нова система керування шахедами
Фото: голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак

Росія знаходить дедалі більше способів пробити українську протиповітряну оборону, яка і так має проблеми через нестачу ракет-перехоплювачів, зміну тактики противника та недружню політику США.

Пише The Economist.

Інженери-експерти, які аналізують збиті російські дрони Shahed, вказують, що найбільше занепокоєння наразі викликає зміна системи контролю російських безпілотників.

“Найновіші моделі не зазнають впливу української радіоелектронної боротьби (РЕБ). Це тому, що вони більше не залежать від GPS з глушниками, керуються штучним інтелектом та підключаються до українських інтернет-мереж та мобільного інтернету”, – йдеться у матеріалі.

Зокрема нещодавно українські експерти в одному з російських дронів виявила записку, ймовірно, залишену російським інженером, яка “натякала на новий алгоритм керування”.

“У записці зазначається, що безпілотники контролюються за допомогою ботів у соціальній мережі Telegram, які надсилають дані про політ та відео в реальному часі операторам-людям”, – пише видання.

Зміна тактики

У матеріалі вказують, що донедавна більшість полювань за дронами здійснювали мобільні бригади з дешевими кулеметами, переносними ракетними установками та артилерією малої дальності. Нині ця тактика втрачає ефективність.

“Дрони регулярно маневрують навколо цих груп. Спочатку вони летять низько, щоб уникнути виявлення, потім різко підійматися до 2000–2500 метрів, наближаючись до міст, порушуючи поріг для малокаліберної зброї. Тож Україна звертається до гелікоптерів, винищувачів F-16 та безпілотників-перехоплювачів, які почали показувати хороші результати”, – розповів полковник Денис Смажний, офіцер військ протиповітряної оборони.

Високопоставлений чиновник повідомив виданню, що засоби ППО навколо Києва все ще знищують близько 95% безпілотників РФ. Але ті 5%, що “прослизають”, завдають серйозної шкоди.

По 500 “шахедів” на добу

Зазначають, що головним викликом, з яким стикаються українські екіпажі ППО, є величезна кількість літальних апаратів, що летять на них. І якщо минулого, 2024 року, Кремль виробляв близько 300 безпілотників “Шахед” на місяць, то нині така ж кількість випускається менш ніж за три дні.

Нещодавно українська військова розвідка заявила, що має документи, які свідчать про намір Росії збільшити виробництво безпілотників до 500 на день, що означає масові атаки в 1000 одиниць. Експерти сумніваються, що РФ дійсно має такі можливості, але певного збільшення виробництва не відкидають.

” Це, мабуть, перебільшення. Російська збройова промисловість працює на хвалькуватості та неправдивих повідомленнях. Але очевидно, що ця кількість значно зросте. Навіть якщо Україні вдасться стабілізувати лінію фронту на сході, труднощі із захистом неба лише зростатимуть”, – зазначив український авіаційний експерт Костянтин Криволап.

Нагадаємо, що три ночі поспіль Росія атакувала Україну більшою, ніж завжди кількістю безпілотників різних типів. В суботу та неділю до безпілотників додавалися ракети з літаків і кораблів у Чорному морі.

У ніч проти 25 травня окупанти здійснили комбінований удар по Україні із застосуванням 367-ми засобів повітряного нападу противника. Під російським ударом опинилися 13 регіонів. Пошкоджено понад 80 житлових будинків, 12 людей загинули, ще 60 поранені.

Читайте також: Що з ним сталося, він збожеволів: Трамп розкритикував Путіна через масовані атаки РФ на Україну

Подібні

Американський підприємець Баффет відвідав прикордонників та відкрив власну фотовиставку в Одесі

Його попередня поїздка мала ознайомчий характер, а цього разу Баффет прибув з конкретною місією

Зеленський на саміті НАТО: “ВПК України має потенціал на $35 млрд, однак 40% цього — без фінансування”

За його словами, Україна здатна виробляти понад 8 мільйонів дронів щороку

До Путіна у світі ставляться негативно, думка про Зеленського коливається, — міжнародне опитування

Опитування проведено протягом березня-квітня цього року в 25 країнах світу

В Україні узаконили лобіювання за прикладом США: чи вдасться врегулювати тіньовий вплив на владу

Також мета лобіювання — подолати корупцію