Якби в Україні були проведені чергові парламентські і президентські вибори попри воєнний стан, це показало б, що навіть коли ми воюємо, то ми дозволяємо собі демократію. Так вважає Сергій Гайдай – відомий український політтехнолог, фахівець із маркетингу та реклами, виборчих і політичних технологій. Засновник агенції GAIDAYCOM.
“Політарена” поспілкувалася з Сергієм Гайдаєм про те, як він оцінює політичні настрої в Україні, поведінку влади, загрози виникнення авторитаризму.
– Пане Сергію, як ви вважаєте, чи можливо Україні виграти війну і паралельно з цим не втратити паростки демократії, які все ж є в нашій країні?
– По-перше, слід розуміти, що війна значно краще виграється, коли у країні розвинена демократія. Коли в країні авторитаризм і відсутність демократії, то це значно менше мотивує людей захищати свою країну, де немає свобод. Щобільше, саме у цій війні України з Російською Федерацією усі очевидно зрозуміли: ми відрізняємось від росіян саме тим, що 30 років ми розвивали свою демократію в той час, як влада її розвивати не хотіла. Але ми змінювали президентів і депутатів. Коли вони хотіли узурпувати владу, ми – громадяни – виходили на Майдан. На додаток, у нас фактично не було армії і першою армією стали активісти Майдану – саме добровольці, які за цю демократію воювали і це дає найвищу мотивацію у боротьбі з ворогом.
– Є багато думок, що на фоні війни країну можуть спіткати загрозливі процеси такі, як авторитаризм з боку того ж Офісу президента. Яка, на вашу думку, ситуація стосовно цього?
– На жаль, жодне наше політичне керівництво, не розуміє, що вільні люди в демократичній країні – це набагато краще, ніж навпаки. Я взагалі за те, щоб Банкова зробила сильний хід і провела вибори, попри воєнний стан, в ті терміни, що були означені законом (чергові вибори до Верховної Ради мали б відбутись 29 жовтня 2023 року – ред.). Це показало б, що навіть коли ми воюємо, то ми дозволяємо собі демократію. Адже що таке демократія? Це можливість громадян брати участь в управлінні державою, в тому числі приходячи на вибори. До того ж якщо брати особисто Володимира Зеленського, то немає ніякої проблеми для нього виграти вибори президента Україні, які мають відбутись навесні 2024 року. На додаток, немає ніяких проблем “завести” різних нових людей, нові політичні сили з якими розділити відповідальність, сформувавши новий уряд, який зайнявся б економікою навіть під час війни. Скажімо так, якби вибори до парламенту відбудуться восени 2023 року. Але думаю, що вони бояться виборів, як уся інша влада, і це погано.
Люди, які взяли до рук зброю і пішли воювати, а також ті, що волонтерять та витрачають свої гроші на підтримку армії, то вони повинні не давати можливості себе обманювати. Громадяни мають вимагати від нашої влади, що для перемоги і для того, щоб ми усі захищали країну, потрібна демократія.
В умовах воєнного стану забороняється: зміна Конституції України; проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; проведення страйків, масових зібрань та акцій.
– То все ж таки, ви бачите якісь рухи з боку Офісу президента щодо авторитарності?
– Я особисто не бачу такого серйозного авторитаризму. Є декілька чинників, які створюють таку картинку. По-перше, під час війни діє воєнний стан, але не стільки діють заборони, адже в нас погано працюють закони на якусь політичну діяльність. Самі українці включили, можна сказати, самоцензуру чи самообмеження, адже усі ми розуміємо, що зараз навіть наша хитка і не дуже ефективна держава – краще, ніж її відсутність під час війни. Під час війни важлива консолідація і єднання навколо влади, щоб трималася держава.
