На слуханнях у Комітеті Верховної Ради з питань молоді і спорту, 30 квітня, презентували щорічну доповідь президенту, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів про становище молоді в Україні за підсумками 2022–2025 років.
Доповідь об’ємна і складається зі 162 сторінок тексту, але в ній є цікаві статистичні дані. Журналіст “Політарени” ознайомився з доповіддю під час засідання комітету.
Перш за все, у доповіді звертають увагу на те, що молоддю в Україні вважаються особи віком від 14 до 35 років включно.
Демографія і молодь в Україні
За період від дати останнього офіційного перепису населення до початку повномасштабного вторгнення, згідно з офіційними даними, опублікованими Державною службою статистики України, скорочення загальної чисельності постійного населення України становило майже 15,6%: з 48,6 млн осіб на 01.01.2001 року до 40 млн осіб на 01.01.2022 року. Чисельність молоді за цей період зменшувалася швидшими темпами: з 13,9 млн осіб на 01.01.2001 року до 10 млн осіб на 01.01.2022 року, що становило близько 28,1%.
Скорочення чисельності молодого населення міської місцевості відбувалося швидше (6,2%), ніж у сільських поселеннях (4,3%). Гендерне співвідношення молодих жителів міських населених пунктів було майже збалансованим та складається з 50,8% чоловіків та 49,2% жінок. У сільській місцевості переважали за кількістю молоді чоловіки (52,3%) проти молодих жінок (47,7%).
Смертність в Україні серед молоді
Рівень смертності молодих жителів сільської місцевості продовжував значно перевищувати відповідний показник у містах. В гендерному співвідношенні спостерігалася чисельна перевага смертей серед молодих чоловіків проти молодих жінок.
Частка молоді у загальній кількості померлих від зовнішніх причин значно вища, ніж від природних причин, та становить 17,2%, серед яких чисельна перевага має місце серед чоловіків. У свою чергу, серед жінок спостерігається більше померлих від транспортних нещасних випадків та випадків ушкоджень.
Здоров’я молоді в Україні
За даними репрезентативного соціологічного дослідження про молодь в Україні за 2025 рік, майже 81% молодих людей визначає стан свого фізичного здоров’я на рівні “дуже хороший” і “хороший”, серед яких чисельна перевага спостерігається серед чоловіків (59%) проти жінок (56%). У віковій структурі найкраще себе почувають молоді люди юного віку, зокрема 14–19 років – 70%, 20–24 роки – 61%. Із дорослішанням фізичне здоров’я респондентів за їхніми власними відчуттями погіршується: 25–29 років – 60%, 30–34 роки – 46%.
Поширення ВІЛ-інфекції залишається однією з актуальних проблем української молоді. Молодь залишається особливо вразливою групою ризику щодо інфікування переважно через практики незахищених статевих стосунків та вживання психоактивних наркотичних речовин за допомогою ін’єкцій. Тим часом динаміка офіційно зареєстрованих нових випадків ВІЛ-інфекції протягом останніх років продовжує поступово знижуватись. За період з 2021 по 2024 роки загальний рівень захворюваності скоротився майже вдвічі, а саме на 48,5% – з 8,1 тис. до 4,2 тис. нововиявлених випадків серед вікової групи 15–39 років.
За результатами 2024 року частка ВІЛ-інфікованих віком 15–39 років становила 66% від загальної кількості захворілих на ВІЛ-інфекцію, питома вага чоловіків у якій скоротилась із 52,5% у 2021 році до 41,4% у 2024 році. Основним шляхом інфікування залишаються статеві стосунки з часткою 77,6%. За той же період відбувалося значне зниження кількості нових випадків захворювань на СНІД (64,6%) та смертності від хвороб, спричинених СНІДом (66,1%).
Освіта української молоді
В умовах повномасштабного вторгнення система освіти опинилася перед нелегкими викликами, що суттєво впливають на зміни в роботі освітніх закладів, а також на підходи та форми надання освітніх послуг. Педагогічні працівники, діти та молодь шкільного віку вимушено виїжджають із прифронтових громад у зонах бойових дій, а також населених пунктів зі сходу та півдня країни з високим рівнем небезпеки, що призводить до призупинення роботи закладів загальної середньої освіти на таких територіях.
Протягом навчальних 2021–2025 років простежується загальна тенденція скорочення кількісного складу здобувачів середньої освіти, яка пов’язана переважно з демографічною кризою, зовнішньою міграцією та тимчасовою окупацією частин регіонів України.
Професійно-технічна освіта сьогодні втрачає актуальність та стає все менш популярною серед молоді. За досліджуваний період 2021–2025 навчальних років кількісний склад здобувачів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти зменшився на 14,3%. У гендерному співвідношенні чисельну перевагу мали хлопці з часткою 60,4%. Молодь, що була працевлаштована після здобуття освіти, за результатами 2024/2025 навчального року склала 38,2% від загальної кількості здобувачів освіти.
Заклади вищої освіти за роки військової агресії втратили близько 13,3% молодих студентів/студенток.
Освітня міграція випускників/випускниць українських ЗЗСО у вищі навчальні заклади переважно європейських країн набуває актуальності завдяки сприятливим умовам соціальних програм тимчасового захисту, створеним відповідно до Директиви Європейської комісії.
Ринок праці в Україні і молодь
За період повномасштабного вторгнення ринок праці України зазнав суттєвих трансформацій щодо посилення дисбалансу між попитом та пропозицією на робочу силу.
За даними Державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних молодих людей протягом 2021–2024 років зменшувалася разом зі зменшенням загальної кількості безробітних в Україні. Частка безробітної молоді у 2024 році скоротилася до 26%.
