Швеція виявила готовність також зробити свій внесок у гарантії безпеки для України.
Про це заявив премʼєр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, якого цитує Aftonbladet.
Відомо, що країна може допомогти з повітряним спостереженням та військово-морськими ресурсами. За його словами, швейцарці хочуть бути залучені до гарантій безпеки для України, але це має відбуватися безпечним та надійним способом, “адже ми повинні знати, на що йдемо”.
Водночас Крістерссон не сказав, чи планує Швеція відправляти свої війська в Україну. Він наголосив на важливості того, щоб Україна могла захищати свою країну таким чином, щоб стримувати Росію від майбутніх нападів.
“Я не думаю, що йдеться про перекидання дуже великих військ з інших країн до України. Радше про те, щоб Україна сама могла нести відповідальність за свою країну настільки переконливо, що РФ не спробує це зробити знову”, – наголосив він.
Робота над гарантіями для України
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив в інтерв’ю телеканалу Fox News, що над концепцією гарантій безпеки для України протягом кількох місяців працювала група з 30 країн. За його словами гарантії запрацюють після довгострокового перемир’я або повноцінної мирної угоди.
Участь США буде обговорюватися найближчими днями. Рютте також наголосив, що під час зустрічі 18 серпня у Білому домі, не було узгоджено розміщення європейських військових в Україні та не конкретизувалася роль Вашингтону в цьому процесі.
Також відомо, що гарантії безпеки для України можуть спиратися на “Коаліцію рішучих” і зняття обмежень для ЗСУ. Згодом представники “Коаліції охочих” у США узгодять гарантії безпеки і відправку сил стримування в Україну.
The Wall Street Journal пише, що держсекретар США Марко Рубіо очолить робочу групу, яка розроблятиме гарантії безпеки для України. Він вважає, що Україна має право укладати угоди про безпеку з іншими країнами.
Нагадаємо, російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що хоче, щоб Росія і Китай взяли участь у гарантіях безпеки України. Водночас він зазначив, що “РФ готова обговорювати політичні аспекти врегулювання війни”.
