Державна податкова служба України відстежує можливих “ухилянтів” від сплати податків за онлайн-продажі.
Про це розповіла народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк.
Йдеться про продаж товарів через соцмережі, маркетплейси і Telegram-канали. За її словами, увага податкової зосереджена на тих, хто щомісяця продає сотні однакових нових товарів – на мільйони гривень, не сплачуючи податки. Зокрема про продажі, які не є реалізацією вживаних чи особистих речей.
“За тими планами, які має податкова служба, вона зацікавиться суб’єктами господарювання або фізичними особами, які не сплачують податки чи торгують “в сіру”. Утім, тільки якщо ці продажі сягають сотень гривень на місяць і це є однорідний товар. Наприклад, телефони, навушники, чи якісь гаджети, чи будь-що, що не було у вжитку, є новим, не є особистими речами тієї людини, яка їх продає, і обсяги заробітку цієї людини перевищують затрати податківців на виявлення таких осіб. Тобто йдеться про ухилення на мільйони гривень щомісяця. А менші ціни не зацікавлять нашу податкову службу”, – пояснила нардепка.
Виявити таких продавців допомагають дані, які надходять через реєстратори розрахункових операцій. Саме на основі цих документів податкова може відстежити фінансові потоки та зрозуміти, хто реалізує товари без належної звітності. Крім того, податкова використовує відкриті джерела, включно з інформацією із соцмереж, Telegram-каналів та платформ онлайн-торгівлі. Однак якщо рівень доходу продавця співмірний із затратами на його виявлення, ДПС може надіслати повідомлення чи ініціювати перевірку. Нардепка також додала, що навіть без посилених заходів щодо онлайн-продажів, податкова вже перевиконала план з надходжень до держбюджету на 36 мільярдів гривень.
“У нас є система, яка обліковує ті документи, які генерує РРО. Саме з цих даних податкова і може бачити певні потоки, які йдуть через маркетплейси від певних фізосіб, або суб’єктів господарювання. Відтак, саме цей вид інформацій і буде основним джерелом для податкової, для вжиття заходів з перевірки, чи заплатила та особа податки з того, що вона реалізувала. Податкова може цим зацікавиться, якщо об’єм того, що людина заробляє і не сплачує податки співвідносні з тими затратами, які податкова мусить витратити для того, щоб таку особу виявити, написати її лист “щастя”, чи щось інше”, – додала Василевська-Смаглюк.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Кабмін готує законопроєкт, яким хоче зобов’язати маркетплейси передавати у податкову дані про продавців, які здійснили навіть один продаж. Також цим проєктом передбачено, що такі цифрові платформи будуть податковими агентами та мають утримувати з отриманих доходів ПДФО та військовий збір.
