Всі хто обіймає посади у державній та місцевій владі, включно з судовою, не мають права отримувати державні нагороди

Одразу ж хочу нагадати, що я, з принципових міркувань, не маю ждної державної нагороди, премії чи звання від жодного з президентів.

Свої пропозиції про радикальну реформу державної нагородної системи пропонував і безпосередньо президентам і публічно у ЗМІ. Для цього ініціював і мораторій на нагородження посадовців й зміни до законодавства. На жаль, ніхто із владцівтак і не ризикнув відмовитися від сучасного українського «брєжнєвізму», який нагадує ярмарку марнославства.

Якщо коротко, то мій підхід простий і очевидний:

Всі хто обіймає посади у державній та місцевій владі, включно з судовою, не мають права отримувати державні нагороди, звання та премії. Це не лише про конфлікт інтересів — це, щонайменше, аморально з огляду на зобовʼязання дані Присягою державного службовця чи депутата. Бо служити обіцяли українському народові, а не мамоні.

Натомість практично протягом усіх 35 років сучасної Української Державності левова частина армії «героїв та орденоносців» родом із владних кабінетів. Не виключення й 7-ми річний період президентства Зеленського. Для прикладу нинішня фігурантка корупційної справи від САП Ірина Мудра рівно рік назад отримала від Президента Орден княгині Ольги III ступеня за «видатні заслуги» у своїй діяльності.

Перед у сучасній ярмарці марнославства ведуть, не проти ночі буде сказано, народні депутати. Складається враження, що у провладній фракції вже не залишилося жодного, хто не має державних нагород і звань, бо вже черга дійшла до помічників та помічниць депутатів. Так керівниця секретаріату Голови Верховної Ради Олена Слободян нещодавно отримала звання «Заслуженого юриста», а за кілька місяців у ЗМІ зʼявився матеріал про плагіат у її дисертації, запозичений у якоїсь російської науковиці. Та й її науковий керівник Стефанчук зберігає незмінне лідерство у цій «брєжнівській справі»: дня Дня Незалежності від Президента він отримав ще й найвищий дипломатичний ранг в Україні — Надзвичайного і Поважного Посла?! (Для розуміння, щоб отримати цей найвищий ранг, українські дипломати мусять подолати ще 9 рангів).

Звісно, зауважите Ви, що при попередниках з цією справою було ще сумніше. Важко сказати, але впевнено можу твердити, що у частині нагородження вогнепальною зброєю міністр внутрішніх справ Аваков — незмінний чемпіон. За період 2014-2017 років його «нагородний фронт» складали більш 400 політиків, бізнесменів та їх дружин. Серед них — 88 народних депутатів з елітними пістолетами й автоматами, а разом з ними Яценюк з нагородним кулеметом та Гройсман з штурмовою гвинтівкою.

А кількість «Героїв України» та кавалерів Орденів від Кучми і Януковича, які стали зрадниками і колаборантами, Вас просто шокує.

Тож, попри масу інших державних пріоритетів воюючої України, мусить знайтися місце й радикальній реформі державної нагородної справи. Бо огидно читати черговий нагородний Указ від чергового Президента в інтересах своїх соратників та друзів по владі й бізнесу.

Текст взятий зі сторінки Миколи Томенка у Facebook.