Найбільша кількість безробітних молодих людей має кваліфікації та попередній професійний досвід переважно у наданні послуг, а також у фінансовій і страховій діяльності, індустрії гостинності, торгівлі та інформаційно-комунікаційній сфері. Підвищена пропозиція молодої робочої сили у зазначених галузях виникла через перевищення кількості зареєстрованих безробітних проти кількості зареєстрованих вакантних робочих місць.
Економічна нестабільність в умовах воєнних дій суттєво звужує перспективи працевлаштування молодих людей.
Серед найпривабливіших сфер економічної діяльності молоді люди визначають IT-сферу та програмування (25%), освіту і науку (22%), медицину (21%), творчі професії (21%), бізнес, менеджмент, підприємництво (21%).
Молодіжна міграція в Україні
За даними Міністерства соціальної політики України на вересень 2025 року кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) віком 11-40 років становила 1,59 млн. осіб, що складало майже 34,6% від загальної кількості зареєстрованих ВПО, зокрема, віком 11-20 років – понад 554 тис. осіб, 21-30 років – понад 423 тис. осіб, 31-40 років – понад 610,2 тис. осіб. Водночас, відповідно до звіту Міжнародної організації з міграції, станом на жовтень 2025 року в Україні налічувалося близько 1,02 млн осіб віком від 10 до 39 років категорії ВПО, що становить третину від загальної кількості ВПО в Україні.
У 2022-2023 роках внаслідок військової агресії постраждали 40% української молоді: понад 2 млн молодих людей стали ВПО та ще близько 2 млн молодих людей виїхали за кордон.
Крім того, до 1,6 млн українських дітей залишається на тимчасово окупованих територіях України. Наразі на окупованих частинах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей проживає понад 600 тис. молодих осіб віком 18-29 років. На тимчасово окупованих територіях здійснюється викорінення української ідентичності і нав’язування російського мілітаризованого патріотизму.
Найбільша кількість переселенців віком 11-40 років переміщувалась у більш інфраструктурно розвинені агломерації, а саме до Дніпропетровської (3,7%), Харківської (3,6%), Одеської (2,1%), Львівської (1,9%), Київської (1,9%) областей, а також у місто Київ (4,1%).
Найбільша кількість української молоді емігрувала до європейських країн у перший рік повномасштабної війни. Активна фаза міграції продовжувалась протягом всього 2023 року та почала уповільнюватись у 2024 році. На початку 2025 року спостерігалось відновлення тенденції зростання виїзду молодих людей. У гендерній структурі української молоді за кордоном на квітень 2025 року жінки мають чисельну перевагу (56,6%) над чоловіками (43,4%).
Головними чинниками, що впливають на рішення молодих людей виїхати за кордон такі: високий економічний потенціал приймаючих країн щодо можливостей заробітку та покращення матеріального забезпечення (39%), відсутність в Україні подібних можливостей для роботи, як в інших країнах (35%), воєнні дії на території України (33%), можливості отримати життєвий досвід проживання в інших країнах (31%), відсутність в Україні реальної демократії і законності (22%), відчуття загрози власному життю та життю близьких (22%), нові можливості для отримання освіти (10%).
Незважаючи на небезпечні для країни міграційні тенденції, переважна більшість опитаних молодих людей (69%), які залишились і проживають в Україні, не мають бажання виїхати за кордон на постійне місце проживання, хоча 73% з них мають близьких, родичів і друзів, які перебувають за кордоном через повномасштабне вторгнення.
Найпопулярнішими міграційними напрямами для української молоді в Європі є Німеччина, Польща та Чехія.
Поглиблення інтеграції молодих людей у суспільно-економічний простір країн-реципієнтів українських емігрантів та відчуття високого рівня невизначеності та небезпеки перебування в Україні впливають на скорочення частки такої молоді, яка має потенційний намір повернутися в Україну.
У 2024 році частка молоді, готової повернутися в Україну, скоротилася майже вдвічі порівняно з 2023 роком, а саме з 66% до 32%, з майже рівним співвідношенням серед чоловіків і жінок. Частка молоді, яка категорично не хоче повертатися, зросла з 6% у 2023 році до 19% у 2024 році з чисельною перевагою молодих чоловіків (29%) над жінками (13%).
Якою мовою говорить молодь в Україні
Частка молодих людей, які змінили мову спілкування з російської на українську з друзями і знайомими, зросла з 53% у 2021 році до 60% у 2024 році, на роботі або навчанні – з 51% у 2021 році до 69% у 2024 році та у сімейному колі – з 49% у 2021 році до 60% у 2024 році.
Загальна вікова структура щодо спілкування українською має більш однорідний розподіл, а саме: молодь віком 14-19 років – 57%, 20-24 роки – 63%, 25-29 років – 61%, 30-35 років – 63%. Молоді жінки частіше спілкуються українською у сім’ї (63%), ніж молоді чоловіки (59%).
Державна програма для молоді
Негативні наслідки повномасштабного вторгнення на всі сфери суспільного життя вимагали від держави впровадження заходів з подолання викликів військової агресії та її впливу на життєдіяльність молодого покоління. У зв’язку із цим, в серпні 2025 року ухвалили концепцію Державної цільової соціальної програми “Молодь України: покоління стійкості – 2030”.
Проєкт програми розроблений з метою концентрації зусиль на виконанні таких пріоритетних завдань:
– розширення участі молоді в суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості;
– розвиток стійкості, безпечного середовища та психоемоційного благополуччя молоді;
– сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді.
Протягом 2022-2025 років фактичне фінансування молодіжної політики за загальнодержавною програмою та заходами становило 9 млн грн у 2022 році (до повномасштабного вторгнення) та 45,8 млн грн у 2025 році.
