З лютого в Україні почав діяти оновлений порядок обміну інформацією у сфері фінансового моніторингу. Це стосується банків, нотаріусів, адвокатів, аудиторів та інших установ, які за законом зобов’язані стежити за ризиковими фінансовими операціями, щоб запобігати відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
Головне нововведення – електронний кабінет (е-кабінет) для взаємодії з Державною службою фінансового моніторингу (Держфінмоніторингом). Ці зміни введені наказом Міністерства фінансів №322 “Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу” від 04.06.2021. Документ існує з 2021 року, але його повноцінне застосування неодноразово відтерміновувалося. Останнє перенесення відбулося наказом Мінфіну №667, і нарешті 2 лютого 2026 року він набрав чинності.
Зміни спрямовані виключно на те, щоб суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) швидше та ефективніше передавали дані державі в електронному вигляді замість паперових чи старих методів. Якщо ви плануєте велику угоду – купівлю нерухомості, отримання спадщини чи значний переказ, – банк чи нотаріус і раніше могли попросити документи про походження коштів, і ці правила не змінилися.
Хто такі Суб’єкти первинного фінансового моніторингу
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу – це організації та особи, які проводять фінансові операції та зобов’язані перевіряти клієнтів, виявляти підозрілі операції та повідомляти про них державі. Їхній перелік визначено у статті 6 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” №361-IX від 2020 року:
- банки, кредитні спілки, страховики, ломбарди та інші фінансові установи;
- бухгалтери;
- оператори платіжних систем;
- нотаріуси, адвокати, аудитори;
- суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри;
- оператори поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги;
- постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
- посередники в операціях із нерухомістю;
- торгівці дорогоцінними металами, камінням, культурними цінностями;
- організатори лотерей тощо.
Лютневі зміни у фінмоніторингу стосуються саме СПФМ: як вони взаємодіють з державою.
Що саме змінилося в системі фінансового моніторингу
З 2 лютого 2026 року держава зробила систему контролю за походженням грошей більш сучасною завдяки цифровізації. Ідеться про боротьбу з відмиванням доходів, коли хтось намагається легалізувати гроші, отримані незаконним шляхом, або приховати їх справжнє джерело. Для звичайних людей, які живуть на зарплату, пенсію чи офіційні доходи, ці зміни не створюють нових перевірок на щоденні платежі. Але зміни зроблять так, щоб банки, нотаріуси та інші установи швидше виявляли дійсно ризиковані операції та передавали інформацію державі.
Головні нововведення з Наказ Мінфіну №322 стосуються саме суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) – банків, нотаріусів, аудиторів, адвокатів та інших установ. Ось що змінилося:
- Обов’язкове використання електронного кабінету (е-кабінету). Тепер усі повідомлення про підозрілі операції, запити від держави та відповіді СПФМ подають виключно через спеціальний онлайн-кабінет на сайті cabinet.fiu.gov.ua. Раніше частина інформації могла йти папером або старими способами, а тепер цифровий спосіб, з кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Це прискорює обмін даними в рази.
- Реальний перехід до кейсового звітування про підозрілі операції. Ця концепція (звіт не про окремі платежі, а про всю картину поведінки клієнта – сукупність операцій, історію відносин) прописана не в Наказі №322, а в інших документах. Зокрема, у статті 8 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…” установлено, що СПФМ зобов’язані повідомляти про підозрілі фінансові операції та діяльність, яка може бути пов’язана з відмиванням. Звітування має бути “кейсовим” і аналізувати не одну транзакцію, а всю діяльність клієнта: чи відповідають витрати доходам, чи немає дивних ланцюжків переказів, чи не виглядає бізнес як штучно роздроблений для ухилення від податків. Наказ №322 забезпечує технічну можливість подавати такі звіти швидко через е-кабінет.
- Ризик-орієнтований підхід при перевірці клієнтів. Це принцип, за яким банк, нотаріус чи інша установа не перевіряє всіх однаково жорстко, а оцінює рівень ризику для кожного окремо. Якщо ви звичайна людина, яка отримує зарплату, платить за комуналку чи переказує гроші рідним, то вас перевіряють мінімально, бо ризик низький.
