Внаслідок нової атаки РФ у Києві вже 13 загиблих, найбільше постраждали Подільський і Дарницький райони, де мешканці опинилися під завалами власних будинків. Однією з причин цих смертей є відсутність надійних укриттів, про необхідність яких говорять з 2022 року, але ситуація на п’ятому році війни так і не змінилася.
На паперах чиновників усе гладко: укриття існують у великій кількості, але реальність інша. На це звернув увагу у своїй доповіді уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець на засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, яке відбулося 6 липня, якраз після масованого обстрілу Києва.
Про це повідомляє кореспондент “Політарени”, акредитований на засіданні Комітету.
З’ясувалося, що апарат омбудсмена протягом другої половини 2025 року провів перевірки 1066 захисних споруд в усіх областях України. У 93% випадків виявлені недоліки, які потребують негайного усунення. Як з’ясував Лубінець під час перевірки, найпростіші укриття перебувають у найгіршому стані. Найнадійнішим укриттям в Києві залишається метрополітен, хоча і до нього є зауваження.
За офіційними даними ДСНС на початок 2026 року в Україні налічувалося 66 574 укриття різних типів. Більшість із них - найпростіші укриття (43 015), протирадіаційні укриття (16 128) та сховища (6 731). Є ще споруди подвійного призначення - 163 об’єкти, які зосереджені здебільшого в містах із метрополітеном, а також первинні (мобільні) укриття (537) у прифронтових областях. Загалом усі ці укриття можуть вмістити 16,5 мільйона осіб.
Хто фінансує будівництво, облаштування і утримання укриттів, та які суми витрачені
Як зазначив Лубінець під час доповіді, фінансування укриттів здійснювалося з трьох джерел: державного бюджету, місцевих бюджетів та коштів міжнародних донорів.
У 2025 році на бюджетну програму була передбачена субвенція на 6,2 млрд грн з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти. Частка співфінансування з місцевих бюджетів становила від 5 % до 30%, залежно від індексу податкоспроможності громади. Публічні інвестиції передбачають виділення 22,56 млрд грн на модернізацію матеріально-технічної бази навчальних закладів та облаштування укриттів. На 2026 рік на шкільні укриття передбачено субвенцію в розмірі 5 млрд грн.
Окрім освіти, в жовтні 2025 року для об’єктів критичної інфраструктури Кабмін виділив понад 6 млрд грн з резервного фонду на будівництво об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у паливно-енергетичному секторі, на залізничному транспорті та в системах водопостачання.
А от фінансування укриттів з місцевих бюджетів, за словами Лубінця, залежить від пріоритетів конкретної громади.
За наявною інформацією, в Україні лише Хмельницький має окрему програму для житлового сектору. Програма “Моє укриття” на 2024–2026 роки, затверджена рішенням Хмельницької міської ради, передбачає поточні ремонти та встановлення дверей з електромагнітними замками в укриттях багатоповерхівок за бюджетні кошти. Відповідальність покладено на управління житлової політики і майна міськради.
Будівництво та облаштування укриттів в Україні підтримує і низка міжнародних донорів, однак ця підтримка зосереджена переважно, знову ж таки, в секторі освіти та частково охорони здоров’я і соціальних закладах. Зокрема, укриття в закладах освіти фінансувалися за участі ЮНІСЕФ (у партнерстві з урядом Німеччини через Банк розвитку KfW), Світового банку (у межах програми LEARN спільно з МОН та Мінфіном), а також за підтримки Європейського Союзу й окремих держав, зокрема Бельгії, Швеції, Литви, Ірландії, Південної Кореї та Франції.
До реалізації відповідних проєктів також долучалися міжнародні організації, зокрема Програма розвитку ООН та ЮНЕСКО. В окремих прифронтових громадах, передусім у закладах охорони здоров’я, фінансування укриттів здійснюється через Програму відновлення України III, яку реалізують за підтримки Європейського інвестиційного банку.
В самому незадовільному стані — укриття в житлових будинках
Справа в тому, що “Кодекс цивільного захисту України” встановлює, що утримання укриттів здійснюють їхні власники, користувачі або юридичні особи, на балансі яких вони перебувають, за власний кошт.
Наприклад, підвальні приміщення в багатоквартирних будинках юридично належать співвласникам, а управління ними здійснюється через ОСББ або керуючі компанії. Саме на них фактично покладається обов’язок утримання укриттів, без нормативу витрат, без права на компенсацію і без будь-яких інструментів фінансової підтримки чи стимулювання від держави.
Підсумком є те, що значна частина найпростіших укриттів, підвалів у житлових будинках, установах і на підприємствах, утримується або формально, або не утримується взагалі. Держава вважає це справою балансоутримувача.
Доступність та фактична функціональність укриттів
Попри фінансування та облаштування укриттів у закладах освіти та на об’єктах критичної інфраструктури, ці об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту, як правило, мають обмежений доступ і використовуються виключно учасниками освітнього процесу або співробітниками відповідних підприємств. Тобто, мешканців сусідніх будинків туди не допускають.
