На сайті парламенту оприлюднили доопрацьований проєкт державного бюджету на 2026 рік (№14000). Це версія, яку подали до другого читання. Попередній варіант, поданий у вересні, раніше вже аналізувала “Політарена”.
Тоді йшлося про доходи в 2,9 трлн грн і видатки в 4,8 трлн грн. Тепер цифри скоригували з урахуванням висновків парламенту та пропозицій уряду.
Зміни суттєві: бюджет акцентується на соціалку, освіту та відновлення. Попередня версія законопроєкту орієнтувалася на потреби оборони, це не змінилося, але в уряді пропонують спрямувати більше коштів на “звичайне життя”. Відбувся перерозподіл – якісь відомства та напрямки втратили фінансування, а якісь отримали.
Парламент планує розглянути бюджет у другому читанні 18 листопада.
Читайте також: Фестивалі нечуваної щедрості на фоні війни і дефіциту держбюджету. Навіщо влада кожного року роздає гроші українцям
Що каже про держбюджет Підласа та депутати від опозиції
Кабінет Міністрів України вніс значні корективи до проєкту державного бюджету на 2026 рік напередодні його розгляду в другому читанні Верховною Радою. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа. Вона детально розібрала основні зміни, наголошуючи, що всі наведені цифри базуються на доопрацьованому документі уряду.
За її словами, уряд збільшив прогнозовані надходження від підвищення податку на прибуток банків на 30 мільярдів гривень. Половина цих коштів (4,3 мільярда гривень), яка мала б іти до місцевих бюджетів, буде спрямована на закупівлю пасажирських вагонів для “Укрзалізниці”.
Серед інших фіксованих змін – гарантія спрямування щонайменше 1 мільярда гривень на гуманітарне розмінування земель, що критично для відновлення сільгоспугідь. Дивіденди “Укрфінжитла” в розмірі 1,27 мільярда гривень підуть на програму пільгової іпотеки, як і в 2025 році.
Мінфіну надали право обміняти облігації внутрішніх державних позик, що належать Нацбанку, на нові інструменти. Крім того, 50% ПДФО від резидентів “Defense City” (це спеціальний правовий режим, що надає низку пільг для виробників озброєння і військової техніки) зараховуватиметься до бюджету громади, де створюють оборонне підприємство.
Уряд до 1 липня 2026 року повинен подати законопроєкт про єдині підходи до пенсійного віку та індексацію пенсій на загальних умовах для тих, хто отримує їх за спеціальними законами.
Також розглядається можливість додаткового підвищення зарплат вчителів із 1 вересня – понад заплановані 30% із січня.
Доходи від “податку на OLX” та “податку на солодку газовану воду” збережено в прогнозах, попри те, що відповідні закони ще не ухвалено (його, до речі, раніше аналізували на “Політарені”).
У видатковій частині, на думку Підласи, найпомітніші зрушення такі: Резервний фонд отримає плюс 18,9 мільярда гривень для гнучкого розподілу урядом. Зарплати викладачів вищих навчальних закладів зростуть на 6,6 мільярда гривень. Видатки Державної прикордонної служби скорочено на 8,24 мільярда гривень, перерозподіливши їх на Нацгвардію (5,85 мільярда) та Нацполіцію (2,29 мільярда) для посилення внутрішньої безпеки.
1 мільярд гривень – на часткову компенсацію майнових втрат бізнесу та страхових премій від воєнних ризиків, стільки ж – на укриття в дитсадках. У сфері охорони здоров’я додатково 528 мільйонів гривень на публічні інвестиційні проєкти, зокрема реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні (за затвердженням Стратегічної інвестиційної ради).
500 мільйонів гривень піде на підтримку релокованих (що змінили місцезнаходження) технічних вишів із прифронтових зон, а ще 500 мільйонів – місцевим бюджетам на житло для евакуйованих та ВПО.
“Зміни менше 500 мільйонів гривень деталізовано в додатках на сайті Верховної Ради”, – уточнила Підласа.
Натомість нардепи опозиційних фракції зауважили, що Кабмін відхилив майже усі правки, які пропонували у Верховній Раді.
“Правку депутатів про хоч часткове підвищення зарплат військовим, уряд повністю проігнорував. Дірку на 300 млрд грн на фінансування армії теж залишили. Грошей на реформу БЕБ теж не заклав. 0 грн 0 копійок. Депутати, особливо мажоритарники, відкрили версію бюджету-2026 після уряду і з подивом зрозуміли що майже всі їх правки були … відхилені урядом”, – наголосив народний депутат фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Народна депутатка Ніна Южаніна (фракція “ЄС”) також звернула увагу на те, що підвищення зарплат військовим уряд у новий варіант держбюджету не заклав.
