Американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер розповів, як Україна розповів, чому Україна та РФ по-різному розв’язують проблеми радянського минулого.
Свій аналіз він виклав в інтерв’ю “Дзеркалу тижня”.
“В Україні це відбувається з набагато більшою самосвідомістю. У Росії, принаймні в путінській Росії, радянське минуле вибірково використовується для організованої політики пам’яті, покликаної підтримувати нинішній режим. І в цій організованій політиці пам’яті страждання і жертви – це завжди позитив. В Україні, звісно, також існує офіційна політика пам’яті, і в ній були моменти, які мені особисто не подобалися. Але в Україні було набагато більше самосвідомості, плюралізму та незгоди. Різні уряди займали різні позиції щодо минулого. Крім того, і це, мабуть, найголовніше – в українському розумінні радянського минулого страждання не завжди є чимось позитивним”, – пояснив Снайдер.
Важливою відмінністю між країнами він вважає “ставлення до страждань”.
“Страждання – це зазвичай або часто щось негативне. Практично ніхто в Україні не говорить, що Голодомор мав сенс, бо був необхідний для прогресу. На противагу цьому у Росії одна з фундаментальних ідей полягає в тому, що голод міг бути, але він був частиною п’ятирічного плану”, – зауважив історик.
Війна в Україні
Снайдер вважає, що війна з Росією може виявитися таким самим важливим фактором для України, як і радянський досвід.
“Війна не лише сприяє зростанню національної самосвідомості, але й допомагає позбутися радянського спадку в політичній культурі. Для порівняння, Радянський Союз проіснував 69 років, а Україна та Росія є незалежними та окремими державами вже 33 роки. Ще рік-два – і Україна проіснує половину того часу, який прожив Радянський Союз. Ці 33 роки – значний проміжок для виникнення відмінності між Росією та Україною”, – зазначив історик.
Читайте також: Тімоті Снайдер вважає, що на виборах у США українці гратимуть вирішальну роль: в чому причина
Раніше Снайдер заявляв, що Росія може бути переможена на полі бою і на це знадобиться близько року.
Він також вважає, що Україна може існувати навіть за відсутності контролю над певними своїми територіями, а українська армія може бути настільки великою, “наскільки українці хочуть”.
“Українська армія може брати зброю у будь-кого на власний розсуд, а українці можуть приєднатися до будь-якого союзу, до якого вони хочуть приєднатися”, – вважає професор.
