Уряд схвалив пакет проєктів змін до деяких законодавчих актів щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (Single Euro Payments Area – SEPA). Це стратегічний крок до інтеграції в європейський фінансовий простір, яким вже користуються понад 500 мільйонів людей та бізнес у багатьох країнах Євросоюзу.
Законопроєкти спрямовані на приведення українського законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму у відповідність до стандартів ЄС. Це дозволить подати офіційну заявку на приєднання до SEPA.
Список схвалених проєктів включає документи №13233 і №13238 та деякі зміни до Цивільного кодексу України.
Ці законопроєкти доволі об’ємні, один із них займає десятки сторінок, з детальними змінами до багатьох законів. Ми зосередимося на головному, що стосується SEPA та можливих реформ для звичайних людей.
Що таке SEPA
SEPA – це система, яка дозволяє проводити платежі в євро між країнами-учасницями єдиної зони так само просто, швидко і дешево, як всередині однієї країни. Сьогодні до SEPA входять країни Євросоюзу, а також деякі інші європейські держави – загалом 41 країна.
Для звичайного українця це означає можливість легше робити перекази в євро до Європи чи отримувати гроші звідти. Наприклад, якщо ви працюєте за кордоном, отримуєте зарплату в євро чи допомагаєте родичам, перекази стануть швидшими та дешевшими.
Як сказано в пояснювальній записці до одного із законопроєктів: “Приєднання до SEPA стане знаковою подією для євроінтеграції України та надасть нові можливості українській економіці. Це, зокрема, сприятиме спрощенню виходу на ринок Європейського Союзу для українського бізнесу, зменшенню технічних бар’єрів для виходу українського фінтеху на ринок фінансових послуг Європейського Союзу, зниженню вартості грошових переказів з/до країн Європейського Союзу”.
Інший важливий аспект – це частина ширшої інтеграції з ЄС. Приєднання до SEPA допоможе виконати вимоги для фінансової допомоги від Європи, наприклад, у межах програми Ukraine Facility на 50 мільярдів євро до 2027 року.
Читайте також: Ukraine Facility: які реформи Україна зобов’язана провести у 2026 році
Головні зміни, які пропонують законопроєкти щодо SEPA
Законопроєкти вносять зміни до багатьох законів, щоб українське законодавство відповідало правилам ЄС у сфері фінансового моніторингу, тобто протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Це обов’язкова умова для SEPA, бо система вимагає високої прозорості платежів.
Створення Реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб
Заплановане запровадження централізованого реєстру, який буде вести Міністерство фінансів. До нього вноситимуться лише базові дані:
- номер рахунку за стандартом IBAN;
- прізвище, ім’я та по батькові власника;
- назва банку, де відкритий рахунок або сейф.
Реєстр не міститиме інформації про залишки на рахунках, рухи коштів, вміст сейфів чи дати відкриття/закриття. Це лише мінімальний набір даних для ідентифікації власників.
Окремий пункт – збереження банківської таємниці: реєстр, за даними Кабміну, повинен охоплювати лише близько 1/13 частини інформації, яка захищена законом “Про банки і банківську діяльність”. Жодних даних про фінансові операції чи особисті активи не передаватиметься.
Також створюється реєстр для власників трастів та подібних структур (наприклад, іноземних фондів чи довірчих утворень). Що таке траст? Це коли одна людина (довірчий власник) керує майном чи грошима для користі іншої (бенефіціара). Часто використовують за кордоном для спадщини, бізнесу чи захисту активів. В Україні трасти не дуже поширені, але подібні схеми є. Мета створення реєстру власників трастів – підвищити прозорість фінансових потоків і запобігти використанню таких інструментів для ухилення від податків чи відмивання коштів.
Реєстри запрацюють лише після офіційного вступу України до Європейського Союзу. Решта змін – одразу після ухвалення та публікації законів.
Відмивання грошей: механізм протидії
Серед нововведень – посилення санкцій за порушення фінансового моніторингу фінансовими установами.
За системні порушення правил протидії відмиванню грошей (наприклад, відсутність належної системи перевірки клієнтів чи невиконання кількох вимог регулятора) банки, страхові компанії, платіжні оператори чи кредитні спілки можуть втратити ліцензію. Це змушуватиме установи працювати прозоріше, що опосередковано захищає клієнтів від участі у сумнівних схемах.
