Адміністративні суди України на сьогодні працюють у режимі підвищеного навантаження. Левина частка справ – це позови громадян до Пенсійного фонду України. Позивачі оскаржують не лише технічні помилки у розрахунках пенсій, але й системні порушення: незаконне зменшення пенсій, невиплату різниці за судовими рішеннями, відмову в індексації та інші дії, через які пенсіонери отримують значно менше, ніж їм належить за законом. З цим стикнулися колишні військові (та особи зі статусом учасника бойових дій), держслужбовці, “чорнобильці”, а також інші категорії, пенсії яких не індексували.
Ситуацію суттєво ускладнили підзаконні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів. Зокрема, Постанова №1778 від 30.12.2025 запровадила понижуючі коефіцієнти для пенсій, що перевищують 10 прожиткових мінімумів, а Постанова №821 від 14.07.2025 встановила особливий порядок виплати сум, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, фактично дозволявши Пенсійному фонду розбивати заборгованість на частини залежно від наявності коштів у бюджеті.
Однак судова практика демонструє чітку тенденцію: значну частину положень цих постанов можна успішно оскаржити. Суди вказують, що підзаконні акти не можуть звужувати права, гарантовані спеціальними законами, і повинні діяти виключно в межах Конституції та основних пенсійних законів.
Яскравим підтвердженням стала постанова Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі №320/2229/25. Суд залишив у силі рішення нижчих інстанцій і визнав протиправним застосування понижуючих коефіцієнтів до військових пенсій. Верховний Суд чітко наголосив: зміна умов пенсійного забезпечення для цієї категорії можлива лише законом, а не постановою Кабміну, навіть під час воєнного стану.
Нещодавно була поставлена крапка щодо Постанови №821: рішенням Київського окружного адміністративного суду від 4 березня 2026 року (підтвердженим Шостим апеляційним адміністративним судом 8 червня 2026 року) її ключові положення визнані протиправними та нечинними. Фонд більше не може законно “розтягувати” виплати різниці за судовими рішеннями на місяці чи роки.
Такі рішення відкривають двері до більш справедливого пенсійного забезпечення та нівелюють багато незаконних, з точки зору суду, дій Пенсійного фонду. Але що це означає на практиці для сотень тисяч пенсіонерів? Як правильно діяти, якщо вашу пенсію зменшили або не доплатили?
Огляд основних випадків незаконного заниження пенсій
Під час воєнного стану Пенсійний фонд активно застосовував обмежувальні механізми, запроваджені урядовими постановами. Це призвело до суттєвого зменшення пенсійного забезпечення, а в деяких випадках воно зменшувалося в два рази. Однак адміністративні суди, включаючи Верховний Суд, у значній кількості справ визнали такі дії незаконними.
Ось перелік типових випадків, які успішно оскаржувалися в судах:
- Застосування понижуючих коефіцієнтів (0,5 / 0,4 / 0,3 тощо) до частини пенсії, що перевищує 10 прожиткових мінімумів, на підставі постанов КМУ (наприклад, №1778 від 30.12.2025). Це стосується багатьох спеціальних пенсій (військових, науковців, держслужбовців тощо). Судова практика свідчить, що Кабмін не може змінювати умови пенсійного забезпечення підзаконними актами – це порушує законодавство, зокрема Закон №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та рішення Конституційного Суду.
- Обмеження максимальним розміром пенсії (10 прожиткових мінімумів) для військових пенсіонерів та прирівняних категорій. Судова практика (з 2016-2022 рр. і далі) підтверджує, що після рішень КСУ №7-рп/2016 та №7-р(ІІ)/2022 таке обмеження не застосовується. ПФ часто продовжує його застосовувати, що визнається протиправним.
- Застосування спеціального порядку виплати різниці/заборгованості за судовими рішеннями (Постанова №821 від 14.07.2025) – виплата частинами, пропорційно бюджету. Постанову визнано протиправною та нечинною (Київський ОАС 04.03.2026, підтверджено Шостим апеляційним адмінсудом 08.06.2026). ПФ не може затримувати або розбивати виплати.
- Непроведення індексації або застосування занижених коефіцієнтів індексації після судового перерахунку. Суд зобов’язує проводити індексацію в повному обсязі, навіть якщо пенсія призначена за рішенням суду.
- Інші обмеження через бюджетні закони або постанови, які змінюють спеціальні закони про пенсійне забезпечення (без внесення змін до основних законів). Це суперечить ст. 1-1 Закону №2262-XII та позиції КСУ.
Що приписує Постанова №1778 і чому Верховний Суд визнав її положення незаконними
Постанова №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” встановлює механізм штучного обмеження розміру пенсій через застосування понижуючих коефіцієнтів.