“Найболючіше — питання грошового забезпечення військовослужбовців залишилось без рішення. Уряд не представив системного рішення для відновлення справедливого рівня виплат нашим захисникам. Правильніше – жодного рішення: ні індексації грошового забезпечення, ні щонайменшого його збільшення. Тож доопрацьований урядом проект держбюджету-2026 — лише технічні зміни доходів і видатків”, – вважає Южаніна.
Щоб детальніше вивчити усі корективи, ми звернулися безпосередньо до оновленого проєкту бюджету та супутніх до нього документів (пояснювальна записка, додатки).
Загальна картина проєкту держбюджету-2026: доходи, видатки, дефіцит
У документі від 5 листопада 2025 року містяться наступні цифри:
- Доходи: 2 трлн 918 млрд грн (попередній проєкт бюджету фіксував 2 трлн 826 млрд грн). З них 2 трлн 625 млрд – загальний фонд (основні витрати), 293 млрд – спеціальний (кошти на конкретні цілі).
- Видатки та кредити: 4 трлн 781 млрд грн (4 трлн 803,8 млрд грн в попередньому варіанті). Загальний фонд – 4 трлн 393 млрд, спеціальний – 388 млрд.
- Дефіцит (різниця між витратами та доходами): 1 трлн 902 млрд грн. Щоб покрити нестачу, планують позичити більше від міжнародних партнерів (Світовий банк, ЄС). Граничний державний борг зріс майже до 10,5 трлн грн.
- Варто зазначити, що сам законопроєкт і пояснювальна записка до нього містять різні цифри щодо доходів і видатків: так, видатки в основному документі становлять 4 трлн 781 млрд грн, тоді як в записці вказують 4 трлн 837 млрд грн. А дохід вона фіксує менший – 2 трлн 900 млрд грн. Через розбіжність не дозволяє апелювати точними цифрами, але орієнтир та загальна картина – зрозумілі.
Чому збільшився дохід? Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, головний фактор – новий закон №14097 від 01.10.2025 про податок на прибуток банків (знаходиться на доопрацюванні, але немає жодних сумнівів в його ухваленні). З 2026 року ставка для банків зросте з 25% до 50%. Це додасть 30 млрд грн до загального фонду. 4,3 млрд грн з цього “банківського податку” перекинуть з місцевих бюджетів в спеціальний фонд для інфраструктури.
Ще майже +1,3 млрд грн – від дивідендів держкомпанії “Українська фінансова житлова компанія”.
Але не обійшлося без мінусів – на майже 5 млрд грн зменшилися надходження від гранту Міжнародного банку реконструкції та розвитку для проєкту “Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення (RELINC)”.
Для пересічного українця це означає: податки від банків допоможуть, але дефіцит покриватимуть позиками. Ризик – зростання боргу, але поки що міжнародні партнери підтримують. За даними Мінфіну, бюджет “збалансований”, але реальність залежить від війни та економіки.
Видатки: акцент на соціалку та відновлення
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, загалом на видатки та кредити планують витратити 4 трлн 837 млрд грн (з них 4 трлн 416 млрд грн із загального фонду для повсякденних потреб і 421 млрд грн зі спеціального фонду для цільових проєктів). Це на 34 млрд грн більше, ніж пропонували у варіанті держбюджету, ухваленого в першому читанні, (збільшення на 27 млрд грн в загальному фонді та на 6 млрд грн в спеціальному; проте нагадуємо, що в самому тексті законопроєкту йдеться про видатки на рівні 4 трлн 781 млрд грн – у цьому випадку маємо зменшення витрат).
Ось основні напрямки, на які додали гроші для вирішення соціальних та економічних питань:
- Підвищення зарплати викладачам вишів і коледжів: поетапне збільшення на 50% із 1 січня 2026 року для педагогів державних закладів вищої та фахової передвищої освіти – 6 млрд 627 млн грн.
- Реконструкція дитячої лікарні у Харкові: ремонт будівлі з будівництвом захисної споруди для обласної дитячої клінічної лікарні – 528 млн грн.
- Купівля пасажирських вагонів для поїздів: на проєкт придбання вагонів, включаючи кошти від податків банків та повернення старих асигнувань, – 5 млрд 722 млн грн.
- Відновлення вишів для якісної освіти: проєкт ремонту закладів вищої освіти, щоб зберегти доступ до навчання та кадри – 500 млн грн.
- Резервний фонд: гроші на непередбачені потреби – 18 млрд 919 млн грн.
- Житло для громадян: допомога через “Українську фінансову житлову компанію” для забезпечення людей помешканням – 1 млрд 269 млн грн.
- Компенсація відпусток нардепам: виплата за невикористані дні відпустки народним обранцям – 236 млн грн.
