Стара система енергогенерації потребує кардинальних змін та переходу до розподіленої генерації, де в основі – сонце, вітер, біоенергетика та системи накопичення енергії.
Про це заявив голова “зеленої” платформи Global 100% RE Ukraine, президент ПрАТ “МХП Еко Енерджи” Олександр Домбровський під час конференції “Сонце, вітер, біогаз: як “зелена” енергетика допоможе Україні вистояти у 2025 році” в агентстві “Інтерфакс-Україна”.
“Вже всі і в Україні, і у владі, і поза межами влади зрозуміли й відчули, що зелена енергетика – це не забаганка, а дуже серйозний енергетичний інструмент, зокрема з міркувань енергетичної безпеки держави. І розвиток сонячних, вітрових, біоенергетичних технологій, проєкти, які були реалізовані, у 2023 та у 2024 роках захищали Україну від блекаутів”, – пояснив Домбровський.
Він підкреслив, що так же, як війну виграє той, в кого є найсучасніша, інноваційна зброя, в енергетичному протистоянні переможе той, хто володіє кращими енергетичними технологіями.
Як приклад він навів розбудову власної генерації в компанії МХП. Який у 2024 році ввів в експлуатацію 18 МВт когенераційних установок, 15 МВт дахових СЕС для власних потреб і планує у березні 2025-го ухвалити остаточне рішення щодо будівництва вітропарку на 60 МВт.
“Я можу повторити те, що ми говорили декілька років тому, коли “зелена” енергетика в Україні переживала непрості часи: іншої альтернативи бути енергетично незалежною і мати високий рівень енергетичної безпеки, особливо в умовах російської агресії та жорстокої війни, крім створення оптимальної системи розподіленої генерації, оптимальної системи інтеграції централізованої, передусім атомної, генерації та розподіленої зеленої генерації, на перехідному етапі в України не існує”, – підсумував Домбровський.
Голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зазначив, що чим швидше Україна розвине власну енергетику за рахунок вітру, біо-, сонця та систем накопичення енергії, тим швидше досягне енергонезалежності та енергобезпеки.
Своєю чергою, Георгій Гелетуха, голова Біоенергетичної асоціації України, пояснив необхідність розбудови біогазової розподіленої генерації. Після відмови від російського газу в Україні лишилися два джерела “блакитного” палива: родовища у Харківській та Полтавській областях, а також підземні сховища в Західній Україні. За таких умов логістика забезпечення газом всієї України є ускладненою. Ситуацію могла б вирішити велика кількість біогазових заводів, розкиданих по всій Україні, які б виробляли біометан “на місцях”.
Голова Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський звернув увагу на проблеми, з якими стикаються виробники “зеленої” енергії. Він розповів, що головним чином такі проєкти реалізовуються коштом приватних інвесторів. А їм потрібна довіра у відносинах з державою.
“Якщо ми говоримо про сонячну енергетику, то, дійсно, вона надає можливості доволі швидкого встановлення сонячних електростанцій. Це потрібно робити обов’язково з системами накопичування. Всі розуміють, що зараз це розв’язання проблеми енергобезпеки, а надалі, коли ситуація стабілізується, це дасть і можливість скорочувати рахунки на електроенергію… І до початку війни на розподілену генерацію ніхто не звертав увагу, держава взагалі не займалася цим питанням. Тільки війна спонукала почати процеси розвитку, зокрема розподіленої генерації”, – зазначив Соколовський. Додавши, що цього року ситуація зрушилася з місця: з’явилася можливість отримувати пільгові кредити, були скасовані мита та ПДВ на імпорт обладнання.