Понад 80% українців відчувають кризу держуправління і розрив між державою і громадянами

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group.

Водночас 82,9% опитаних українців не відчувають, що їхній голос впливає на рішення держави. А 84,2% погоджуються, що держава і суспільство живуть окремими життями.

Ідею збереження демократії під час війни підтримують 57,3% опитаних категорично, а ще 28,2% — із застереженням «швидше так». Протилежної позиції ж дотримуються 4,2%: 3,7% відповіли «швидше ні» і 0,4% «однозначно ні». Водночас ще 10,3% не змогли визначитися.

Водночас 85,3% бачать в Україні системну кризу державного управління — 52,5% однозначно і 32,8% «швидше так». Проте кризи не помічають 4,6% опитаних, а ще 10,1% вагаються з відповіддю.

Разом з тим більшість українців запит на зміни не відкладають до перемоги. Так, 68,9% вважають, що систему держуправління можна реформувати вже під час війни (36,1% — «однозначно», а 32,8% — «швидше так»). Проти ж виступають 18,2%, з них 11,8% пропонують дочекатися миру і 6,3% заперечують саму можливість реформи. Водночас не визначилися 12,9%.

А розрив між державою і громадянами фіксують 84,2% опитаних: 48,4% погоджуються з цим твердженням беззастережно, а ще 35,9% — «швидше так». Водночас не відчувають розриву 10,5% і вагаються 5,3%. Найгостріше це проявляється у питанні про вплив на рішення влади. Не відчувають його зовсім 54,0% опитаних, а ще 28,9% — «швидше не відчувають». Про повний вплив свого голосу говорять 2,8% і про частковий — 10,1%. Разом позитивних відповідей набралося 12,9% проти 82,9% негативних.

Головною ознакою управлінської кризи люди найчастіше називають корупцію — 35,4%. Далі йдуть відсутність відповідальності за провали (28,2%), непрацююче законодавство (23,0%), консолідація влади в руках президента (14,4%), брак відповідальних кадрів (12,3%), ухвалення рішень без пояснень (10,7%), слабкий діалог влади з громадянським суспільством (10,5%) і непрозорі кадрові призначення (9,8%). Водночас залежність від зовнішньої допомоги і донорів згадали 9,6%, неефективну бюрократію — 9,0%, конфлікти при ухваленні рішень — 8,5%, повільність рішень — 3,9%, а недостатній цифровий розвиток державних сервісів — 1,3%.

Разом з тим, щодо чинників, які руйнують довіру між державою і громадянами, перше місце посідають корупційні скандали — 82,9%. Другий за вагою чинник — робота ТЦК і мобілізація (71,1%), далі йде кадрова чехарда у владі (58,9%), несправедливий розподіл тягаря війни (54,9%), непрозорість рішень (50,1%), незрозумілість планів влади щодо закінчення війни (48,4%) і брак чесної комунікації (46,6%). Про те, що довіра за час війни навпаки зросла, сказали 2,4% опитаних.

Крім того, публічність корупційних справ під час війни українці підтримують майже без винятків: 74,0% вважають, що про підозри влади у корупції потрібно говорити відкрито, а ще 17,5% схиляються до цієї думки. Проти публічності таких справ висловилися лише 3,5%, а ще 5,0% не визначилися із відповіддю.

Методологія: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України, крім тимчасово окупованих територій). Теоретична похибка при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 22 серпня 2026 року.

Нагадаємо, українці назвали головних відповідальних за корупцію під час війни. Президент за рівнем відповідальності опинився на другому місці.