- Ліки та медичні вироби: закупівлі для державних медичних програм – 50 млн грн.
- Ремонт будівель вишів: відновлення з використанням кредитів від Північної екологічної корпорації та фонду ЄС – 462 млн грн.
- Соціальна інформаційна система: розвиток центру обробки даних для безперервної роботи реєстрів соцзахисту – 164 млн грн.
- Спорт для людей з інвалідністю: організація спортивних заходів та реабілітація – 13 млн грн.
- Гранти молоді: підтримка молодіжних ініціатив для розвитку національної ідентичності – 67 млн грн.
- Збереження національної пам’яті: заходи з відновлення пам’яток, музеїв та архівів – 25 млн грн.
- Наукові дослідження: фінансування робіт установ Національної академії наук – 187 млн грн.
- Мережа Мінсоцполітики: створення корпоративної IT-мережі для міністерства – 45 млн грн.
- Резервний центр даних у Польщі: робота віддаленого центру для реєстрів під час воєнного стану – 32 млн грн.
- Програми Держкіно: супровід електронних квитків та подібних сервісів – 5 млн грн.
- Розшукова робота в тюрмах: оперативна діяльність підрозділів кримінально-виконавчої служби – 45 млн грн.
- Офіс Військового омбудсмана: забезпечення роботи для захисту прав військових – 69 млн грн.
- Держаудитслужба: фінансування контролю за державними коштами – 96 млн грн.
- Держмитслужба: робота служби з митних питань – 335 млн грн.
- Вища рада правосуддя: зарплата членам та інспекторам після змін у штаті – 4 млн грн.
- Уповноважений з прав людини: робота секретаріату для парламентського контролю – 8 млн грн.
- Антимонопольний комітет: контроль за конкуренцією та економікою – 100 млн грн.
- АРМА: розшук та управління активами від злочинів – 80 млн грн.
У доопрацьований проєкт бюджету на 2026 рік додали нові програми для екології, здоров’я та відновлення: наприклад, 83 млн грн на природоохоронні заходи, 250 млн грн на оздоровлення дітей ВПО та військових у західних регіонах, 3 млрд 356 млн грн на ремонт 250 км залізничних шляхів за позикою Світового банку, а також кошти на меліоративні системи (2 млрд 422 млн грн) та енергетичну інфраструктуру. Ці програми створені переважно за рахунок перерозподілу з інших напрямків, як-от скорочення витрат на рибне чи водне господарство, щоб точніше спрямувати гроші на пріоритети, такі як психічне здоров’я (16 млн грн) чи гідрометеорологічна служба (448 млн грн).
Крім того, перерозподілили видатки між існуючими програмами без зміни загального обсягу, оновили назви кількох для ясності (наприклад, додали укриття в садках до шкільної субвенції з +1 млрд грн), а також збільшили зовнішні запозичення на 5 млрд 352 млн грн від міжнародних партнерів, що підвищило граничний борг на 5 млрд 363 млн грн.
Публічні інвестиції: більше проєктів з відновлення
Публічні інвестиції – це гроші, які держава (або місцеві органи влади) витрачає на користь суспільства загалом. Простими словами, це коли уряд “інвестує” у те, що робить життя кращим для всіх: будує дороги, школи, лікарні чи парки.
Велика новина – інвестиційний портфель. Стратегічна інвестиційна рада додала 46 проєктів. Міжвідомча комісія розподілила 28 млрд грн на 2026-2028 роки, з них +8,2 млрд грн – на 2026. Розподіл за секторами:
- Транспорт: 4,1 млрд грн.
- Освіта/наука: 962 млн грн.
- Енергетика: 956,7 млн грн.
- Муніципальна інфраструктура: 842,8 млн грн.
- Громадська безпека: 762 млн грн.
- Охорона здоров’я: 527,9 млн грн.
- Правова дільність: 1,2 млн грн.
У 2026 році базову дотацію з державного бюджету отримають 1000 місцевих бюджетів. Зокрема, серед них – 18 обласних та 982 бюджети територіальних громад.
Оновлений проєкт державного бюджету на 2026 рік: збільшення видатків на соціальний захист, освіту, охорону здоров’я та відновлення інфраструктури – від підняття зарплат викладачам на 6,6 млрд грн до 1 млрд на укриття у дитсадках і гуманітарне розмінування. Перерозподіл коштів, включно з “банківським податком” на 30 млрд грн, демонструє прагнення оптимізувати ресурси, спрямовуючи їх на транспорт, житло для ВПО та релокацію вишів, попри скорочення в інших сферах. Але це не змінює загальну ситуацію: головний орієнтир – оборона.
Водночас бюджет має дефіцит у 1,9 трлн грн і зростання боргу до 10,5 трлн грн. що нагадує про залежність України від міжнародних партнерів.