Якщо ж людина робить велику покупку (квартира, авто, земельна ділянка), отримує значну спадщину чи перекази виглядають незвично (багато дрібних платежів, гроші швидко приходять і йдуть далі), то перевірка стає глибшою. Тоді можуть попросити довідки про доходи, виписки з банку за роки, пояснення походження сум чи декларації. Якщо ризик високий і документів бракує, операцію можуть затримати чи відмовити. Цей принцип використовується в Україні з 2020 року, бо його основні ідеї закладені в Законі №361-IX, а також у Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу та інших нормативних актах. Наказ №322 тут не змінює самі правила перевірки, він лише вводить технічний інструмент (електронний кабінет), через який СПФМ передають державі результати такої перевірки швидко та в цифровому вигляді.
Що таке особистий кабінет СПФМ, і як він працює на практиці
Особистий кабінет – це захищена приватна частина сайту cabinet.fiu.gov.ua, яка створюється для кожного суб’єкта первинного фінансового моніторингу (СПФМ – банку, нотаріуса тощо). Це індивідуальний онлайн-офіс, через який СПФМ спілкується з Державною службою фінансового моніторингу України: подає повідомлення, отримує запити, рішення, доручення та іншу інформацію.
На практиці це виглядає так:
- СПФМ реєструється, отримує доступ через КЕП (кваліфікований електронний підпис) керівника або відповідальної особи.
- У кабінеті є шаблони для заповнення повідомлень (про підозрілі операції, інші дані). Заповнив інформацію до відповідних розділів і реквізитів, а потім система автоматично перевіряє її на помилки. Якщо контроль пройдено успішно, підписуєш КЕП і відправляєш. Під час підпису автоматично формується кваліфікована позначка часу.
- Держфінмоніторинг одразу бачить подане повідомлення. Якщо потрібно надсилає запит на додаткові дані, рішення чи доручення прямо в кабінет. Відповідь СПФМ теж подає через цей самий кабінет.
- Усе фіксується: дата та час відправлення/отримання, хто підписав, чи пройшов автоматичний контроль. Є журнал подій, і СПФМ може переглянути всю історію дій у своєму кабінеті (відправлення, отримання документів, зміни даних тощо).
- Якщо в системі виникає помилка (наприклад, не завантажується шаблон або не проходить контроль), СПФМ подає повідомлення про помилку прямо через приватну частину кабінету. Держфінмоніторинг зобов’язаний перевірити протягом трьох робочих днів і надіслати результат. Якщо помилка підтверджена, її усувають, а СПФМ інформують про строки відновлення.
- Кабінет працює постійно (24/7), крім часу технічного обслуговування, про яке попереджають на сайті Держфінмоніторингу. Він захищений від несанкціонованого доступу, витоку чи модифікації даних.
Кабінет не змінює зміст обов’язків СПФМ, а лише робить їх виконання швидшим і повністю цифровим.
Висновок: живеш на зарплатну, але купуєш квартиру чи авто, як бути
З 2 лютого 2026 року система фінансового моніторингу в Україні стала більш цифровою та оперативною. Наказ Мінфіну №322 не змінив правила перевірки клієнтів чи критерії підозрілих операцій, він лише перевів усі взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банків, нотаріусів, адвокатів тощо) з Держфінмоніторингом у повноцінний онлайн-режим через електронний кабінет. Тепер повідомлення про підозрілі операції, запити на додаткові дані та відповіді подаються виключно через захищений особистий кабінет cabinet.fiu.gov.ua з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Для пересічного громадянина це означає, що щоденні платежі, зарплатні перекази чи оплата комуналки проходять як і раніше, без додаткових перевірок. Але якщо ви плануєте велику угоду (купівля нерухомості, отримання спадщини, продаж майна чи значний переказ), банк чи нотаріус тепер швидше аналізуватиме ситуацію. Якщо документи про походження коштів у порядку, то все пройде без затримок. Якщо є сумніви, можуть попросити більше паперів (довідки про доходи, виписки, декларації). Це не нові обмеження, а лише ефективніший інструмент для держави, щоб боротися з тіньовими схемами та відмиванням грошей.
