Директору Бюро економічної безпеки Олександру Цивінському у спадок дісталися старі проблеми: несформовані більшість територіальних управлінь, численні законодавчі колізії, які не вирішував уряд, та персонал, який масово звільняється.
Про це йдеться у статті “Єкономічної правди” “Повний на третину: для боротьби з економічними злочинами немає ні кадрів, ані ресурсів”.
Читайте також: “У детектива БЕБ заробітна плата на 60% нижча, ніж в ДБР і НАБУ”, — Цивінський
У статті роз’яснюється, що законодавчі колізії впливають на рівень зарплат детективів БЕБ.
Наприклад, одним з елементів, який робить зарплати працівників БЕБ менш конкурентними, ніж в інших правоохоронних органах, є те, що їм не компенсовують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Проблема у тому, що в переліку правоохоронних органів, яким держава має повертати податок немає бюро. Немає БЕБ і в постанові уряду про порядок компенсації ПДФО, натомість там є неіснуюча нині податкова міліція.
“За 5 років від моменту створення БЕБ уряд так і не вніс відповідних змін до своєї постанови та не ініціював змін у Податковий кодекс. Відтак, і без того невисока зарплата працівників бюро зменшується ще на додаткові 18%”, – йдеться у статті.
“Це формує нерівні фінансові умови проходження служби. Як наслідок – знижується здатність БЕБ конкурувати за кваліфіковані кадри та забезпечувати стабільність персоналу”, – зазначають у БЕБ.
В уряді з цією проблемою ознайомлені, але кажуть, що вдіяти нічого не можуть. “Статтею 168 Податкового кодексу не передбачено виплату компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних особами, які мають спеціальні звання БЕБ. Тому питання може бути вирішено лише після змін до Кодексу”, – відповіли “ЕП” у Мінфіні.
Там зазначили, що з відповідними пропозиціями до них зверталися представники БЕБ ще у вересні 2025 року.
Ще одна законодавча колізія, яка впливає на зарплату детективів БЕБ, полягає у тому, що уряд систематично занижує розмір прожиткового мінімуму, який лежить в основі розрахунку окладів.
У законі про БЕБ йдеться, що оклад працівників, які мають спеціальні звання, не може бути нижчим за 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У 2026 році його розмір становить 3328 грн, відповідно мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн.
“Натомість починаючи з 2021 року уряд прописує у бюджеті спеціальний прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівникам низки органів – 2102 грн. Крім БЕБ, такий знижений показник застосовують для розрахунку зарплат суддів, прокурорів, податкових, митних та деяких інших органів”, – йдеться у статті.
За даними БЕБ, які наводить “ЄП” у статті, розрахована за допомогою заниженого прожиткового мінімуму зарплата детектива бюро становить 46 244 грн. “З урахуванням всіх можливих доплат (40% надбавки за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за доступ до державної таємниці, науковий ступінь) фактичний розмір оплати праці становитиме 59 985 грн після оподаткування. Це майже вдвічі менше ніж, наприклад, у Державному бюро розслідувань”, – скаржаться у БЕБ.
Застосування окремого прожиткового мінімуму для визначення окладів у БЕБ фактично порушує закон. Цим користуються деякі співробітники бюро: після звільнення вони подають до суду на БЕБ з вимогою компенсувати їм недоотримані зарплати.
У статті йдеться, що в 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили у бюро 3,26 млн грн. Загалом подали 77 позовів щодо перерахунку грошового забезпечення, у 10 з яких суди вже винесли рішення на користь експрацівників БЕБ.
Про цю проблему керівництво БЕБ написало до Мінфіну. Проте там не поспішають пропонувати перегляд прожиткового мінімуму, який використовується для розрахунку окладів у бюро, адже це автоматично потягне за собою зростання видатків на зарплати й в інших органах.
Читайте також: Цивінський назвав кілька проблем, які перешкоджають ефективній роботі детективів БЕБ