Згідно з пунктом 1 постанови, якщо пенсія (з урахуванням усіх надбавок, підвищень, індексацій та інших доплат) перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то до “зайвої” частини застосовуються такі коефіцієнти:
- від 10 до 11 ПМ – коефіцієнт 0,5;
- від 11 до 13 ПМ – коефіцієнт 0,4;
- від 13 до 17 ПМ – коефіцієнт 0,3;
- від 17 до 21 ПМ – коефіцієнт 0,2;
- понад 21 ПМ – коефіцієнт 0,1.
Постанова поширюється на пенсії, призначені за спеціальними законами, зокрема за Законом №2262-XII (“військові” пенсії), а також на держслужбовців, прокурорів, народних депутатів, науковців, “чорнобильців” тощо.
Виняток: коефіцієнти не застосовуються до пенсій учасників бойових дій, АТО/ООС та членів сімей загиблих.
Однак у судах вказують: Постанова №1778 не може бути врахована, оскільки протирічить чинному законодавству. 20 травня 2026 року Верховний Суд (справа №320/2229/25) чітко розкритикував подібне регулювання. Ключові аргументи ВС проти постанови Кабміну:
- Перевищення урядових повноважень. Зміна умов пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби (Закон №2262-XII), може здійснюватися виключно через внесення змін до закону, а не підзаконним актом (абзац 3 ст. 1-1 Закону №2262-XII). Постанова уряду не може звужувати права, встановлені спеціальним законом. Пояснюємо: діяльність уряду базується виключно на Конституції та законодавстві України, яким не повинні суперечити підзаконні нормативно-правові акти. Але уряд, ігноруючи закони, ввів свої “правила гри” щодо пенсій.
- Звуження змісту та обсягу конституційних прав. Обмеження розміру пенсії суттєво зменшує обсяг права на соціальний захист (ст. 46 Конституції) та спеціальні гарантії для військових (ст. 17 Конституції). Таке звуження суперечить принципу недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав (ст. 22 Конституції).
- Порушення принципу верховенства права. Відсутність бюджетних коштів або воєнний стан не може бути підставою для невиконання або часткового виконання зобов’язань держави щодо пенсій. Верховний Суд посилається на свою попередню практику: відсутність фінансування не звільняє державу від обов’язку виплачувати повний розмір пенсії, гарантований законом.
- Спеціальний статус військових пенсіонерів. Закон №2262-XII є lex specialis щодо військових. Підзаконний акт не може змінювати правила, установлені спеціальним законом вищої юридичної сили.
Верховний Суд залишив у силі рішення нижчих судів, які визнали відповідні положення постанови протиправними та нечинними щодо військових пенсіонерів. Тепер у подібних справах необхідно орієнтуватися на його позицію.
Що передбачає Постанова №821, і чому суди її вважають незаконною
Постанова №821 затверджувала спеціальний Порядок здійснення виплат пенсій (та щомісячного довічного грошового утримання), призначених або перерахованих на виконання судових рішень.
Основні положення Порядку:
- Створювався окремий перелік одержувачів таких виплат.
- Виплата “ретроспективних” сум (за минулий період) та перерахованих пенсій здійснювалася лише в межах бюджетних асигнувань, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду на відповідний рік.
- Виплати проводилися пропорційно виділеним коштам (тобто частково).
- Невиплачені суми переносилися на наступні бюджетні періоди.
- Фактично вводилася черговість і розтягування виконання судових рішень залежно від наявності фінансування.
Що це означає на практиці? Наприклад, Пенсійний фонд незаконно обмежив пенсію і не виплатив громадянину, умовно, 100 тисяч гривень. Пенсіонер звернувся до суду і виграв справу: суд зобов’язав Фонд виплатити ці кошти в повному обсязі. Однак ПФУ відповідає: "Ставайте в чергу. Таких, як ви - тисячі. Виплачувати будемо в порядку черги, залежно від того, скільки коштів виділять у бюджеті". І замість повної суми ПФУ виплачує умовні 100 гривень на місяць, аж доки не закриє всю заборгованість. При цьому той факт, що пенсіонер може просто не дожити до повної виплати, нікого не турбує.
4 березня 2026 року Київський окружний адміністративний суд (справа №320/51895/25) повністю задовольнив позов і визнав усю Постанову протиправною та нечинною.
8 червня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін, відхиливши апеляції Кабміну та Мінсоцполітики.
Основні причини, через які суди визнали постанову незаконною:
- Перевищення повноважень Кабміном. Порядок виконання судових рішень визначається виключно законами (ст. 129-1 Конституції України, Закони “Про виконавче провадження” та “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”). Кабмін не мав права підзаконним актом запроваджувати особливий режим виплат за судовими рішеннями.
- Порушення обов’язковості судових рішень. Постанова фактично дозволяла часткове і відстрочене виконання остаточних судових рішень, що суперечить принципу обов’язковості виконання рішень суду (ст. 129-1 Конституції) та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.
- Звуження конституційних прав. Механізм пропорційного фінансування звужував право на соціальний захист (ст. 46 Конституції) та право на ефективний судовий захист (ст. 55 Конституції). Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для невиконання судового рішення.
- Порушення процедури прийняття. Кабмін не провів обов’язкових консультацій з громадськістю та профспілками, що також стало окремою підставою для визнання постанови протиправною.
Таким чином, суди чітко встановили: держава не може через підзаконний акт “блокувати” або розтягувати виконання судових рішень про виплату пенсій. Поки що Постанова №821 діє, треба чекати, скоріш за все, на розгляд у Верховному Суді. Але можна спрогнозувати, що він підтвердить позицію попередніх інстанцій.
Позиція Конституційного Суду щодо обмеження пенсій військовослужбовців
Конституційний Суд України сформулював чітку правову позицію щодо недопустимості обмеження пенсій, зокрема для осіб, звільнених з військової служби, та інших категорій. Два ключові рішення – №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року та №7-р(II)/2022 від 12 жовтня 2022 року – стали основою для захисту цих прав.
Головні тези рішень КСУ:
- Пенсійне забезпечення, зокрема військовослужбовців та прирівняних до них осіб, ґрунтується на спеціальній конституційній гарантії частини п’ятої статті 17 Конституції України, яка встановлює обов’язок держави забезпечувати посилений соціальний захист цієї категорії громадян.
- Держава зобов’язана надавати особам, які проходили військову службу, соціальні гарантії високого рівня, зважаючи на особливий характер їхніх обов’язків (ризик для життя і здоров’я, підвищені вимоги до дисципліни та професійної придатності).
- Обмеження максимального розміру пенсії та зупинення її виплати порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб.
- Норми-принципи частини п’ятої статті 17 Конституції України мають пріоритетний та безумовний характер – заходи соціального захисту цієї категорії не можуть бути скасовані чи звужені, зокрема з економічних або соціально-економічних міркувань.
Ці правові позиції Конституційного Суду є обов’язковими для застосування і стали ключовим аргументом для адміністративних судів при визнанні протиправними постанов Кабінету Міністрів України, які запроваджували обмеження пенсій у 2025-2026 роках.
Судова практика 2025-2026 років: приклади перемоги пенсіонерів
Львівський окружний адміністративний суд (рішення від 27 лютого 2026 року),розглянув спір, який стосувався захисту пенсійних прав військового пенсіонера, якому з 1 січня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області обмежило розмір пенсії за вислугу років. ПФУ застосував максимальне обмеження (десять прожиткових мінімумів) та понижуючі коефіцієнти, передбачені статтею 30 Закону про Державний бюджет України на 2026 рік і Постановою Кабміну №1778. Позивач вимагав визнати такі дії протиправними та зобов’язати ПФУ виплачувати пенсію в повному обсязі без будь-яких обмежень.
Суд повністю задовольнив позов. Він визнав, що бюджетний закон та постанова Кабміну не можуть змінювати умови пенсійного забезпечення, визначені спеціальним Законом №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби…”. Посилаючись на рішення Конституційного Суду (зокрема про неконституційність обмеження максимальним розміром) та численні постанови Верховного Суду, суддя констатував, що такі обмеження суперечать Конституції України, принципу правової визначеності та гарантіям соціального захисту. ПФУ зобов’язали здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2026 без коефіцієнтів і максимального обмеження.
Подібну позицію суди висловлювали й в інших справах, наприклад, у рішеннях Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року та Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року.
Як діяти пенсіонерам, які зіткнулися з обмеженням пенсії
Якщо ваша пенсія була обмежена через постанови КМУ №1778 (понижуючі коефіцієнти) або №821 (розтягування виплат за судовими рішеннями), ви маєте реальні інструменти для захисту своїх прав. Ось покроковий алгоритм дій на червень 2026 року.
Якщо пенсію обмежили за Постановою №1778:
- Подайте заяву до ПФУ про перерахунок пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів (посилайтеся на рішення КСУ №7-рп/2016 та №7-р(II)/2022, а також на практику адміністративних судів).
- У разі відмови – звертайтеся до адміністративного суду за місцем реєстрації або за місцем знаходження органу ПФУ.
- Більшість судів у 2026 році задовольняють такі позови, визнаючи дії ПФУ протиправними.
Якщо є рішення суду про перерахунок, але ПФУ не виплачує повну суму:
- Після скасування Постанови №821 (рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026) ПФУ втратив правову підставу розтягувати виплати.
- Подайте до ПФУ письмову заяву про виконання рішення суду в повному обсязі.
- При ігноруванні або частковій виплаті – відкривайте виконавче провадження через Державну виконавчу службу або приватного виконавця.
Загальні рекомендації:
- Фіксуйте все в письмовій формі (заяви з вхідним номером, відповіді ПФУ).
- Зберігайте копії рішень суду, довідок про грошове забезпечення та квитанцій про виплати.
- Якщо сума значна – звертайтеся по допомогу до юристів, які спеціалізуються на пенсіях.
- Слідкуйте за можливими новими постановами КМУ – їх також можна оскаржувати.
