У Верховній Раді у співпраці з міжнародними експертами та громадським сектором вже працює робоча група з питань зміни виборчого законодавства. Подібна робоча група працює і в ЦВК. Про їхню діяльність дуже мало відомо.
Ми нещодавно вже писали про те, як політичні експерти оцінюють можливу зміну проведення післявоєнних виборів, і як має відбуватись голосування, зокрема, для українців, які перебуватимуть за кордоном.
Про те, як працюють робочі групи, яким чином потрібно змінювати законодавство для проведення післявоєнних виборів і чи потрібно це робити взагалі, “Політарена” поговорила з нардепами.
Народні депутати неохоче обговорюють питання майбутніх виборів
За словами Олександра Качури з фракції “Слуга Народу”, він є співголовою робочої групи з питань зміни виборчого законодавства.
“Така робота триває. Наразі проводились консультації із представниками Центрвиборчкому Боснії і Герцеговини, згодом заплановані консультації із представниками виборних органів Хорватії. Тобто такий діалог триває”, – заявив Качура.
Він додав, що паралельно на базі Центральної виборчої комісії функціонує своя робоча група.
“Післявоєнні вибори важливі для досягнення подальших демократичних перетворень, оскільки вибори є домінуючою частиною демократії”, – сказав Качура.
На інші поставлені “Політареною” питання щодо того, як на його думку, має змінюватися виборче законодавство і чи потрібно це взагалі, Олександр Качура не відповів.
Олексій Гончаренко з фракції “Європейська Солідарність” заявив, що не входить до робочої групи з обговорення зміни виборчого законодавства.
“Чесно кажучи, як на мене, зараз не до виборів. Крім цього, особисто я припинив би вже змінювати правила проведення виборів, адже це вже набридло”, – зазначив Гончаренко.
Водночас на уточнююче питання, як організувати ефективні вибори з урахуванням того, що близько семи мільйонів українців перебувають за кордоном, Олексій Гончаренко впевнений, що після перемоги України у війні з Росією, частина українців, які зараз перебувають за кордоном, одразу повернуться додому.
“Також можна організувати виборчі дільниці за кордоном. Стосовно можливого голосування громадян за допомогою Єдиного порталу державних послуг “Дія”, то це буде порушенням чинної Конституції, адже щонайменше таким чином порушується таємниця голосування. Тому я проти того, щоб голосування відбувалось за допомогою “Дії”, – резюмував Олексій Гончаренко.
Народний депутат Сергій Тарута з фракції “Батьківщина” заявив, що чув про створення робочої групи зі зміни виборчого законодавства, але деталей її роботи не знає. Своєю чергою він виступає категорично проти зміни процесу виборів.
“Кожна влада намагається змінити виборче законодавство під свої потреби. Як правило це йде врозріз із суспільними інтересами”, – заявив Тарута.
Він нагадав, що за новим виборчим законодавством, де мажоритарні кандидати будуть у відкритих списках, виборів ще не було.
“Але в цьому законі були враховані запити суспільства, зауваження західних партнерів. Тому нове виборче законодавство передбачає конкуренцію не лише між партіями, а й серед кандидатів всередині партії, забезпечуючи повну відкритість і публічність”, – висловив свою думку Сергій Тарута.
Лідер міжфракційного об’єднання “Розумна політика” Дмитро Разумков заявив, що поки видно, як напрацювання робочої групи щодо проведення післявоєнних виборів стосуються окремих точкових питань.
“Глобальних змін до виборчого законодавства сьогодні не спостерігається. По-перше, це алогічно, тому що триває війна і сьогодні не до виборів. По-друге, сьогодні важко прогнозувати в повному обсязі, в яких умовах будуть відбуватися наступні вибори”, – вважає Разумков.
Він також впевнений, що якщо відповідні напрацювання робочої групи найближчим часом будуть завершені, а також навіть якщо вони будуть проголосовані Верховною Радою, глобально це на процес майбутніх виборів не вплине.
“Можливі зміни зможуть врегулювати лише питання визначення територій, де можуть відбутися вибори, а також механізми, як це може відбуватися. З моєї точки зору, вибори повинні відбуватися на всій територій нашої держави після повної перемоги України. Сьогодні треба думати не про вибори, а про нашу спільну перемогу, як держави. Потім вже будемо займатися і політикою, і виборчими процесами”, – наголосив Разумков.
Спочатку перемога у війні, а вже потім – вибори
У коментарі “Політарені” народна депутатка від парламентської групи “Довіра” Лариса Білозір розповіла, що вона увійшла до робочих груп при Центральній виборчій комісії та Верховній Раді, які нещодавно почали працювати щодо того, як мають відбуватися вибори в Україні після закінчення війни.
Вона додала, що вже затверджена дорожня карта в сфері демократичного врядування та план дій на 2023-2026 роки “Стійкість, відновлення та відбудова”, які розроблені Радою Європи та українськими парламентарями. Тут, зокрема, є і питання сфери організації післявоєнних виборів.
“Наші міжнародні партнери вже хочуть обговорювати питання післявоєнних виборів та спонукають нас до роботи над шляхами їх проведення. Але першочергово має бути перемога України у війні з РФ, а вже потім – демократичні вибори”, – каже Лариса Білозір.
Вона наголошує, що під час війни ні про які вибори в Україні не може йтися, але законодавчу базу для проведення виборів після перемоги України потрібно готувати вже зараз.
“За законом, вибори можна проводити через два місяці після скасування військового стану. Але за два місяці після закінчення війни апріорі вибори неможливо провести”, – наголошує Білозір.
Вона вважає, що перед Україною після перемоги постануть наступні виклики:
- оновлення даних Державного реєстру виборців;
- організація післявоєнних виборів в контексті участі в них внутрішньо переміщених осіб, а це 5 млн громадян України, адже потрібно забезпечити реалізацію їхнього права голосу;
- забезпечення виборчого права зовнішньо переміщених осіб, а таких громадян України нараховується близько 7 млн.
“Потрібно думати, як надати можливість усім українцям за кордоном проголосувати, адже фізично при такій малій кількості дипломатичних представництв це буде вкрай складно”, – наголосила Білозір.
Для прикладу вона взяла Німеччину, де тимчасовий прихисток отримали 1 мільйон українців, але в цій країні є лише п’ять дипломатичних представництв, де раніше проводили вибори на закордонному виборчому окрузі.
Як проводити вибори на деокупованих територіях
За словами Лариси Білозір, є ще велике питання щодо територій, які були під окупацією, і вони мають величезні руйнування.
“Там часто-густо повністю зруйновані чи пошкоджені школи, будинки культури, де раніше під час виборів облаштовували дільниці. Тобто навіть фізично ми не зможемо організувати виборчі дільницю за два місяці після нашої перемоги. Потрібно також визначити критерії неможливості проведення виборів, адже, одна справа, коли певна територія була окупована біля місяця, а інша – коли біля року, чи роками, як Крим та Донбас”, – вважає Білозір.
Не менш важливим питання є організація голосування на місцевих виборах для внутрішньо переміщених осіб.
“Потрібно розробити механізми, як тимчасово переміщенні особи можуть використати своє виборче право і проголосувати не тільки на президентських та парламентських виборах, а й на місцевих. Як такі виборці обиратимуть місцеву владу в громадах: ту, де вони нині мешкають, чи ту, де фактично їх місце прописки і дім, якщо вони планують повернутися туди. Це ключове питання, на яке поки немає однозначної відповіді”, – підсумувала Білозір.
Отже, як бачимо, викликів для організації післявоєнних виборів в Україні вкрай багато і звісно, за кілька місяців врегулювати усі питання неможливо.
