Уряд кілька років систематично саботував роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ), затягуючи або не ухвалюючи необхідних рішень.
Про це йдеться у статті “Економічної правди” “Повний на третину: для боротьби з економічними злочинами немає ні кадрів, ані ресурсів”.
У ній автор Ярослав Винокуров нагадує, що БЕБ укомплектоване менш ніж на третину, а кошти для нього можуть закінчитися вже у вересні цього року.
У статті йдеться, що після перезавантаження БЕБ у 2024 році, новим керівником бюро став Олександр Цивінський, якого уряд погодився призначити лише під тиском “картонкового майдану” у серпні 2025-го.
“Проте новому керівнику у спадок дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутні територіальні управління та персонал, який масово судиться проти БЕБ. Як наслідок, вже у вересні передбачене бюджетом фінансування Бюро може закінчитися”, – зазначається у матеріалі.
Проте автор нагадує, що проблеми почалися ще після 2019 року, попри те, що Закон про створення БЕБ задовольнив підприємців, а також отримав підтримку від міжнародних партнерів.
“Однак, як це часто буває в Україні, навіть найкращий закон може зіпсуватися на етапі свого (не)виконання. Проблеми з реалізацією почалися з перших днів створення БЕБ”, – зазначається у статті.
Автор перерахував причини:
По-перше, директором бюро, яке мало замінити податкову міліцію, призначили її керівника – Вадима Мельника. Останній не лише приніс у БЕБ старі підходи податкових міліціонерів, але й багатьох представників розформованого органу, які просто перевелися на роботу в бюро.
По-друге, уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалював необхідних рішень для того, аби цей правоохоронний орган розпочав ефективну роботу. Як приклад – закупівля спеціальних технічних засобів (прослушки): постанову, яка дозволила БЕБ закуповувати ці пристрої для проведення оперативної діяльності, уряд ухвалив лише у березні 2026 року. Весь цей час дозвіл купувати прослушку мала Державна податкова адміністрація, попри те, що органу з такою назвою в Україні немає з 2012 року.
Також у статті наголошується, що про те, що уряд систематично саботував роботу БЕБ, затягуючи або не ухвалюючи необхідних рішень, говорить і Рахункова палата, яка у 2025 році провела аудит роботи бюро.
“Проблеми поглибились нестворенням Кабінетом міністрів цілісної та врегульованої системи у сфері протидії правопорушенням у сфері економіки та неприділенням урядом належної уваги питанням спрямування та координації діяльності цього надважливого органу”, – цитують у статті висновок Рахункової палати.
У статті також нагадують, що після звільнення Мельника у 2023 році, уряд протягом більш ніж двох років не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління бюро на виконувачів обов’язків.
Читайте також: Цивінський назвав кілька проблем, які перешкоджають ефективній роботі детективів БЕБ
