорування закону фінансово невигідним, особливо у сфері обслуговування, реклами та в інтернеті, де нинішні санкції не зупиняють порушників. При цьому пропонується диференційований підхід: випадкове порушення каратимуть м’яким попередженням, а от за свідому відмову від української мови штрафуватимуть жорстко.
“Повторне порушення — це виклик державі, і відповідь на нього має бути миттєвою та безкомпромісною. Помножити штрафи на 10 — це цілком робочий варіант для системних порушників”, — заявила Івановська.
Читайте також: У Івановської оприлюднили статистику порушень мовного закону: які галузі “перемагають”
На думку омбудсменки, державна мова має стати «природним та єдиним фільтром» для бізнесу та кар’єри в Україні. Нові санкції мають чітко донести це правило до ринку.
“Не поважаєш державну мову — втрачаєш прибуток, не дотримуєшся закону — втрачаєш право на професійну реалізацію. Закон про державну мову — це не питання цензури, а питання права громадян бути почутими українською мовою у власній країні”, — підкреслила уповноважена.
Мовний закон: вимоги і штрафи
Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” діє з 2019 року та регулює використання української мови у публічному просторі. Він зобов’язує забезпечувати україномовний контент у сфері обслуговування, медіа, рекламі та освіті, а також встановлює квоти для книжкової продукції.
Нещодавно Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що нинішні санкції не впливають на системних порушників і не стимулюють їх дотримуватися закону.
“Розміри штрафів – від 3 400 до 5 800 гривень – для багатьох порушників не є відчутними, тому не виконують превентивної функції”, – заявила вона.
Крім того, омбудсменка наголосила, що у разі неефективності чинних механізмів необхідно переходити до більш жорстких заходів. Зокрема, розглядається можливість підвищення штрафів для юридичних осіб у два-три рази, щоб змусити бізнес серйозніше ставитися до вимог мовного законодавства.
Читайте також: “Білінгвізм – це початок кінця”: Івановська про вимоги РФ щодо “мовного питання”








