На реалізацію Комплексного плану стійкості Києва та підготовку міста до наступної зими необхідно близько 30 мільярдів гривень. Столиця вже має домовленість із урядом, що фінансування цих критично важливих заходів здійснюватиметься у пропорції 50/50 — містом і державою.
Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко, розповідаючи про втілення плану, який Київрада ухвалила в березні.
Він оглянув один із об’єктів критичної інфраструктури, де в межах програми нещодавно встановили 4 потужні когенераційні установки — кожна по 4,5 МВт. Наразі обладнання загальною потужністю 18 МВт уже працює та видає електроенергію в єдину енергосистему України. Паралельно на локації завершують будівництво захисту другого рівня.
Загалом у Києві вже завершили зведення нових об’єктів розподіленої когенерації потужністю близько 60 МВт, іще понад 100 МВт — у роботі. До кінця року місто планує отримати близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності. Також для безперебійного живлення об’єктів водопостачання встановили три дизель-генераторні установки на понад 15 МВт, а загальний резерв для систем водозабезпечення цьогоріч має скласти близько 40 МВт.
“Київ здійснив роботу щодо формування саме того переліку заходів, які б максимально враховували виклики минулої зими та потенційні ризики наступної. Ми провели низку експертних консультацій на рівні уряду, профільних міністерств, а також міжнародних партнерів. На основі аналізу перших етапів реалізації план уточнили та удосконалили”, — зазначив Кличко.
Читайте також: Київрада затвердила план енергостійкості столиці: що він передбачає
За його словами, загалом план містить майже 200 проєктів, завдань та заходів. Вони охоплюють інженерно-технічний захист, відновлення пошкодженого обстрілами обладнання, розбудову резервних систем живлення, а також сонячну генерацію в закладах освіти, підвищення енергостійкості лікарень і житлових будинків за програмами співфінансування.
Кличко підкреслив, що столиця шукає всі можливості для забезпечення своєї частини коштів, і додав: “Очікуємо паритетної позиції з боку держави та її фінансової участі!”.
Нагадаємо, Комплексний план енергостійкості столиці Київрада ухвалила 20 березня 2026 року (“за” проголосували 92 депутати). Тоді мер Києва Віталій Кличко заявляв, що загальна вартість масштабної модернізації та підготовки інфраструктури міста до майбутніх холодів оцінюється у понад 60 мільярдів гривень.
На старті реалізації програми столиця виділила з власного бюджету понад 10 мільярдів гривень, а також ухвалила рішення про збільшення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” на 2,7 мільярда гривень для закупівлі першочергового обладнання. Через колосальну вартість проєкту міська влада від початку наголошувала на необхідності залучення фінансової підтримки та ресурсів з боку держави.
Також у травні Київрада виділила ще 9 млрд гривень на план енергостійності столиці.
Прем’єрка Юлія Свириденко оголосила незодавно, що про виділення Києву додаткових 2 мільярдів гривень на підготовку до майбутньої зими. Також було оголошено, що Київська область отримає 25 блочно-модульних котелень у межах державної програми підготовки до опалювального сезону, спрямованої на посилення стійкості критичної інфраструктури.
Читайте також: У Києві до опалювального сезону відновлять всі потужності ТЕЦ, навіть Дарницької, – директор ЦДЕ Харченко