Водночас моніторинг Офісу омбудсмена виявив, що більшість шкільних укриттів взагалі не відображені як доступні для населення в застосунку “Дія”, що унеможливлює їх використання навіть вночі, поза освітнім процесом. Таким чином, шкільні укриття фактично випадають із загальнодоступної системи захисних споруд.
Щодо укриттів у підвалах житлових будинків, то до них, як йшлося вище, є найбільше зауважень. Більшість із них не мають аптечок та засобів пожежогасіння, не кажучи вже про наявність води і продуктів харчування, як це передбачено Наказом МВС № 579.
Крім того, з 266 сховищ і протирадиаційних укриттів, які представники Лубінця відвідали під час моніторингу, 23 отримали рекомендації, пов’язані з необхідністю суттєвого “розхламлення”, 19 — ремонту, а 17 — санітарно-гігієнічних заходів.
У найпростіших укриттях також не забезпечений безбар’єрний доступ для осіб з інвалідністю.
Загалом, 8% (80 зі 1066 споруд) перевірених Офісом омбудсмена об’єктів фактично не функціонували. Із них 7 — це захисні споруди цивільного захисту, а решта — найпростіші укриття. В індивідуальних звітах найчастіше фіксувалися такі причини: невідповідність фактичної наявності укриття зазначеній за адресою інформації, аварійний стан споруди або поточне проведення ремонтних робіт. Найбільше таких укриттів — у Львівській, Житомирській, Київській та Харківській областях, а також у Києві. Серед областей, які частіше зазнають повітряних атак, найбільшу середню кількість рекомендацій отримали укриття у Херсонській (5,4), Запорізькій (4,6), Київській (4,1) та Одеській (4,1) областях.
За словами деяких балансоутримувачів найпростіших укриттів, розташованих у підвалах житлових будинків у Києві, мешканці часто віддають перевагу станціям метрополітену, якщо вони розташовані поблизу.
Недоліки укриття від російських атак в київському метрополітені
У межах моніторингу Лубінець відвідав 22 споруди подвійного призначення, переважну більшість яких становлять станції Київського метрополітену.
На відміну від підвалів житлових будинків, станції метро мають відповідального балансоутримувача, постійний персонал і базову інфраструктуру.
Водночас моніторинг виявив і тут кілька проблем:
- На платформах встановлені питні фонтанчики, які підключені до централізованого водопостачання. Проте ці фонтанчики не будуть працювати у випадку відключення мережі під час масованого обстрілу. Резервного джерела води немає.
- Аптечки, включно з дефібриляторами, були в усіх перевірених об’єктах, але далеко не в усіх випадках вони зберігаються на платформах. У більшості випадків аптечки зберігаються у персоналу. Це пояснюється ризиком крадіжки або псування. Метрополітен розміщує покажчики місць їхнього зберігання як компромісний захід.
- Кожна станція укомплектована відповідно до нормативу з розрахунку 1 стілець на 10 осіб. Під час повітряних тривог, коли на станціях метро укриваються тисячі людей, цей норматив не відповідає фактичній потребі.
Як зазначив у доповіді Лубінець, станції метрополітену є найкраще організованою частиною публічно доступного фонду укриттів. Проте їхня відносна впорядкованість не означає повної готовності.
Висновки омбудсмена щодо укриттів в Україні
За результатами перевірки Лубінець зробив такі висновки:
- Найпростіші укриття складають в Україні найбільшу кількість. Вони ж перебувають і в найгіршому стані;
- Найкращий стан зафіксовано у спорудах подвійного призначення, зокрема на станціях метрополітену, де є відповідальний балансоутримувач і постійний персонал, що забезпечує регулярний контроль та підтримку функціонування укриттів;
- Законодавче середовище у сфері захисних споруд розгалужене і внутрішньо неузгоджене. Вимоги до укриттів розпорошені між Наказом МВС № 579, державними будівельними нормами В.2.2-5:2023 та В.2.2-40:2018, а також Постановою КМУ № 138. Жоден із цих нормативних актів не є вичерпним і не охоплює всіх аспектів функціонування укриттів;
- Фінансування укриттів державою зосереджене майже виключно у секторі освіти та критичної інфраструктури, тоді як публічно доступні об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту, якими користується населення під час тривоги, залишаються без системного державного фінансування;
- Стратегія розвитку фонду захисних споруд до 2034 року передбачає понад 81% фінансування від міжнародної коаліції без юридично зобов’язувальних гарантій, що робить більшість стратегічних планів гіпотетичними та залежними від зовнішніх чинників.
За результатами моніторингу укриттів Уповноважений ВР із прав людини Лубінець надав свої рекомендації для поліпшення ситуації з укриттями органам влади: МВС, ДСНС, Міністерству освіти і науки України, Міністерству розвитку громад та територій України, Міністерству фінансів України, а також обласним військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування.
Зі свого боку Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування заслухав представників вищезазначених державних органів, а інформацію від Лубінця щодо укриттів взяв до відома. Народні депутати дійшли згоди, що стан укриттів треба поліпшувати, і взяли зобов’язання контролювати цю ситуацію.
