Українська влада готується до виборів. Верховна Рада спільно з ЦВК і громадськими організаціями вже напрацьовують дорожню карту майбутнього волевиявлення.
Коли саме відбудуться вибори — питання поки відкрите, але, згідно з Конституцією України, вибори можуть відбутися лише після скасування воєнного стану, або, як заявив нещодавно президент Володимир Зеленський, голосування можливе у разі досягнення режиму припинення вогню та внесення змін до законодавства.
Між тим, виникає питання: а чи буде готове до таких виборів скалічене війною українське суспільство?
Через постійні обстріли, руйнування критичної інфраструктури, відсутність світла і холод у домівках українці зараз перебувають у важкому психологічному стані. Чи може він вплинути на результати волевиявлення? І чи здатні українці зробити виважений вибір? Чи залежатиме психологічний стан українського суспільства від того, як саме завершиться війна?
Ці питання “Політарена” задала психологам.
Яким є психологічний стан українців під час повномасштабної війни
У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” — ініціативи першої леді Олени Зеленської, з 2022 року проводять дослідження психологічного стану українського суспільства під час війни.
Четверта хвиля опитування оприлюднена рік тому — 31 січня 2025 року. Тоді зима була ще м’якою, відключення електрики — не такі масштабні, ТЕЦ у Києві та інших містах ще цілі і здатні постачати тепло у багатоповерхівки. Але все одно результати дослідження свідчили, що в українців є високими рівні втоми, напруженості, страху та роздратування, а також безсилля, розчарування та відчаю.
83% опитаних відчували високий рівень стресу, причому 78% безпосередньо пов’язували це з повномасштабним російським вторгненням. Фінансові складнощі турбували 52% населення, а соціально-політична ситуація викликала занепокоєння у 47% респондентів.
Респонденти найчастіше відчували тривожність та напругу (58%), погіршення сну (50%), виснаженість (49%), поганий настрій (49%), емоційну нестабільність (45%) та роздратування чи злість (44%).
Основними групами, що найбільше потребують психологічної допомоги: військові (68%) та ті, хто втратив близьких унаслідок війни (65%). Також значна увага приділяється цивільним, які пережили бойові дії (42%) або перебували в окупації (41%).
У жовтні 2025 року вийшли результати дослідження Kantar Ukraine спільно з компанією bodo про психологічний стан українського суспільства. 56% українців повідомили, що за останній рік їхній психологічний стан погіршився і лише 7% відчули покращення.
Тобто ситуація не райдужна, а після цієї суворої зими вона може навіть і погіршитися. І в цей же час влада готує суспільство до виборів.
Чи може важкий психологічний стан суспільства вплинути на результати виборів?
“Психологічний стан – це живий процес, який постійно змінюється, — пояснює в коментарі “Політарені” соціально-політичний психолог Валентин Кім, — За чотири роки повномасштабної війни українці продемонстрували три основні реакції на стрес: “бий”, “біжи”, “замри”. Ми бачили і величезні черги до ТЦК, ми бачили і людей, які розгубилися і не знали, що робити. Бачили ми і людей на вокзалах, які втікали. Це цілком нормальні реакції. Цей стрес міг бути коротким. Але війна триває, і в нас були етапи і достатньо високого гуртування, і розчарування”.
“Але зараз я бачу, що поступово стрес посилюється, виснаження поглиблюється. В українців знижується толерантність до самих себе, і виникає все більше ліній нових розломів у суспільстві”, — додав Кім.
“Психологічний стан українців зараз непростий. На першому плані втома, виснаження, психологічне вигорання. Також частими є депресивні та тривожні стани”, — сказала в коментарі “Політарені” практикуюча психологиня, кандидатка психологічних наук Анна Крайлюк.
“Але чи заважають ці стани мислити тверезо? Однозначно — ні. Навпаки, коли на кону стоїть так багато, а саме обрання влади, мені видається, що люди мали б бути більш зваженими у прийнятті рішень та менше піддаватися різного роду популізму, а саме — дивитися на діяльність кандидатів, а не зважати на їхні балачки”, — продовжила Крайлюк.
За її словами, війна зробила українців більш відповідальними та свідомими людьми.
“Принаймні у своїй бульбашці я бачу саме таку тенденцію. Якщо у людини немає серйозного психіатричного діагнозу на кшталт шизофренії, вона вважається повноправною, щоб брати участь у виборах, мати права та обовʼязки. А ті люди, які завжди “клювали” на популістичні гасла, вони і будуть “клювати”. Але це залежить не від війни, а скоріше від рівня розвитку особистості”, – вважає Крайлюк.
Своєю чергою Кім зазначив, що настрої суспільства дуже швидко змінюються залежно від того, хто є присутнім в інформпросторі.
“Це свідчить про те, що здатність українців підпадати під інформаційний вплив дуже велика. Кого будуть показувати по телевізору, ті й наповнять наш парламент. Військові, звичайно, там будуть. Завдяки їм політичні сили будуть намагатися зайти в Раду”, – вважає Кім.
“Чи можливо, що психологічний стан в українців буде іншим після війни, і чи залежатиме він від того, як саме війна завершиться? Це складні питання, — зауважила Крайлюк, – Тут ми можемо тільки припускати. Звичайно ж, якщо буде перемога, це дасть людям більше відчуття сенсу. Українці будуть розуміти, що так, ми втратили багато життів, здоровʼя наших воїнів, життєвих сил та часу і навіть здоровʼя цивільних, але ми вибороли свою свободу та не стали частиною рабської імперії”.
“Якщо ж умови завершення війни не дадуть нам відчуття безпеки, це важко вважати перемогою, скорше перервою. В такому випадку радіти нічому. Це така ж невизначеність, як і під час війни. Тому про радість та покращення психологічного стану в такому випадку мови не буде”, — пояснила вона.
“Ну і завершення війни — це не завершення всіх проблем. Адже на нас чекає дуже багато роботи з адаптації військових, купа економічних питань, відбудова міст та відновлення наших людей. Звісно, є більш оптимістичні люди, які завжди налаштовані все сприймати відповідно, як і, навпаки, песимістично налаштовані чи депресивні особистості. Ну і є реалісти, проактивні, діяльні люди, що обирають стратегію створювати. Маю на увазі, що багато залежить від того, хто ми є і як ми сприймаємо ті чи інші події, адже це дуже впливає на те, в якому психологічному стані ми будемо після завершення бойових дій”, – зробила висновок Анна Крайлюк.
