Олешки — кейс, який може стати основою і початком ширшого діалогу з Росією

Гуманітарна складова і спроба вирішити це питання на горизонтальному рівні, за ініціативи уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, показала, що все можливо. Так, на міжнародному рівні його ініціативу активно підтримала особисто Перша леді США Меланія Трамп, але реалізацією на місці займається безпосередньо український омбудсман.

Так, переконаний, що приємного в таких перемовинах замало, оскільки їх потрібно вести безпосередньо з російською стороною, а конкретно з уповноваженою з прав людини РФ Яною Лантратовою, але ніхто і не обіцяв що буде легко.

І коли я бачу в ЗМІ хейт в сторону Лубінця, я відверто цього не розумію. Цим людям потрібно визначитись, перш за все, особисто для себе, що важливіше тут і зараз — спасти людей чи отримати лайки в соціальних мереж… Якщо людина обирає лайки, тоді і суспільство має зробити висновки стосовно такої позиції деяких «моралістів» та «громадських активістів». Війну не виграють у білих рукавичках, як і не звільняють військовополонених — це відповідальна і складна робота, і хтось має її робити.

Нагадаю, що ще 17 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що в Олешках залишаються близько 1700 осіб, які потерпають від нестачі їжі та медикаментів і не мають безпечного шляху для евакуації. 1700 людей!!! І уже вночі 27 жовтня омбудсман Дмитро Лубінець оголосив, що в Олешках та на інших визначених територіях, пов’язаних із гуманітарною місією, запровадили режим припинення вогню.

Також, 28 жовтня Дмитро Лубінець заявив, що з 27 жовтня на визначених територіях діє режим тиші, якого сторони дотримуються. Наразі триває розмінування маршрутів. Це важливий етап для безпечної доставки гуманітарної допомоги та подальшого виїзду цивільних, які бажають залишити місто. Протягом 30 годин не зафіксували інцидентів під час режиму тиші.

Так, хтось скаже, що особиста присутність нашого Омбудсмана — це ризик та реальна небезпека, так і є. Разом з тим, саме особиста присутність людини з таким високим політичним мандатом на місці гарантує швидку реакцію на питання які можуть виникати в ході гуманітарної місії і вирішуватись без зайвих проміжних ланок.

Це ризик, свідомий ризик на який пішов Дмитро Лубінець, але, як на мене, це виправдано високою метою, місією якщо завгодно. Сотні людей очікують не тільки на політичні рішення, але на максимально швидкі дії. А цієї швидкості та ефективності можливо досягти тільки перебуваючи в епіцентрі подій.

І на останок, не можу не згадати про Херсон. Адже, він також відчув на собі режим тиші.

«Херсон, який перебував постійно під обстрілами, буквально ожив. На вулицях стало більше людей, активізувалося міське життя. Люди спокійно виходять на вулицю, гуляють, насолоджуються осіннім сонцем. Те, що для когось є звичайним повсякденним життям, для жителів Херсонщини сьогодні — найбільше бажання», — написав омбудсман, коментуючи роботу свого представника у місті.

Тепер залишилося тільки довести справу до кінця. Успіху. Тримаємо кулаки.

Текст зі сторінки Олексія Буряченка у Facebook.