Наступного року у столиці збираються активно будувати укриття у школах, міняти ліфти і, звісно ж, будувати дороги.
Бюджет Києва ухвалений, і відбулося це стрімко. “Політарена” розповідає, як у Київраді приймали головний кошторис столиці, який розподіл доходів та видатків закладений та на які значущі об’єкти підуть гроші киян наступного року.
Як ухвалювали бюджет Києва
Хоча проєкт річного кошторису столиці з’явився ще 11 листопада, затверджувати його міські депутати не поспішали. Аж раптом 4 грудня мер Віталій Кличко терміново видав наказ про скликання бюджетної сесії. Всупереч закону, за яким оголошуватися вона має не пізніше ніж за 10 днів, окрім виняткових випадків. Який винятковий випадок стався у міського голови, невідомо.
В порядку денному – правки до поточного бюджету, ухвалення різноманітних програм і стратегій, а найголовніше – ухвалення кошторису на наступний рік. Одразу додам:, у процесі обговорень з’ясувалося, що на кінець 2024 року в міській скарбниці лишається приблизно 20 млрд грн невикористаних коштів, які перейдуть на наступний рік.
Попри мерський поспіх, до бюджету-2025 справа дійшла лише за три години після початку сесії, на обговорення пішло хвилин 40 і, врешті, рішення підтримали 85 голосами з 89 (чотири депутати в процесі “загубилися”). Потім була невелика технічна перерва, після якої депутатів у сесійній залі Київради значно поменшало – настільки, що довелося перевіряти, чи є в залі кворум, а потім ще й просити голів фракцій повернути депутатів до роботи. Врешті назбиралося трохи більше 70, найстійкіших, які протрималися ще годину.
За що проголосували депутати
Дохідна частина бюджету-2025 складає понад 90,2 млрд грн, що майже на 18 млрд більше, ніж цьогорічний. Втім, нагадаємо, кошторис не раз переглядався, тож планові показники, презентовані на сесії, складали вже 86,64 млрд, причому за результатами ІІІ кварталу план був виконаний вже на 83,6%. Видатки – близько 89,55 млрд грн, тож одразу можна сказати, що бюджет є збалансованим, про що вже з гордістю заявив Кличко, і навіть дещо профіцитним.
Зазначимо, що цьогорічні видатки планувалися на рівні 85,3 млрд грн, а за оновленими даними – аж 100,87 млрд грн, тож бюджет 2024-го є дефіцитним, що для столиці останніх років рідкість. Щоправда, за результатами ІІІ кварталу виконана видаткова частина була лише на 49,9% або 50,38 млрд. Попри те, що в талантах міської влади освоювати наявні кошти сумніватися не доводиться, за фактом поточний бюджет також не пішов “в мінус”.
Статті надходжень бюджету Києва на 2025 рік розділилися наступним чином:
- ПДФО – 44,7%;
- місцеві податки – 23,2%;
- податок на прибуток – 16,2%;
- трансферти – 7,2%;
- акциз – 4,%.
- все інше – власні надходження бюджетних установ, кошти від продажу землі та інші доходи.
У порівнянні з 2024 роком співвідношення змінилося не сильно, тільки суми дещо підросли. Хоча є і виключення – трансфертів цього разу очікується на 1,5 млрд менше, інших доходів – на 0,9 млрд менше, а от землі у 2025-му в Київраді збираються продати лише на 400 млн – порівняно з 1,33 млрд у 2024-му.
Що стосується видатків, то найбільше традиційно передбачено на сферу освіти – 32,4 млрд. На другому місці – транспорт і дорожнє будівництво з 18,6 млрд грн, а на третьому – соцзахист (майже 10 млрд грн). Далі йдуть ЖКГ (понад 7 млрд грн) і охорона здоров’я (6,5 млрд). Ще понад 2,5 млрд грн піде на телекомунікації, 2,1 млрд – на культуру, 1,7 – на фізкультуру та спорт. Вибивається з цього переліку державне управління з понад 4,4 млрд грн.
Минулоріч п’ятірка лідерів та й загалом перерозподіл були такими ж. От тільки суми часто були дещо більшими. Цього року ситуація покращиться тільки для освітян, працівників культури, трохи – фізкультури та телекомунікацій і, звісно ж, для держслужбовців.
На програму “Захисник Києва” передбачено 5 млрд грн (рік тому планували 1 млрд, а витратили, за словами Кличка, 10 млрд грн).
Додамо, що депутати 5 грудня також проголосували за продовження дії “Стратегії розвитку Києва” до 2027 року, міську цільову програму “Управління обʼєктами комунальної власності Києва на 2025-2027 роки”, та змінили параметри міської цільової програми “Турбота. Назустріч киянам” як до 2024 року, так і її продовження до 2027 року.
На що витрачатимуть гроші киян у 2025-му
Цікаво подивитися не лише загальні показники, а й конкретні статті, на які підуть. Проте зауважимо, що дані нижче взяті з додатків до проєкту бюджету, а от якими вони будуть на практиці, потребує уточнення.
Наприклад, на програму вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців на 2021-2025 роки передбачено понад 169,3 млн. Для порівняння, в тому ж розділі на будівництво закладів охорони здоров’я передбачено більш як 58,1 млн грн, на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду – 100 млн, на забезпечення діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії – майже 147,3 млн грн.
В розділі капітальних вкладень багато, буквально десятки позицій – це “будівництво споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття” у загальноосвітніх навчальних закладах.
Частина грошей піде на заміну ліфтів та світлофорних об’єктів – таких позицій також чимало, хоча навряд чи достатньо.
Крім того, з додатків можна зробити висновок, що ж збираються будувати у місті у 2025-му. Скандального “аквапаркінгу” на вулиці Прирічній та подальшого перетворення оболонських заток на філію Гідропарку не знайшлося, проте, можливо, це “зашите” у різних статтях або ж просуватиметься “змінами” до бюджету. А от інші знайомі об’єкти присутні.
На будівництво Подільського мостового переходу через Дніпро передбачені дві позиції, у 100 млн і 300 млн грн.
Має ожити будівництво метро на Виноградар – понад 757,4 млн грн (або 5,5% готовності об’єкта) з необхідних 23,34 млрд грн до 2028 року. При погляді на суми, закладені на ці два значущі об’єкти – та й на інші також – мимоволі згадується сумнозвісна розв’язка на Богатирській–Полярній за 2 млрд грн. Яка присутня і в бюджеті на 2025-й, з невеликою сумою – наступного року її, вочевидь, мають таки завершити.
Несподіванкою було побачити будівництво станційного комплексу “Львівська брама” з будівництвом входу – на це передбачено 12,7 млн грн з необхідних 1,15 млрд грн (до 2027-го).
На реконструкцію вулиці Стеценка від проспекту Палладіна до Інтернаціональної площі з ліквідацію кільцевого руху на перехресті Стеценка–Туполева (тепер Мрії) та Стеценка–Щербакова (тепер Щербаківського) закладено 100 млн грн.
Також передбачена реконструкція кількох шляхопроводів – біля станції “Дарниця”, біля “Берестейською”, через залізницю на Харківському шосе, на перехресті Вадима Гетьмана–Берестейського проспекту (в Київраді чомусь досі не впоралися з декомунізацією, тож назва і тут стара – Перемоги).
Крім того, у 2025-му має закінчитися реконструкція кремаційного обладнання з повною заміною печей в Київському крематорії – на це передбачено 46 млн грн.