Проте і сама влада має під час війни дати більше свобод, наприклад, економічних, прибравши ті ж податки. Потрібно скоротити чиновників і зайнятися люстрацією, адже суспільство обурюють різні приклади корупції і злочини, які вчиняють деякі наші можновладці навіть під час війни. Зараз усім здається, що політичний процес зупинився. Так, начебто немає звичайної свободи слова, адже фактично зникли усі конкурентні телеканали. Але вони усі перейшли до соцмереж і хіба ви відчуваєте, що люди бояться щось казати чи критикувати владу? Ні, це усе залишилось, але є певна самоцензура у громадян.
– Можна сказати, що усе тримається на громадянах…
– Ще до повномасштабної війни так склалось, що громадяни України віддали Зеленському максимальну повноту влади, обравши для нього навіть монобільшість у Верховній Раді. Усе це знищило політичну конкуренцію. Адже в нас не демократія, а лише її паростки – вона нерозвинена, але усі ці 30 з гаком років її замінювала політична конкуренція. Зараз ми не бачимо політичної конкуренції, адже ніхто не хоче займатися політичним процесом. Головне завдання – виживання і повна перемога над агресором.
Та й не можна сказати, що от Зеленський захопив владу. Ні. Але він, безумовно, користується тим становищем, яке склалось в Україні. Він не віддає владу, але вона ж в нього легітимна – йому більш ніж 70% виборців віддали усю владу. Узурпувати владу в Україні хотіли багато політиків. Янукович той самий. Та й Петро Порошенко – доволі авторитарна людина, і Леонід Кучма. Мабуть, єдиний, хто не чіплявся за владу – Віктор Ющенко, але це такий характер у людини. Тому я не думаю, що у Зеленського це вдасться (узурпувати владу – ред. ), адже українці не дозволять мати владу людині, яка піде авторитарним шляхом. Рано чи пізно потрібно буде йти на вибори і конкурувати з іншими політичним силами. Якщо ні, то люди, які сьогодні ризикують своїм життям і мають зброю в руках, не дозволять нікому узурпувати владу в Україні.
Хоча в нашій Конституції, на відміну від Конституції США, немає пункту, що дає право нації на повстання в разі узурпації влади. Це право українці використовують і без цього пункту в Конституції, і ми усі цьому неодноразово були свідками.
– Другий рік триває повномасштабна війна з Росією, а суспільство бачить, як той самий суддя, що, за попередніми даними був напідпитку, на своєму авто насмерть збиває бійця Нацгвардії. Причому, у соцмережах дуже багато закликів не дати владі спустити цю справу на гальмах. Таке враження, що народ і влада – наче по різні боки барикад. До чого це усе може призвести?
– Тільки до одного – до радикальних змін і ліквідації чиновницького правлячого класу, який за 30 років остаточно девальвував. Так не може залишатися. Чиновницький клас має зрозуміти, що так далі жити неможливо. Вони повинні зрозуміти, що якщо самі не почнуть еволюціонувати кудись в кращий бік, то це призведе до доволі жорсткої люстрації, що так чи інакше в Україні буде проведена. Природа української влади така, що вони поводять себе наче сарана на полі – поки усе не з’їдять, то не зупиняться. Тому радикальні зміни просто необхідні. По-іншому не буде – інакше сарана з’їсть усе поле, не залишиться нічого, а ми не зможемо збудувати нормальну державу в цій країні.
Громадяни або діють, або немає сенсу чекати. Якщо громадяни будуть чекати, то це буде постійно без кінця й краю. Щось буде, але поки усе це на паузі, адже в країні війна. Я хочу нагадати, що президент Зеленський, який давав надії на радикальні зміни і казав, що йде у політику усе змінювати, то до війни його рейтинг був 25-26%, а сьогодні він має велику підтримку. Чому? Війна. Просто поставлено усе на паузу, але війна закінчиться і паузу буде знято. Тому якщо якісних змін не відбудеться, то буде нова влада.
Читайте також: Президент ПАРЄ сказав, наскільки важливо в Україні провести вибори: Це — ваше зобов’язання
