Понад 60 українських нардепів опинилися у полі розслідувань НАБУ, — FT

Про це пише видання «КУРС України» із посиланням на закриту статтю Financial Times.

Зазначається, що розслідування НАБУ протягом останнього року призвели до низки відставок серед найвищих посадовців і людей з оточення президента України Володимира Зеленського. У FT наголосили, що відомство, яке ще десять років тому створювалося як невеликий антикорупційний орган, перетворилося на один із помітних факторів української політики.

Про розслідування щодо нардепів FT розповів керівник одного з головних підрозділів детективів бюро Олександр Абакумов. Проте він наголосив, що це означає, що всі вони мають статус підозрюваних або обвинувачених.

Свіжим прикладом впливу антикорупційних розслідувань стала ситуація навколо вже колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка. Адже після оприлюднення матеріалів операції «Карфаген» він подав заяву про відставку, аде заперечив причетність до схеми і назвав своє рішення політичним.

FT зазначає, що за останній рік розслідування НАБУ зачепили вже не лише чиновників середньої ланки. Зокрема, людей із найближчого політичного оточення президента. За підрахунками видання, операції антикорупційних органів призвели до звільнення двох міністрів, відставки кількох високопоставлених представників президентської команди і відкриття справ проти колишніх партнерів й соратників президента. 

Абакумов зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення слідчі накопичили достатньо досвіду, щоб дедалі частіше документувати корупцію безпосередньо під час її вчинення. Одним із головних напрямів після 2022 року стали оборонні закупівлі та пов’язані з війною державні витрати.

За його словами, саме такі справи дали можливість Бюро перейти від розслідувань минулих років до втручання у схеми, в яких фігурують чинні високопосадовці. Водночас посилення відомства супроводжувалося гострим конфліктом із частиною державного апарату. Адже торік Верховна Рада України ухвалила закон, який суттєво посилював контроль генерального прокурора над НАБУ та САП і фактично позбавляв антикорупційні органи частини гарантій незалежності. Оданк це рішення викликало масштабні протести в Україні та різку реакцію міжнародних партнерів.

У самому НАБУ вважають, що ця криза зрештою посилила інституцію. Водночас Єврокомісія наголошувала, що тиск на антикорупційні органи залишається проблемою.

Абакумов зауважив, що Бюро вже розслідує справи щодо стількох депутатів, де подальше зростання їхньої кількості може створити у парламенті нову спробу щодо зміни законодавства. Адже частина політиків звинувачує НАБУ у надмірній політизації. Так, представники політсили «Батьківщина» раніше стверджували, що антикорупційні органи можуть використовуватися для тиску на нардепів.

Політичні аналітики, з якими говорили журналісти, також не вважають НАБУ окремим політичним центром. Однак вони визнають, що його розслідування вже помітно впливають на роботу парламенту, кадрові рішення та поведінку чиновників. 

Водночас директор НАБУ Семен Кривонос відкидає твердження, що під час війни боротьбу з корупцією необхідно відкласти. За його словами, протиставлення перемоги у війні та існування незалежної антикорупційної системи є хибним вибором.

Нагадаємо, НАБУ і САП викрили злочинну організацію, яку очолювали чинні та колишні нардепи. До її складу входили й високопосадовці Офісу президента України та інші особи. Учасники схеми займалися рейдерськими захопленнями підприємств і нерухомості шляхом несанкціонованого втручання в реєстри Мін’юсту й підробки судових рішень.

Варто зазначити, що ще у квітні повідомлялося, що понад 40 нардепів є підозрюваним або обвинуваченим у справах НАБУ і САП. Слідство стосується не факту голосування, а можливого отримання коштів за нього.