Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) – один з найпотужніших інструментів захисту фундаментальних прав, який знаходиться у Страсбурзі, Франція. Суд діє під егідою Ради Європи і розглядає скарги на порушення Європейської Конвенції з прав людини. Україна ратифікувала цей документ у 1997 році, і з того часу тисячі українців зверталися до ЄСПЛ, досягаючи справедливості у справах про свавілля у національних судах, порушення прав, дискримінацію, тортури тощо.
Представництво України при Раді Європи повідомляло, що у 2021 році понад 10 тисяч справ із 62 двох були, як це прийнято називати, “проти України”, а у 2024 році писали про майже 7 тисяч таких процесів.
В Україні на сайті Судової влади публікують огляди рішень ЄСПЛ, наприклад, за цим посиланням можна дізнатися про справи за квітень 2025 року, серед них:
- неефективне розслідування ДТП із загрозою життю;
- нелюдські умови тримання під вартою без захисту;
- незаконне затримання протестувальників та незадокументоване позбавлення волі;
- надмірна тривалість судових проваджень і відсутність ефективних засобів правового захисту;
- незаконний моніторинг кореспонденції;
- захоплення землі й нерухомості тощо.
А ось деякі резонансні справи, які розглянули влітку 2025 року:
- “Україна та Нідерланди проти Росії”, де Суд підтвердив масові порушення прав людини в Криму та на Донбасі до та після 24 лютого 2022 року, включаючи тортури, незаконні арешти та цензуру, присудивши компенсації тисячам потерпілих. Також суд установив, що рейс MH17 над Донбасом збили з російського ЗРК “Бук”;
- “Tomenko v. Ukraine” (10 липня 2025): ЄСПЛ визнав, що було порушене право на вільні вибори, коли у 2016 році “Блок Петра Порошенка” позбавив мандата народного депутата Миколу Томенка лише за те, що той вийшов із фракції через незгоду з проєктом держбюджету. Суд наголосив, що мандат депутата належить виборцям, а не партії, і такі дії підривають довіру до політики, бо дозволяють зловживати владою без захисту від свавілля.
Як бачимо, українці звертаються до ЄСПЛ регулярно, фіксується порушення фактично всіх прав, які є у Конвенції, а також невиконання судових рішень.
Але понад 90 заяв у ЄСПЛ відхиляють через недотримання вимог. Так яким чином оформити звернення до ЄСПЛ?
Коли ви можете звернутися до ЄСПЛ: ключові критерії прийнятності
Не кожна скарга дійде розгляду, якщо документи оформлені з помилками, але для початку потрібно знати головні критерії, коли ця заява доречна, і ви можете її подавати (критерії описані у “Нотатках від ЄСПЛ“):
- Статус жертви: ви (або ваша організація) маєте бути безпосереднім потерпілим від порушення. Наприклад, якщо суд виправдав поліцейського, який вас побив, ви – жертва. Але якщо ви оскаржуєте абстрактне законодавство без конкретної шкоди, скарга неприйнятна. Щодо справ про загиблих – в ЄСПЛ можуть звертатися родичі.
- Вичерпання національних засобів правового захисту: перед зверненням до ЄСПЛ ви зобов’язані пройти весь шлях оскарження в Україні – від суду першої інстанції до Верховного Суду. Не потрібно звертатися до президента, парламенту чи уповноваженого з прав людини – ці засоби не вважаються обов’язковими. Якщо засіб неефективний (наприклад, суди ігнорують ваші аргументи систематично), доведіть це доказами.
- Строк подання: заява подається протягом чотирьох місяців (раніше було шість) з дати остаточного рішення національного суду або його сповіщення вам/вашому адвокату. Строк зупиняється лише з моменту отримання ЄСПЛ повної заяви з формуляром і документами. Надсилайте рекомендованим листом – дата поштового штампу враховується.
- Предмет скарги: порушення має стосуватися прав, зазначених у Конвенції (наприклад, статті 6 – право на справедливий суд; або статті 8 – право на приватне життя). Скарга проти держави (судів, поліції, інших державних органів), а не приватних осіб. Суд не розгляне економічні спори, шлюбні проблеми.
- Достовірність і значущість: факти обґрунтовані доказами (рішення, меддовідки, свідчення). Якщо справа тривіальна (моральна шкода менше 1000 євро без системних проблем), її можуть відхилити як “незначну”.
