Важливо

Нелегальні обмінники вже стали паралельною банківською системою, а необхідний законопроєкт «завис» у Раді, — Цивінський

БЕБ
БЕБФото: сайт БЕБ
Катерина Лисенко
Катерина Лисенко

Редакторка новин

На початку жовтня Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з Офісом генпрокурора (ОГП) обшукали одну з мереж незаконних обмінних пунктів і вилучили рекордний обсяг готівки — 630 млн грн. Офіційних звинувачень поки не висували, однак неофіційно відомо, що слідчі дії стосувалися компанії «КИТ Group», обороти якої називають «паралельною банківською системою».

Про це йдеться у матеріалі «ЕП».

«Після початку великої війни на готівковому валютному ринку України виникла проблема: банкноти доларів старого та нового зразка почали продавати за різними курсами. Значення цих курсів суттєво відрізнялося від офіційного, який Національний банк „заморозив“ 24 лютого 2022 року. Найбільше таких перекосів на ринку створювали небанківські валютні обмінні пункти. Зрештою, регулятор заборонив їм показувати курси валют на табло, „щоб не підживлювати спекулятивний попит на готівкові долари та євро“, — йдеться у публікації.

Найбільш «неслухняні» компанії Нацбанк карав штрафами, а деяких позбавляв ліцензій. Хоча в підсумку після переходу офіційного курсу до «керованого плавання» різниця між ним та готівковим зменшилася, парадокс різної вартості «синіх» та «білих» доларів можна зустріти в деяких обмінних пунктах і зараз.

«Понад 630 мільйонів гривень — рекордна сума вилученої готівки. Це результат обшуків у справі про масштабну мережу нелегальних обмінників. БЕБ спільно з ОГП викрило мережу, яка роками працювала в тіні. Щороку через неї „прокручували“ десятки мільярдів», — повідомив голова БЕБ Олександр Цивінський.

Правоохоронці провели близько 30 обшуків, вилучили комп’ютери, мобільні телефони, документацію та готівку. Серед вилучених коштів були навіть російські рублі, обіг яких в Україні заборонений з перших днів великої війни.

За даними слідства, мережа обмінних пунктів, яка працювала під вивіскою «КИТ Group», нібито надавала послуги з відмивання коштів і допомагала ухилятися від сплати податків. Не сплачували податки і самі пункти — кошти клієнтів не обліковувалися у фінансовій та податковій звітності. Ці обмінні пункти працювали без дозволів та ліцензій Нацбанку.

«Власне, за кілька місяців до спецоперації НБУ відкликав ліцензію в компанії „ФК ліберті фінанс“, власнику якої раніше належала торговельна марка „КИТ Group“, — йдеться у матеріалі.

Паралельна банківська система

У матеріалі пояснюють, що «тіньові обмінні» пункти допомагають переказувати готівку в обхід банківської системи. Вони не запитують у власника коштів про джерела їхнього походження, навіть якщо йдеться про мільйони гривень.

«За допомогою таких пунктів „тіньовий“ бізнес може конвертувати незаконну готівку в стейблкоїни, щоб вивести їх за кордон („КИТ Group“ теж пропонує такі послуги, як і послуги з легалізації коштів у ЄС). Наскільки великим може бути обсяг тіньових операцій через незаконні обмінні пункти — невідомо», — зазначають у публікації.

МВФ опублікував дослідження, яке містить частину відповіді на це запитання. Фонд намагався оцінити обсяги стейблкоїнів, якими володіють мешканці різних країн. Це приблизні оцінки, адже блокчейн не дозволяє точно встановити, резиденту якої країни належить криптовалюта. За оцінкою МВФ, у 2025 році українці мали 8,6 млрд дол. накопичень у стейблкоїнах. Це один з найвищих показників у світі, якщо порівнювати з ВВП: 4,1%. Більше (5,6%) мають лише мешканці Венесуели, де панує гіперінфляція.

Як закрити діри

БЕБ запевняє, що операція в «КИТ Group» — лише початок, і допускає, що незаконні заклади працюють завдяки «кришуванню» іншими правоохоронцями.

Як держава дозволила з’явитися «паралельному фінансовому ринку» без податків та фінмоніторингу просто в себе під носом? У БЕБ вважають, що це стало можливим завдяки непродуманим діям з дерегуляції, які фактично скасували відповідальність за фіктивну підприємницьку та безліцензійну діяльність.

«Колись була стаття, яка за це карала. У 2009-му в неї вписали відповідальність за фінансові послуги без ліцензії, а у 2011-му — прибрали. Пояснили так: кримінал заважає бізнесу. Частину цієї логіки я розумію. Садити за роботу без реєстрації — це справді зручний спосіб тиснути на підприємців. Повертати таке не треба. Однак ми втратили інструмент там, де він потрібен: у фінансах. Коли хтось нелегально працює з грошима, це майже завжди чужі гроші і відмивання. Тепер, щоб відкрити справу, мусимо доводити інші злочини», — пояснює Цивінський.

Він наводить приклади країн, де за безліцензійну фінансову діяльність передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, у Німеччині за надання банківських або платіжних послуг без ліцензії позбавляють волі терміном до пʼяти років, у Польщі — до року, у Франції — до трьох років.

«За нелегальні фінансові послуги там передбачена реальна кримінальна відповідальність, подекуди навіть за звичайний обмін валют без реєстрації», — додає Цивінський.

Нелегальні обмінні пункти процвітають і завдяки неврегульованості криптовалютного ринку. Законопроєкт, який має визначити порядок оподаткування таких операцій та забезпечити державний нагляд за цим сектором, уже кілька років «активно опрацьовується» у фінансовому комітеті Верховної Ради.

Його ухвалення стало одним з маяків програми співпраці України і Євросоюзу та умовою вступу в цей блок.

  • Автор

    • Катерина Лисенко
      Катерина Лисенко

      Редакторка новин

      Освіта: бакалавр за спеціальністю "Журналістика", Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля (2007 рік) Досвід: PR-менеджер, редактор, ведуча новин. З 2015 року працює з темами, що пов'язані з Донбасом та війною.

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності