Бахмут, на українському Донбасі, став руйнівним виром для військових обох країн. Протягом місяців вони кинули в бій тут маси військ і техніки, оскільки росіяни здійснюють відчайдушні спроби захопити місто, а українці – утримати його.
Про ситуацію у Бахмуті пише New York Times.
Місто, в якому колись проживало близько 70 000 осіб, повільно роз’їдається на шматки. І зараз, за словами мешканців та українських військових, обстріли в Бахмуті та його околицях відбуваються з небаченою раніше інтенсивністю. Будинки, які вже були обстріляні раніше, обстрілюють знову.
Близько полудня п’ятниці, 25 листопада, лікарі нарахували 50 поранених, багато з яких були солдатами. Напередодні було ще гірше: через двері лікарні пройшли 240 людей з різними пораненнями – від вогнепальних до осколкових і контузій.
“Вони надходили партіями – по 10, по 10, по п’ять, по 10. “В останні кілька днів росіяни намагалися просуватися більш інтенсивно”, – про це розповів один з українських медиків з позивним Парус у лікарні.
Як повідомляється у статті, за словами солдатів, місцевих жителів та американського чиновника з питань оборони, в останні дні Україна направила в Бахмут потоки підкріплень, в тому числі спецпризначенці та менш підготовлених бійців територіальної оборони.
“Росіяни продовжують закидати в українські окопи формування з групи Вагнера, сумнозвісної воєнізованої організації з прямими зв’язками з Кремлем. Але зараз їх підтримує новий транш російських рядових сил, передислокованих з Херсонського фронту, за словами представника американського оборонного відомства і українських солдатів”, – пише кореспондент видання.
Інтенсивність спроб Росії захопити місто спантеличила військових аналітиків. В інших місцях вздовж лінії фронту росіяни в основному окопуються на зиму, щоб укріпитися і зберегти ресурси.
Влітку, після того, як російські війська захопили сусідню Луганську область, захоплення Бахмута могло виглядати як природний розвиток російської кампанії з завоювання сходу – крок до двох більш важливих міст, Слов’янська і Краматорська. Але зараз, на думку аналітиків, з огляду на деградацію російських сил і нестачу боєприпасів після низки невдач, ця мета здається малоймовірною, особливо після втрати ними плацдарму на північному сході.
“Російські військові все ще мають справу з нереалістичними політичними вимогами, щоб продемонструвати прогрес”, – сказав Майкл Кофман, директор російських досліджень в C.N.A., дослідницькому інституті в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Він зазначає, що з огляду на низьку якість наявних сил і засобів, це малоймовірно, особливо після втрати позицій на північному сході.
“Але з огляду на низьку якість наявних сил і зменшення запасів артилерійських боєприпасів, вони навряд чи будуть успішними, тому що знову російські військові, схоже, годують підрозділи по частинах без належної підтримки”, – стверджує Кофман.
Стратегія Росії в Бахмуті нагадує захоплення нею східних міст Сєвєродонецька і Лисичанська в червні. Але тоді українським військам не вистачало снарядів, що не є таким нагальним питанням зараз.
“За півроку, що я перебуваю в Бахмуті, я ніколи не бачив, щоб наша артилерія так працювала”, – сказав український солдат на умовах анонімності, розповідає New York Times.
Але на цьому етапі війни обидві армії можуть зіткнутися з труднощами у підтримці темпів бомбардувань. Видання пише, про те що за певними повідомленнями росіяни намагаються купувати боєприпаси у Північної Кореї та Ірану. А Україна продовжує просити більше артилерійських снарядів у НАТО та інших країн-донорів, навіть попри те, що запаси цих країн зменшуються.
У New York Times зауважують, що одне з частих занепокоєнь Пентагону полягає в тому, що українці витрачають боєприпаси з нестійкою швидкістю – особливо в таких місцях, як Бахмут – під хибним припущенням, що постачання боєприпасів Заходу є необмеженим, сказав представник оборонного відомства США, який говорив на умовах анонімності, щоб обговорити конфіденційну інформацію.
Українські сили, що утримують Бахмут, складаються з різних підрозділів, зокрема 93-ї механізованої бригади та 58-ї мотопіхотної бригади, які були виснажені безперервними російськими атаками.
Війська з інших бригад прибули протягом останніх тижнів, щоб залатати дірки в лініях і підтримати з’єднання, які борсаються після важких втрат. Але як повідомляє кореспондент видання, навіть попри те, що кількість українських поранених і загиблих є значною, росіяни, які атакують, страждають набагато більше, кажуть українські солдати, оскільки їхні відкриті атаки придушуються артилерійським і кулеметним вогнем.
За оцінками американських оборонних чиновників, Росія і Україна втратили близько 100 000 поранених і загиблих за час війни, хоча ці цифри неможливо перевірити, а кількість жертв у Бахмуті – тим більше.
Значна частина східної частини міста — навколо колись відомого виноробного заводу — зараз є сірою зоною між російськими та українськими позиціями. На південь від нього, село Оптине є гострою боротьбою.
Мобілізовані російські війська “просто беруть гвинтівку і йдуть, як у радянські часи”, — сказав інший український медик на позивний Смайл. “Його вбивають, і наступний приходить так само”.
Раніше ми повідомляли, що за оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), російська армія, ймовірно, може перекинути війська на Донеччину.
