Юсов про обмін полоненими
Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

У розвідці розповіли про особливості перемовин щодо обміну військовополоненими. Здебільшого вони відбуваються без участі країн-посередників, тобто фактично у двосторонньому форматі – між Україною і Російською Федерацією.

Про це представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України і Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов розповів у інтерв’ю Укрінформу.

Він розповів, що Україна не оприлюднює кількість військовослужбовців, які перебувають у російському полоні, оскільки “це чутлива інформація”. Однак українська сторона ретельно збирає дані про всіх полонених.

Читайте також: Російський політв’язень Яшин сказав, чи погодився б він на обмін в Україну

“Над цим працює Національне інформаційне бюро, а також є Реєстр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Ми збираємо всі дані – як про тих, хто підтверджений Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, так і з інших джерел. Наприклад, є свідчення людей, які звільнені з полону, є фото-, відеоматеріали, у тому числі від російської пропаганди. Це все враховується, щоб встановити факт перебування українського захисника або захисниці у ворожому полоні”, – розповів Юсов.

Хто домовляється про обмін полоненими

Перемовини щодо обміну військовополоненими здебільшого відбуваються без участі країн-посередників.

“Україна була б тільки рада, якби було більше дієвих країн-посередників, але, на жаль, це здебільшого – двосторонній формат – робота України з представниками держави-агресора щодо обміну”, – підкреслив Юсов.

Він зазначив, що Російська Федерація відмовляється віддавати багатьох українських полонених без будь-яких пояснень.

Читайте також: Тіла 84 полеглих захисників повернули в Україну під час чергового обміну

“Багатьох українських полонених Росія відмовляється віддавати без будь-яких пояснень. Щодо когось є вигадані кримінальні справи або вироки… Немає якоїсь формули обміну. На жаль, ми маємо справу з державою, яка часто ігнорує міжнародне право і Женевські конвенції”, – зазначив він.

В окремих випадках Україна змушена домовлятися щодо обмінів із різними суб’єктами. Зокрема Юсов розповів про перемовини щодо обміну полоненими з представниками ПВК “Вагнер”, які “були достатньо результативними”.

“Так само бувають окремі “польові” історії. Звичайно, тоді комусь щастить перебувати в полоні менші терміни”, – зазначив представник ГУР.

Порушення прав військовополонених у РФ

Юсов зауважив, що порушення прав українських військовополонених у Російській Федерації – це не поодинокі випадки.

“Після визволення з полону Україна займається процесом реабілітації військових. Над цим працюють і Медичні сили Збройних сил України, і загалом уся система Сили безпеки і оборони, охорони здоров’я”, – повідомив Юсов.

Читайте також: В України наразі не вистачає російських полонених для обміну на українських бійців

Нагадаємо, що станом на квітень 2023 року зниклими безвісти вважають близько 7 тисяч українських військовослужбовців.

Також повідомлялося, що українська влада має дані про те, що Росія утримує на своїй території понад 27 тисяч цивільних громадян України.

Читайте також: Лубінець про цивільних заручників РФ: проблема існує ще з 2014 року, дієвого алгоритму досі немає

Подібні

Росія збільшила виробництво безпілотників і ракет для затяжної війни: нині Кремль вже накопичив близько 13 тис. ракет

Останнім часом росіяни роблять ставку на атаки безпілотниками, щоб економити ракети

Газета WSJ назвала незворотні наслідки дронової атаки України на авіацію Росії

“Українські спецслужби завдали найсильнішого удару по флоту бомбардувальників дальньої авіації РФ”

Спецоперація СБУ розлютила і стривожила Кремль: джерела Bloomberg розповіли про можливі наслідки

Темпи російських ракетних ударів не сповільняться

Келлог назвав спецоперацію “Павутина” серйозним ударом по іміджу РФ, який створив ризик ескалації: те, чого США хочуть уникнути

“Ми б не хотіли дійти до цієї точки”