Україна зіштовхується з поглибленням військових, політичних і економічних проблем, що має значні наслідки.
Про це йдеться у статті The Economist.
Видання зазначає, що справи після понад трирічної війни в Україні не такі катастрофічні, ситуація, порівняно з тим, що могло б статися, залишається вражаючою.
“Росія зазнала невдачі, навіть якщо Україна також стікає кров’ю. Путін навіть не зумів захопити Харків, який знаходиться лише за 35 км від кордону, не кажучи вже про Київ. Потік товарів через глибоководні порти України перевищує довоєнні обсяги. Російські військові кораблі знайшли притулок у далекому Новоросійську, куди не можуть дістатися Чорного моря через українські військово-морські безпілотники. Лінії фронту суттєво не змістилися з листопада 2022 року”, – йдеться у статті.
Водночас зазначається, що “Україна стоїть, бо на цьому наполягав її народ”. Адже значна частина системи безпеки країни розвивалася незалежно від слабкої держави, а часто й попри неї. Однак нині проблема полягає в тому, що РФ часто копіює, а потім масово виробляє українські інновації швидше, ніж це може зробити Україна.
На думку The Economist, Україні бракує демократичної легітимності, у тому числі через складний призов до армії.
“Система зламалася минулого року. Важко уявити шлях до перемоги України без набагато ширшого, але політично дуже складного рівня призову. Новобранців доведеться витягувати з цивільних галузей промисловості. Сини політиків, яких зараз часто захищають, також повинні будуть піти. Компроміс, нав’язаний Трампом, може бути найкращим, на що може сподіватися Україна”, – розповіли джерела The Economist.
Демократичні дефіцити
“Якщо в Україні закінчуються чоловіки, то їй також бракує демократичної легітимності. Довіра між урядом і суспільством зруйнована. Невдоволення досягло апогею в липні, коли уряд незграбно спробував приборкати два незалежні антикорупційні агентства, оскільки їхні розслідування надто наближалися до людей на вищому рівні. Занепокоєння іноземних союзників і народної опозиції змусило уряд відступити”, – зазначив високопосадовець, який спілкувався з виданням.
Водночас журнал пише, що обраний у 2019 році президент України Володимир Зеленський має більше формальної влади, ніж будь-який його попередник. Адже “війна та його сміливе рішення залишитися в Києві та надихнути націю на боротьбу дозволили йому ще більше централізуватися”. Проте “його злет до статусу культового героя на Заході заохочував зарозумілість”.
“Зеленський спочатку був більш демократичним, але всі оплески відправили його в порожнечу. Він почав вірити в долю. Рішення зараз проходять через все менше коло довірених осіб. Головним серед них є Андрій Єрмак — його керівник апарату, бунтар, чия влада, здається, не виправдана його досвідом, чи його мандатом необраного посадовця. Один колишній міністр описує пана Зеленського та його помічника як “альтер-его”, які фактично керують спільним президентством”, – йдеться у статті.
Проте, як зазначається, президентство поринуло в деякі старі вади України — погрожувало опозиційним ЗМІ та їхнім рекламодавцям, розгорнуло судові переслідування проти політичних опонентів, включаючи експрезидента Петра Порошенка, а також до контролю та шантажу з боку СБУ.
“Звинувачення у зв’язках з Росією є поширеним інструментом вимагання. Один промисловець розповідає про колегу, якого змусили заплатити 2 мільйони доларів, щоб уникнути такого звинувачення. Багато хто сподівався, що липневі протести та викликаний ними розворот президентської влади можуть зупинити перевищення повноважень. Однак події з того часу свідчать про протилежне. Сезон скандалів ще далеко не закінчився”, – йдеться у матеріалі.
Економіка війни
Зазначається, що війна підірвала віру українців у майбутнє, що мало тривожні наслідки для економіки. За оцінками ООН, понад 5 мільйонів людей втекли з України і більшість не повернеться.
Водночас бізнес, який вже постраждав від відключень електроенергії та ракет, страждає від нестачі робочої сили. Адже “багато чоловіків воюють або переховуються від призову”. А “багато матерів залишаються вдома, готові захистити дітей від наступного вибуху”.
У таких складних умовах зростання економіки на 2-2,4% цього року вважається успіхом. Зростання наступного року має бути подібним, незалежно від угоди про припинення вогню. За даними мінекономіки, третина зростання припадає на оборонні та технологічні компанії.
“Вторгнення РФ пробило діру у фінансовому становищі України. Зараз країна виживає на іноземній життєзабезпеченні з усіма випливаючими. Податки та внутрішні запозичення покривають лише основні військові витрати, близько двох третин бюджету. Навіть найоптимістичніші прогнози залишають дефіцит у розмірі 45 мільярдів доларів наступного року, що становить майже чверть ВВП”, – пишуть аналітики.
Майбутнє та вибори
Обидва шляхи, що нині відкриваються зараз для України (нестабільне перемир’я або тривала війна) є похмурими. Мир принесе власні проблеми: відновлення зруйнованої економіки, догляд за травмованими солдатами, що повертаються, обурення, фінансування нової армії з меншою іноземною підтримкою.
“Підтримка воєнних зусиль, безумовно, можлива, але це ще більше спустошить країну. Якщо війна затягнеться, ускладнивши вибори, Зеленському доведеться знайти щось інше, ніж роль головного воїна України, щоб відновити свою легітимність. Зрозуміло, що вибори мають відбутися, як тільки дозволить безпека. Уряд, схоже, готується до голосування наступного року, якщо мирні переговори будуть успішними, і його рейтинги залишаються достатньо високими. Внутрішні опитування, з якими ознайомився The Economist, свідчать про те, що Зеленський може перемогти на переобранні, якщо він балотуватиметься. Станом на сьогодні він лідируватиме у першому турі над своїм найближчим ймовірним суперником, звільненим головнокомандувачем Валерієм Залужним, хоча потім може програти у другому”, – додає The Economist.
Нагадаємо, суд дозволив витребувати від ОП докази, які стали підставою для введення санкцій проти Порошенка. Як відомо, РНБО 12 лютого запровадила проти нього санкції.
Читайте також: Порошенку можуть інкримінувати підготовку до “Харківських угод”, — ЗМІ
