Росія цілеспрямовано обстрілює ядерну установку у Харкові, що може призвести до витоку радіації, - The New York Times

Росія цілеспрямовано обстрілює ядерну установку у Харкові, що може призвести до витоку радіації, - The New York Times
Фото: Суспільне Харків
Катерина Лисенко
Катерина Лисенко

Редакторка новин

Ядерний об’єкт з небезпечним ураном вже понад 70 разів був під атаками РФ

Російська армія щонайменше 74 рази обстрілювала будівлю Харківського інституту фізики і технологій, де розташовані лабораторії з експериментальним пристроєм "Джерело нейтронів", який містить десятки фунтів збагаченого урану.

Про це пише The New York Times.

"П’ятьох російських офіцерів обвинувачено в цілеспрямованих атаках на інститут. Пряме влучання може призвести до масштабного радіаційного забруднення. Українські прокурори кваліфікували це як "екоцид", - пише видання.

У матеріалі повідомляють, що вибухи щодня трусять операторську, а одного разу удар вибив шматки штукатурки біля самого пристрою.

"У 2022 році влучання у трансформаторну станцію залишило об’єкт без світла на кілька місяців. Науковці змушені були використовувати резервне опалення, щоб не допустити замерзання води для охолодження паливних стрижнів з урану", - йдеться у матеріалі.

Експериментальний пристрій: що відомо

За радянських часів Харківський інститут брав участь у створенні перших атомних бомб. У 2010 році він припинив роботу зі збройовим ураном, передавши його Росії "в рамках програми нерозповсюдження, під тиском США". Водночас там залишилися високорадіоактивні матеріали, включно зі збагаченим ураном у "Джерелі нейтронів".

Пристрій складається з ядра розміром зі шкільний автобус, разом із металевим захистом і приблизно 27-метровим прискорювачем частинок. Його будівництво частково профінансували США в обмін на відмову України від бомбового урану.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, харківські дослідники зупинили експерименти та перевели "Джерело нейтронів" у режим довготривалого вимкнення. Однак уран й досі залишається всередині і становить загрозу.

"Попри атаки, в інших підрозділах інституту науковці продовжують експерименти з термоядерною енергією з використанням радіоактивного водню", - йдеться у матеріалі.

Загроза витоку радіації

Загроза радіаційних інцидентів зросла з першого дня повномасштабного вторгнення, коли російські війська зайшли через Чорнобильську зону, піднявши пил з частинками плутонію та цезію. У лютому 2025 року російський дрон пробив захисну оболонку над зруйнованим реактором №4 ЧАЕС. Радіації тоді не зафіксували, але герметичність споруди була порушена.

"Запорізька АЕС також неодноразово потрапляла під обстріли. У 2023 році підрив Каховської ГЕС позбавив станцію основного джерела охолоджувальної води, змусивши перейти на резервний ставок-охолоджувач", - пише видання.

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі заявляв про "нестабільну ситуацію з безпекою на українських ядерних об'єктах". За його словами, на Запорізькій АЕС порушено шість із семи "стовпів ядерної безпеки".

  • Автор

    • Катерина Лисенко
      Катерина Лисенко

      Редакторка новин

      Освіта: бакалавр за спеціальністю "Журналістика", Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля (2007 рік) Досвід: PR-менеджер, редактор, ведуча новин. З 2015 року працює з темами, що пов'язані з Донбасом та війною.

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності