Новий закон про права ВПО
Фото Ремі Гілінга на Unsplash

Верховна Рада України ухвалила в новій редакції Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, який ще вступив в силу, оскільки президент Володимир Зеленський його ще не підписав.

Йдеться про документ №12301, який має замінити застарілий закон 2014 року та стати головним рамковим актом, що регулює життя мільйонів українців, змушених покинути свої домівки через війну.

Чому назріла необхідність для нового закону про права ВПО

Старий закон був терміновою реакцією на першу хвилю ВПО з Донбасу і Криму в 2014 році. За понад десять років його неодноразово “латали” точковими змінами, але масштаби проблеми та потреби людей кардинально змінилися. Сьогодні він уже не відповідає ані реаліям повномасштабної війни, ані міжнародним стандартам.

Народний депутат Сергій Козир (фракція “Слуга народу”) так описав новий ухвалений документ: “Це фундаментальний закон, який детально розмежовує поняття адаптації, інтеграції та реінтеграції внутрішньо переміщених осіб. Найголовніше – це оцінка потреб переселенців, тобто буде сформована база, в якій міститиметься інформація, що потрібно кожній конкретній людині: житло, гуманітарна допомога чи якась інша підтримка з боку держави. Також запроваджується електронний кабінет ВПО, який спростить доступ до державних послуг та забезпечить оцінку потреб переселенців”.

Мета нового закону – забезпечити, щоб ВПО могли користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від факту реєстрації. Очікується, що він створить цілісну систему державної підтримки на всіх етапах переміщення людини – від моменту евакуації до успішної реінтеграції після повернення. Це має стати не просто оновленням правил обліку, а реальним кроком до гідного захисту прав мільйонів українців, які постраждали від війни.

Що передбачає Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”

Одна з ключових особливостей реформи щодо ВПО – це те, що вона чітко вибудовує державну політику навколо трьох основних процесів: адаптації, інтеграції та реінтеграції. Закон вперше дає цим термінам офіційні визначення:

  • Адаптація – це допомога ВПО швидко звикнути до життя на новому місці. Держава повинна створювати умови, щоб переселенець міг вирішити базові питання: житло, документи, робота, освіта дітей, медична допомога.
  • Інтеграція – це глибше включення людини в нову громаду. Мова йде не просто про виживання, а про те, щоб ВПО відчувала себе частиною суспільства: мала роботу, соціальні зв’язки, могла брати участь в житті громади та реалізовувати свої права без бар’єрів.
  • Реінтеграція – це підтримка при поверненні додому. Коли людина вирішує повернутися в покинуте місце проживання, держава має допомогти їй відновити соціальні зв’язки, доступ до послуг і нормальне життя на попередньому місці.

Таким чином, закон переводить підтримку ВПО з режиму “тимчасової допомоги” в режим довгострокової державної політики, яка враховує всі етапи життя переселенця від переїзду до можливого повернення додому.

Цифровізація та зменшення бюрократії

Замість паперової довідки ВПО головним документом тепер стає витяг з Єдиної інформаційної бази даних. Він матиме однакову юридичну силу в паперовому та електронному вигляді. Через електронний кабінет, який створять в майбутньому, громадяни зможуть бачити всю інформацію про себе та отримувати витяг онлайн. Дітей, народжених після переміщення батьків, автоматично не вважатимуть ВПО.

Окреме відомство у справах переселенців

У ст. 26 та 27 закону вказано, що Кабінет Міністрів повинен “визначити  центральний орган виконавчої влади” (таке формулювання в документі), який відповідатиме за формування та реалізацію державної політики у сфері прав ВПО. Раніше відповідальність була розпорошена між кількома міністерствами. Тепер має бути один уповноважений орган, який “відповідає за все”.

Основні його завдання:

  • Ведення Єдиної інформаційної бази даних ВПО.
  • Координація роботи з житлом і місцями тимчасового проживання.
  • Розробка державних програм підтримки.
  • Збір і аналіз інформації про потреби переселенців.
  • Сприяння адаптації, інтеграції та реінтеграції.

Посилення ролі місцевих адміністрацій

Закон значно розширює повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування (статті 28 та 29).

Що вони тепер зобов’язані робити:

  • Приймати людей, ставити на облік ВПО.
  • Проводити оцінку потреб переселенців.
  • Інформувати про наявне житло та умови проживання.
  • Сприяти переміщенню майна при евакуації та поверненні.
  • Забезпечувати дітей місцями в садочках і школах.
  • Організовувати соціальний захист дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю.
  • Облаштовувати та контролювати місця тимчасового проживання.
  • Створювати ради ВПО (консультативно-дорадчі органи).
  • Виконувати місцеві та регіональні програми підтримки переселенців.

Отже, місцева влада тепер несе значно більшу відповідальність. Не тільки центральний уряд, а саме обласні, районні адміністрації та громади мають активно допомагати ВПО на місцях.

Зняття з обліку ВПО

Закон чітко регулює, коли і за яких умов людину знімають з обліку як внутрішньо переміщену особу. Існує два способи цієї процедури:

1. За заявою самої людини, якщо вона:

  • бажає відмовитися від статусу ВПО;
  • повернулася на постійне проживання до покинутого місця;
  • виїжджає за кордон на постійне місце проживання.

2. Органи влади можуть зняти з обліку самостійно в таких випадках:

  • особа не повідомила протягом 30 днів про своє добровільне повернення до покинутого місця проживання;
  • особа відсутня на території України більше 90 днів поспіль або більше 180 днів сумарно протягом одного року (без поважних причин, перелік яких визначатиме Кабмін);
  • щодо особи набрав законної сили обвинувальний вирок за злочини проти основ національної безпеки України;
  • особа надала завідомо неправдиві відомості при взятті на облік;
  • відновлено умови для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання;
  • особа померла або оголошена померлою.

При цьому закон чітко гарантує: якщо обставини змінилися (наприклад, людина повернулася в Україну або ситуація в регіоні погіршилася), вона має право повторно стати на облік як ВПО.

Житло для ВПО

  • Створюється Інформаційно-аналітична система – публічна онлайн-мапа з даними про всі доступні об’єкти (будинки, квартири, модульні містечка) для переселенців. Кожна ВПО зможе зайти на портал та побачити всі об’єкти державної, комунальної та приватної форм власності, які використовуються або можуть бути використані чи реконструйовані, переобладнані для проживання.
  • Ті ВПО, яким надано безкоштовне проживання в державному чи комунальному житлі, не можуть бути позбавлені його під час воєнного стану, а також протягом 6 місяців після.
  • Закон регулює створення та роботу місць тимчасового проживання в модульних містечках, гуртожитках, готелях тощо.

Захист від кредитних санкцій та колекторів

Якщо людина виїхала з непідконтрольних територій або територій бойових дій, банки не зможуть нараховувати завищені відсотки, штрафи та пеню. Кредитор зобов’язаний перерахувати борг протягом 7 днів після звернення. Продаж такого кредиту колекторам без згоди боржника забороняється.

Соціальний захист ВПО, освіта та здоров’я

  • Пенсії та соціальні виплати призначаються без додаткових обмежень саме за місцем фактичного проживання.
  • Діти ВПО мають гарантоване право на садочки та школи за місцем обліку батьків.
  • Зберігається право на безоплатну правничу допомогу, реабілітацію та психологічну підтримку.

Участь ВПО у місцевих справах

У п. 2 ст. 21 нового закону визначено, що ВПО можуть “користуватися всіма формами участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення”. Вони отримують право брати участь в місцевих виборах, референдумах та роботі консультативно-дорадчих рад при обласних та районних адміністраціях.

Заборона дискримінації ВПО за фактом переміщення

У статті 5 вказано, що забороняється дискримінація ВПО на підставі факту внутрішнього переміщення, за ознаками раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії або віросповідання, політичних чи інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, громадянства, правового або соціального статусу, віку, інвалідності, сімейного або майнового стану, місця народження чи походження або за будь-якою іншою ознакою забороняється.

Отже,закон прямо забороняє ставитися до людини гірше лише тому, що вона – ВПО. Це стосується органів влади, роботодавців, навчальних закладів, медичних установ тощо.

Наприклад:

  • ВПО не можуть відмовити в прийомі на роботу тільки через статус переселенця.
  • Від ВПО не можуть вимагати додаткові документи або створювати штучні перешкоди в школі, лікарні чи ЦНАПі.
  • Взяття на облік не може бути підставою для обмеження прав.

Це одна з ключових гарантій рівності ВПО з іншими громадянами.

Повернення додому

ВПО матимуть право на одноразову державну допомогу при добровільному поверненні (її обсяги будуть встановлені Кабміном). Органи влади зобов’язані надавати актуальну інформацію про безпеку та умови в покинутому місці для прийняття усвідомленого рішення.

Чи зміниться життя ВПО на краще після ухвалення нового закону

Новий Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” – це найбільш комплексна спроба держави переосмислити політику щодо мільйонів переселенців. Він відходить від тимчасових і фрагментарних рішень 2014-2015 років і намагається створити цілісну систему, яка супроводжує людину на всіх етапах від адаптації на новому місці до можливого повернення. Запровадження електронного кабінету, оцінки потреб, чітких правил щодо житла та кредитних канікул – це кроки, які можуть реально полегшити життя ВПО, якщо їх якісно втілять на практиці.

Успіх закону залежатиме не тільки від його тексту, але й від підзаконних актів Кабміну, фінансування та роботи місцевої влади. Якщо всі передбачені механізми запрацюють, Україна отримає сучасну рамку захисту людей, змушених тікати від війни. Якщо ж реалізація затягнеться або залишиться на папері, закон ризикує стати ще одним декларативним документом. Найближчі місяці покажуть, наскільки держава готова перейти від слів до реальної підтримки тих, хто втратив домівку.

Подібні

Кількість уражень енергетичних об’єктів зросла на 36%, Україна вже втратила половину потужності виробництва електрики, – Укренерго

Рашисти запускають одночасно до 25 дронів на одну ціль

У ЗСУ підтвердили ураження двох НПЗ, шести танкерів та аеродрому “Борисоглебск” у Росії

Одне з підприємств – у Саратовській області, інше – у Татарстані

Внаслідок нової атаки РФ у Києві вже 19 загиблих і понад 50 поранених

Епіцентром влучань стали Дарницький і Подільський райони столиці

У Москві назвали ймовірну причину, чому Трамп не зателефонував Путіну після саміту НАТО

Вчора Трамп обіцяв відразу ж зателефонувати Путіну