11 грудня 2025 року Рада Європейського Союзу схвалила шосту виплату в межах програми Ukraine Facility – близько 2,3 мільярда євро для України. Йдеться про проєкт, започаткований для підтримки України в умовах воєнного стану.
Він діє з 1 березня 2024 року до 2027 року і передбачає надання до 50 мільярдів євро стабільної та передбачуваної фінансової допомоги. Але є умова: кошти надаються щоквартально на основі виконання індикаторів Ukraine Plan – стратегічного плану України з реформ, узгоджених із вимогами ЄС для вступу. Реформи охоплюють базові, економічні та секторальні сфери (наприклад, судова реформа, антикорупція, енергетика). Фінансування Ukraine Facility розподіляється на гранти, позики та інвестиції.
Схвалення чергового траншу стало можливим завдяки виконанню Україною кроків, необхідних для цієї виплати. Прем’єр-міністртерка Юлія Свириденко у своєму зазначила: “Україна виконала вісім з десяти індикаторів, передбачених Планом України, і реалізувала низку системних реформ в управлінні державними фінансами, зеленому переході та охороні довкілля, а також оптимізації бізнес-середовища, фінансових ринків та судової системи”.
Однак не всі голоси звучать оптимістично: голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев критикує темпи виконання Ukraine Facility. За його словами, у 2024 році індикатори виконувалися майже вчасно, але 2025 рік став “суттєвим погіршенням”: “Очевидно, що закрити всі індикатори за цей час – нереально”, – заявив Гетманцев.
За даними консорціуму RRR4U, який моніторить виконання Україною провідних реформ, жоден квартал 2025 року не минув без боргів за зобов’язаннями, що вже призвело до втрат 1,7 мільярда євро.
Хай там що, але процес триває, хоч і не ідеально. А 12 грудня 2025 року голова Бюджетного комітету ВР Підласа заявила, що так званий “репараційний кредит” (заморожені російські активи) частково може бути наданий Україні в межах проєкту Ukraine Facilit.
“Політарена” вирішила з’ясувати, які реформи згідно з Планом треба провести у 2026 році, що означає ухвалення нових законів та змін до них.
План Ukraine Facility 2026: реформи задля євроінтеграції та фінансової допомоги
Ключовим документом проєкту є План України (Ukraine Plan), схвалений Європейською Комісією. Він визначає стратегію відновлення, реконструкції та модернізації держави на період 2024-2027 років. Охоплює 69 реформ та 10 інвестицій, розбиті на індикатори – критерії, які свідчать про виконання для щоквартальних виплат.
За словами президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн, “стратегія України щодо реформ та інвестицій створює міцну основу для відбудови сучаснішої та процвітаючої України на її шляху до ЄС. Позитивна оцінка Комісії Ukraine Plan відкриває шлях до регулярних виплат у межах Ukraine Facility”. За оцінкою з ЄС, повне виконання Плану може збільшити ВВП України на 6,2 % до 2027 року і на 14,2 % до 2040 року
План передбачає реформи у ключових сферах, щоб Україна швидше наблизилася до стандартів ЄС. Це включає публічні фінанси (краще планування бюджетів і контроль за витратами), розвиток людського капіталу (освіта, охорона здоров’я та ринок праці), бізнес-середовище (спрощення для малого бізнесу, банкрутство та держдопомога), транспорт (дороги, залізниці, порти), агропродовольчий сектор (підтримка фермерів, безпека їжі) тощо.
Які реформи необхідно здійснити Україні в 2026 році згідно з планом:
Реформа державного управління
План вимагає модернізувати державну службу, щоб вона стала ефективнішою і прозорішою, як в ЄС. Головне – запустити нову систему оплати праці для держслужбовців, де зарплати залежать від результатів роботи, а не від стажу, і впровадити єдину цифрову платформу для набору кадрів (career.gov.ua). Також треба реформувати управління персоналом через HRMIS – електронну систему, яка відстежуватиме навчання, оцінку та ротацію чиновників, щоб уникнути корупції в призначеннях. До 2026 року планують повністю охопити всі міністерства цією системою, щоб скоротити бюрократію і підвищити мотивацію.