Також законопроєкти значно посилюють захист працівників банків та фінансових установ, які повідомляють про можливі порушення правил протидії відмиванню грошей, чи то внутрішньо керівництву, чи державним органам. Такого працівника не можна звільнити, притягнути до дисциплінарної відповідальності чи застосовувати інші негативні заходи через його повідомлення. За тиск чи примушування до звільнення вводяться штрафи.
Крім того, незаконне звільнення через таке повідомлення стає кримінальним злочином із великими штрафами чи обмеженням волі. Нова стаття Кримінального кодексу передбачає серйозне покарання (аж до позбавлення волі) за протидію роботі фахівців із моніторингу, особливо якщо є погрози чи насильство. Для звичайної людини це означає, що банки та фінансові установи стежитимуть за підозрілими операціями ретельніше, бо працівники матимуть реальний захист від тиску, а держава – сильніший контроль за дотриманням правил.
Підставні особи фірм та доступ до рахунків правоохоронців та податківців
Що ще пропонують законопроєкти?
- При реєстрації чи оновленні даних юридичних осіб потрібно подавати більше документів про реальних власників (бенефіціарів), структуру власності, копії паспортів чи інших посвідчень. Термін на подання копій документів подовжено до 3 місяців. Навіщо? Щоб легше перевіряти, хто насправді стоїть за компанією, і уникати фіктивних фірм для відмивання грошей, а також боротьби з “інститутом” підставних осіб (“фунтів”).
- Розширення доступу до інформації про рахунки для державних органів. Податкова служба, Держфінмоніторинг, антикорупційні органи та виконавці отримують право на обмежений доступ до даних про рахунки (через реєстр або електронний обмін) для виконання завдань з протидії відмиванню грошей. Банківська таємниця зберігається для всіх інших. Це впроваджується, щоб державні органи могли швидше розслідувати серйозні фінансові злочини, не порушуючи права звичайних клієнтів.
- Викривачі порушень у сфері протидії відмиванню грошей (зокрема працівники фінансових установ) матимуть право на безоплатну правничу допомогу від держави.
Економічні переваги від приєднання до SEPA
Після впровадження змін Україна зможе офіційно подати заявку на вступ до SEPA. Це, за даними Мінфіну, означає:
- Швидші та дешевші перекази в євро: без додаткових комісій, як у країнах ЄС.
- Економія для країни: 70-100 млн євро на рік на міжнародних транзакціях.
- Для бізнесу: близько 120 тис. українських МСП, що експортують до ЄС, заощаджуватимуть приблизно 4 тис. євро на рік кожне.
- Стимул для економіки: особливо для ІТ-сектору – очікується приріст до 0,3% ВВП в перший рік завдяки дешевшим платежам.
- Загалом: нижчі комісії, більша прозорість, зменшення корупційних ризиків та новий імпульс для інтеграції до європейського фінансового простору.
Ці зміни – баланс між європейською інтеграцією, спрощенням платежів і збереженням приватності громадян. Вони наближають Україну до “фінансового безвізу” з ЄС, роблячи перекази простішими та доступнішими для всіх.
Що SEPA означає для звичайного українця?
Приєднання до SEPA насамперед означає простіші та дешевші перекази в євро. Якщо ви отримуєте гроші з Європи (зарплата, пенсія, допомога) чи надсилаєте, комісії зменшать, а гроші надходитимуть швидше, як звичайний внутрішній переказ.
Україна, за даними Мінфіну, загалом зекономить десятки мільйонів євро на комісіях щороку. Для бізнесу це полегшить торгівлю з ЄС.
Щодо реєстрів, ваша банківська таємниця не порушується. Реєстр рахунків міститиме лише базові дані, без інформації про ваші гроші. Доступ тільки для державних органів у випадках розслідувань.
Як підкреслюється в пояснювальній записці до одного із законопроєктів: “Прийняття дасть змогу забезпечити подання Україною заявки стосовно приєднання до SEPA, що суттєво вигідно для українського бізнесу, громадян України та держави, зокрема в частині зниження вартості грошових переказів між Україною та країнами Європейського Союзу”.
Загалом, ці зміни – крок до того, щоб фінансові операції з Європою стали зручнішими та дешевшими, без зайвої бюрократії. Це частина шляху України до ближчої інтеграції з ЄС, яка може полегшити повсякденне життя багатьох людей.
