Українці відповіли, чи протягом року помітили сильну історичну суперечку із Польщею

Про це свідчать результати соціологічного дослідження проведеного виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group.

Так, у людей запитали: «Чи чули ви, що Львівська обласна рада оголосила 2027 рік роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича?». «Так, чув» відповіли 52,2% опитаних, 17,0% зазначили «щось чув, не певен», а 30,8% сказали «вперше чую».

Також людей запитали: «Чи підтримуєте ви рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича?».«Однозначно так» відповіли 8,6% опитаних, «швидше так» зазначили 15,1%, «швидше ні» сказали 20,3%, «однозначно ні» — 28,8%, а «важко відповісти» — 27,2%. Сумарно підтримують цю ініціативу 23,7% громадян, тоді як її не підтримують — 49,1%.

А на питання «На ваш погляд, чи існує історична суперечка між Україною і Польщею?» відповіді респондентів розподілилися наступним чином:

• «Так, і сильна» — 46,2%;
• «Так, але не сильна» — 35,8%;
• «Ні, не існує» — 6,0%;
• «Важко відповісти» — 12,0%.

Сумарно більшість громадян (82,0%) так чи інакше визнають наявність історичного протистояння. А 6,0% загалом вважають, що його все ж не існує.

Загалом у чотирьох хвилях опитування можна побачити, що суттєво зросла частка тих, хто вважає цю суперечку сильною. Адже якщо у вересні 2025 року варіант «так, і сильна» обирали 25,1% респондентів, то до жовтня цього року показник зріс до 46,2%. Паралельно зменшилася кількість тих, хто оцінює суперечку як несильну: варіант «так, але не сильна» знизився з 58,1% у вересні 2025 року до 35,8% у жовтні поточного року. Водночас частка громадян, які вважають, що історичної суперечки «ні, не існує», коливалася в межах від 6,0% до 13,3%, склавши 6,0% за результатами останнього заміру в жовтні.

Згодом у респондентів запитали наступне: «На ваш погляд, історичні претензії Польщі до України (ставлення до УПА і Бандери, загострення звинувачень щодо волинської трагедії тощо) є важливою національною проблемою Польщі чи результатом політичних ігор?». Так, 50,8% опитаних вважають ці претензії «більше політичними іграми», 23,0% переконані, що це «виключно політичні ігри», а 9,9% назвали їх «більше важливою проблемою» для Польщі. Водночас ще 4,9% оцінюють їх як «виключно важливу проблему», а 11,4% обрали варіант «важко відповісти». У підсумку, 73,8% українців сприймають історичні претензії Варшави як «політичні ігри», і лише 14,8% вважають їх «важливою проблемою Польщі».

Методологія: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 і більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України, крім тимчасово окупованих територій). Теоретична похибка при довірчій ймовірності 0,95% не перевищує 3,1%. Дата заміру: 24 жовтня 2026 року.

Нагадаємо, 20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення проголосити 2027 рік «роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича». Також раніше віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, на фоні сканадалу, який розігрався між Україною та Польщею через історичні розбіжності, заявив, що Польща не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Київ не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА, зокрема Степана Бандери. Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи зустрічі глав польської та української дипломатії зазначив, що польсько-українські відносини «потребують взаємної доброї волі, а не лише односторонньої заангажованості» з боку Варшави.