Судова система
У судовій реформі План робить акцент на тому, щоб судді були справді незалежними, а справи розглядалися швидко й без тиску від політиків чи олігархів. Головне – вдосконалити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), яка вже існує і проводить відбір за меритократичними принципами (тобто за заслугами, а не зв’язками), з обов’язковими перевірками на доброчесність (щоб суддя не мав корупційного минулого). Але План вимагає покращити систему: спростити етапи конкурсів, чітко визначити критерії компетентності та етики, залучити громадську раду з незалежних експертів тощо. Нагадуємо, що раніше “Політарена” писала про дефіцит суддів в Україні (майже половина вакансій вільна), одна з причин цього – неефективна система добору на суддівську посаду.
Законодавчо це все фіксуватиметься змінами до Закону “Про судоустрій і статус суддів” – з фокусом на посилення дисциплінарних процедур (чіткіші покарання за порушення, розширення перевірок) – до середини 2026 року.
Електронний реєстр досудових розслідувань та реформа прокуратури
Ще один ключовий крок – запуск і модернізація e-Case Management System – нової електронної системи керування кримінальними справами, яку План Ukraine Facility зобов’язує впровадити до кінця 2026 року. Вона повністю замінить або суттєво модернізує старий Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР). Усе провадження – від внесення заяви про злочин до закриття чи передачі до суду – вестиметься в електронному вигляді: документи підписуватимуться кваліфікованим електронним підписом, передаватимуться миттєво між слідчим, прокурором і судом, а система автоматично контролюватиме строки розслідування і фіксуватиме кожну дію учасника процесу. Це має унеможливити “втрату” матеріалів, затягування справ і тиск на слідчих, особливо в провадженнях про корупцію.
За Планом система має бути повністю операційною в IV кварталі 2026 року. Також треба розробити стратегію цифровізації судочинства на 2025-2027 роки, щоб інтегрувати e-Case з іншими реєстрами.
Окремо для прокуратури планують запровадити прозорий конкурс на керівні посади: прозорість полягатиме в конкурентному відборі з чіткими критеріями компетентності (знання права, ЄС-стандартів, аналітика) та доброчесності (перевірки на корупцію) з публічним оприлюдненням результатів і залученням незалежних експертів; якщо буде такий закон, він має вступити в силу на початку 2026 року (Q1), а вдосконалення дисциплінарної системи – до Q3 2026.
Продаж державних банків та реформа держпідприємств
У 2026 році реформи повинні зосередитися на прозорому продажу державних банків, щоб залучити інвесторів – держава повинна взяти курс на зменшення держвласності в банківському секторі.
Також згідно з Планом вимагають провести корпоратизацію великих державних підприємств – перетворити їх на АТ чи ТОВ, щоб вони працювали за ринковими правилами, і створити консолідовані органи управління для всіх SOEs (State-owned enterprise), а також призначити незалежні наглядові ради з більшістю зовнішніх експертів.
Фіксальні ризики для громад
Продовжується реформа органів місцевого самоврядування та децентралізація. У 2025 році були спроби ухвалити новий закон про державний нагляд за ОМС, але він провалився як невдалий і такий, що не відповідає європейським принципам, і цей пункт програми Ukraine Facility не було реалізовано в строки, про що писала “Політарена”.
Але реформи продовжують: у 2026 році передбачено ухвалити зміни до Бюджетного кодексу, що стосуються громад. Йдеться про фіскальні ризики – це коли громада раптово витрачає набагато більше, ніж планувала (наприклад, через борги комунальних підприємств, несподівані витрати на переселенців, соціальну допомогу чи ремонт інфраструктури після обстрілів), або втрачає доходи (наприклад, через закриття підприємств під час війни, масовий виїзд мешканців, падіння бізнес-активності та місцевих податків, або руйнування об’єктів, які приносили плату за землю чи оренду). Реформа має чітко визначити механізм, хто саме стежитиме за цими ризиками (Мінфін, місцеві фінансисти, аудитори), як вони мають співпрацювати, і за якими правилами оцінювати та зменшувати небезпеку, щоб громади були фінансово стійкішими, не брали надмірних позик і не створювали загрози для всієї економіки країни.