Що потрібно для подання: як заповнити формуляр
Заява безкоштовна, але готуйтеся до витрат на переклад і до поштових витрат. На початковому етапі адвокат не обов’язковий, ви самі можете подати документи. Але для складних справ (наприклад, з великим обсягом доказів) можна звернутися до юриста з досвідом справ у ЄСПЛ.
Для зручності Суд описав повну інструкцію у загаданих вище “нотатках”, обов’язково користуйтеся ними.
Основні документи:
- Формуляр заяви. Обов’язковий! Завантажте останню версію українською чи англійською мовами з сайту ЄСПЛ.
- Копії документів, не оригінали! Усі національні рішення судів (вироки, ухвали), а також скарги, докази, які стосуються вашої заяви мають бути копіями. Пронумеруйте сторінки, складіть хронологічно, не прошивайте. У формулярі є пункт для складання списку документів.
- Переклад: можливий варіант написання українською, але для комунікації краще англійська або французька.
Поширені помилки:
- Ігнорування обов’язкових полів.
- Надмірна довжина тексту.
- Відсутність документів.
- Нехронологічний опис.
- Посилання на додатки замість викладу в формулярі.
- Вийшли строки подання (4 місяці після рішення Верховного Суду).
- Скарги без статусу жертви.
- Неповні копії документів без поважних причин.
Якщо ви подаєте заяву до ЄСПЛ від себе, просто заповніть свої дані у першому розділі. Якщо хтось вас представляє (наприклад, родич є представником дитини чи хворого, або адвокат), напишіть його ПІБ, адресу, телефон і email. Щодо родича чи опікуна: поясніть, чому саме він вас представляє. Адвокат не обов’язковий спочатку, але якщо він є, додайте його контакти. Підпишіть формуляр самі (або це може зробити представник) і вкажіть дати. Мають бути оригінальні підписи! Для фірми чи організації: директор чи уповноважений пише свої дані з доказами (виписка з реєстру), і те саме з підписами.
Заяву до ЄСПЛ не можна надсилати email, тільки поштовим листом з оригінальними підписами.
Адреса: The Registrar, European Court of Human Rights, Council of Europe, 1 avenue de l’Europe, 67075 Strasbourg Cedex, FRANCE.
Електронне спілкування можливе лише пізніше, після розгляду справи.
Ще варто знати наступне: є База судових рішень ЄСПЛ (HUDOC). Ви можете пошукати аналогічні справи, щоб вам зручніше було заповнити формуляр. Керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Павло Пушкар заявляв, що в Україні є системні проблеми, які треба вирішувати, а більшість нових індивідуальних справ схожі на ті, які ЄСПЛ вже розглянув. Тому, скоріш за все, ви зможете у Базі знайти подібну справу, і це допоможе у вашому особистому випадку.
Євросуд з прав людини не може допомогти вам оплатити адвоката, щоб той сам оформив скаргу. Але пізніше, коли суд вирішить передати вашу заяву уряду на коментарі, ви зможете попросити безкоштовного юриста – якщо у вас немає грошей на адвоката, і суд вважатиме, що це потрібно для нормального розгляду справи. Також можете звернутися до адвокатів, які надають безкоштовну допомогу, зокрема до Української Гельсінської спілки з прав людини або БПД.
Розгляд справи у ЄСПЛ безкоштовний. Усе відбувається на папері (або в документах), тож вам не треба їхати до суду особисто.
Варто зазначити, що Суд не відповість вам одразу, оскільки обробляє 1500 тисяч заяв на місяць. Відповідь може надійти навіть через півроку.
Корисні посилання
- Офіційний сайт ЄСПЛ, там українські версії формуляру заяви та “Нотаток”, і яким чином її правильно заповнити: echr.coe.int/applicants
- Практичний посібник: Your Application to the ECHR (укр.)
- Посібник з прийнятності: Admissibility Guide (укр.)
- Верховний Суд України: Порядок звернення
- База судових рішень ЄСПЛ (HUDOC)
Звернення до Європейського суду з прав людини – це не легкий шлях, але для тисяч українців він став шляхом до справедливості. Якщо ваша справа стосується реального порушення Конвенції з прав людини, і ви вичерпали національні судові засоби – дійте вчасно. Почніть з перевірки на echr.coe.int, і пам’ятайте: Суд на вашому боці, якщо права справді порушені, а ваше звернення оформлено правильно.
