Очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська стала однією із перших у Польщі, хто подав приватний запит до президента Володимира Зеленського щодо ексгумації жертв Волинської трагедії.
Як пише видання Onet, Романовська Вона вважає, що “вирішення волинського питання – це єдиний спосіб відібрати у Росії “пропагандистське паливо”.
“Романовська звернулася з проханням про гідне поховання 18 людей, включно з членами її сім’ї, вбитих у селі Угли на території нинішньої Рівненської області, до президента Володимира Зеленського, а також до Українського інституту національної пам’яті”, – йдеться у повідомленні.
Позивачка наголосила, що у її родині ніколи не було ненависті до українського народу й з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році вона одразу кинулася допомагати українцям.
“Щойно у 2022 році почалася війна, ми одразу ж кинулися допомагати і донині стоїмо на боці України. Ми знаємо, що УПА в 1940-х роках становила лише невеликий відсоток від усього українського населення”, – додала вона.
Нагадаємо, що у липні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що без вирішення “Волинського питання” Україна не вступить до ЄС.
При цьому торік Польща та Україна провели спільні заходи з вшанування жертв Волинської трагедії з нагоди її 80-ї річниці.
Минулого тижня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск знову заявив, що Україна не стане членом ЄС без згоди його країни, оскільки “не відповідає стандартам, в тому числі культурно-політичним”. Причиною таких заяв стали слова глави МЗС Дмитра Кулеби про “українські території у Польщі”, сказані під час зустрічі з молоддю в Ольштині, і які викликали обурення польських опозиційних політиків.
Історія Волинської трагедії
У 1943 році на землях довоєнного Волинського воєводства Польщі розгорілася кривава міжетнічна драма, яку згодом назвали Волинською трагедією в Україні, а у Польщі Волинською різнею. Тепер це терени Рівненської, Волинської та півночі Тернопільської областей.
Історія Волинської трагедії є однією з найбільш суперечливих в українсько-польських відносинах. Погляди Києва та Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін дещо відрізняються. Польська сторона наполягає, що виключну відповідальність за злочин, скоєний в 1943-1944 роках на Волині, несе українська сторона, натомість українська сторона переконує, що відповідальність несуть обидві сторони й вибачення мають бути взаємним. Цю тему свого часу активно використовувала російська пропаганда, щоб розсварити Україну та Польщу.
Протягом 1943-1944 років, внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, загинули десятки тисяч людей. Кількість жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей. Офіційно Варшава говорить про 100 тисяч загиблих. Кількість вбитих українців оцінюють від 5 тисяч до понад 20 тисяч людей.
