Європі не вдається перетворити свої економічні та політичні можливості на дипломатичний вплив на РФ, — FT

Про це пише Financial Times.

У матеріалі зазначають, що саме ця тривога спонукала лідерів Норвегії та Фінляндії організувати телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним, не заручившись попередньо підтримкою ЄС, що викликало критику.

«Я не думаю, що Путін змінить свою думку, але він дуже чітко почув нашу позицію. І я стурбований тим, що деякі з цих повідомлень не доходять до нього, коли з ним розмовляють американці», — наголосив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.

Неузгоджені спроби налагодження контактів і негативна реакція про те, як найкраще донести інтереси континенту до Путіна й Трампа. Попри наявність значних важелів впливу Європі не вдається перетворити свої економічні та політичні можливості на дипломатичний вплив. Проте Вашингтон і Київ дедалі більше визнають незамінну роль Європи в будь-якій потенційній угоді. Це посилило побоювання, що Вашингтон і Москва можуть домовитися «за спиною» урядів країн Європи щодо гарантій безпеки для РФ, які можуть передбачати обмеження для НАТО.

«Перш ніж ми зможемо говорити про вибір представника, нам потрібно місце за столом переговорів. Путін не хоче нашої участі, він хоче вести переговори з Трампом, щоб таким чином поставити президента України Володимира Зеленського перед фактом. Водночас Путін дійсно хоче бачити, як ми благаємо про роль у переговорах», — зазначив високопоставлений європейський дипломат.

Четверо європейських дипломатів зазначили, що США та Україна розглядають групу E3 як найбільш ймовірний формат європейського представництва на мирних переговорах. Однак перспектива того, що три найвпливовіші країни Європи представлятимуть весь континент, створює ризик відштовхнути менші європейські країни, попередили дипломати. Один із дипломатів зазначив, що спецпредставник США Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер минулого місяця домовилися з українськими чиновниками в Києві про те, що E3 стане «механізмом» для європейського представництва. 

«Наразі ми намагатимемося дотримуватися формату E3. У певний момент, якщо йтиметься про дуже серйозні переговори, а до цього нам ще далеко, то європейські інституції мають брати участь. Ми маємо знайти спосіб це зробити», — заявив дипломат.

Такі країни, як Данія, Італія та Литва, висловили докір прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре і президенту Фінляндії Алексу Стуббу за спроби налагодити контакти з Путіним. Водночас Німеччина спробувала применшити негативну реакцію.

Високопоставлений законодавець із Християнсько-демократичного союзу канцлера Німеччини Норберт Реттген заявив, що «самовільний телефонний дзвінок — це не той спосіб, у який повинні діяти європейці». Законодавець вважає, що розмова з Путіним послабила позиції європейців і не передбачала жодних реалістичних сподівань на досягнення чогось суттєвого.

«Росія хотіла б залучити європейців до політичного процесу, але таким чином, щоб вони не брали в ньому безпосередньої участі. А Трамп мав більше шансів чинити тиск на Європу, щоб та підтримала його політику умиротворення Путіна», — зазначив директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Алєксандр Габуєв.

На його думку, Росія навряд буде зацікавлена в будь-яких серйозних переговорах про припинення війни до кінця цієї зими. За словами Габуєва, що європейці мають бути готові до того, що вікно можливостей відкриється, і це станеться тоді, коли Україна буде не в найкращій формі.

Нагадаємо, 27 жовтня лідери Фінляндії та Норвегії провели телефонні переговори із Путіним. Головною метою було донесення до Путіна позиції України перед наступним етапом мирних переговорів. 

Варто зазначити, що в ЄС продовжують шукати представника для можливих переговорів із Путіним. Усе частіше йдеться про президента Фінляндії Александра Стубба.