Цифровізація стягнення боргів
У 2026 році план передбачає запуск оновленої IT-системи для виконавчого провадження – цифрової платформи, яка відстежуватиме активи боржників, заморожуватиме рахунки і стягуватиме борги онлайн, прискорюючи процеси. Відповідний законопроєкт нещодавно було проаналізовано на “Політарені”.
Підвищення цін на електроенергію, продаж електроенергії в Європу
Кабмін має ухвалити спеціальну дорожню карту – план дій, як поступово перейти до вільного ринку газу та електрики після закінчення воєнного стану. Зараз у нас діє механізм PSO: держава змушує “Нафтогаз” і “Енергоатом” продавати газ та електрику населенню за низькими, дотаційними цінами, нижчими за ринкові, щоб люди не платили забагато, але це створює борги в компаніях і гальмує конкуренцію. Дорожня карта передбачає реформу цього PSO – поступово скасувати загальні дотації та перейти до ринкових цін, але при цьому надійно захистити бідніші родини: переглянути систему субсидій (щоб допомога йшла саме нужденним), знайти цих людей в базах і запровадити цифрові інструменти для швидкого оформлення допомоги. Усе це робиться на основі детального технічного аналізу ринку, щоб не було різкого стрибка тарифів і економіка стала ефективнішою.
Також передбачено ухвалити закони, які змінять правила непрямого оподаткування (наприклад, ПДВ та акцизи) і зовнішньої торгівлі для компаній на ринку електроенергії. Це потрібно, щоб Україна могла “з’єднати” свій ринок електрики з ринками сусідніх країн ЄС (наприклад, Польщі, Румунії, Угорщини) – тобто торгувати електрикою на добовому та внутрішньодобовому ринках без бар’єрів, вільно експортувати та імпортувати струм. Зміни внесуть до Податкового та Митного кодексів, щоб все відповідало правилам Енергетичного співтовариства (це міжнародна організація, яка допомагає Україні наближатися до енергетичних стандартів ЄС). Простіше кажучи, це прибере податкові та митні перешкоди для торгівлі електрикою з Європою, зробить ринок відкритим і допоможе стабільніше постачати та продавати електроенергію за кордон.
А ще Кабмін має ухвалити спеціальні постанови, які запровадять мінімальні стандарти енергоефективності для будівель (наприклад, краща теплоізоляція, енергоощадні вікна та системи опалення в нових і реконструйованих будинках) та для побутових товарів (холодильники, пральні машини, лампи тощо).
Що ще має зробити Україна у 2026 році згідно з планом Ukraine Facility
- Ухвалити та впровадити нову Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму на період після 2025 року. Можна припустити, що вона буде з фокусом на посилення НАБУ та САП та ефективнішу конфіскацію активів. Хоча в цьому контексті НАБУ безпосередньо не згадується, варто нагадати, що керівництво України отримало сигнал від Єврокомісії, що фінансування з боку Ukraine Facility може бути зупинене, якщо надалі триватиме тиск на ключові антикорупційні інституції.
- Прийняти нову Стратегію зайнятості, спрямовану на створення конкурентних умов праці, перекваліфікацію кадрів та залучення іноземних працівників для зменшення безробіття та підтримки ринку праці (нещодавно на “Політарені” аналізували норми, які можуть бути закріплені в новому Трудовому кодексі).
- Демографічна/соціальна стратегія: визначення стратегічних цілей для вирішення демографічних/соціальних проблем, реінтеграції ВПО, адаптації соціальної інфраструктури до міграції, передчасної смертності; комплексна демографічна політика для подолання негативних тенденцій (пов’язано зі Стратегією зайнятості).
- Вступ у силу змін до Закону про реабілітацію осіб з інвалідністю – впровадження Міжнародної класифікації функціонування та електронної системи оцінки індивідуальних потреб/надання послуг.
У підсумку, Ukraine Facility — це не просто гроші, а чіткий дорожній план трансформації країни. Чи вдасться Україні пройти його вчасно, залежить насамперед від політичної волі, координації між гілками влади та здатності ставити довгострокові інтереси держави вище короткострокових політичних розрахунків. Час для зволікання вичерпано: кожен невиконаний індикатор – це не лише втрачені євро, але й відкладена євроінтеграція.
