Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію угоди з ЄС щодо кредиту на 90 млрд євро для України.
Як повідомляє народний депутат Ярослав Железняк, 28 травня його має розглянути Комітет ВРУ з питань євроінтеграції, а далі законопроєкт планують винести на голосування.
“У проєкті закону фактично велика частина податкових зобовʼязань, які на себе бере Україна”, – зазначив нардеп.
Зобовʼязання України
У документі зазначено, що виплата всіх трьох траншів (загалом до €8,35 млрд) залежать, зокрема, від:
- Демократія та верховенство права – підтримувати ефективні демократичні механізми, багатопартійний парламентаризм, права людини (зокрема меншин) і боротьбу з корупцією.
- Позитивна оцінка Комісії виконання макроекономічних і структурних умов політики (Додаток I).
- Незворотність антикорупційних заходів – не скасовувати заходи, вжиті в межах інструментів підтримки ЄС чи МВФ.
- Незалежність центрального банку та впровадження передових практик управління держпідприємствами й банками.
- Прозорість і звітність – щокварталу/щомісяця подавати Комісії макроекономічні та фінансові дані (Додаток II).
Железняк зазначає, що ці гроші виплачуватимуться трьома траншами, і перед кожним Україна має виконати набір дій за трьома напрямами: мобілізація доходів, ефективність видатків, управління держфінансами.
Читайте також: Завдяки кредиту від ЄС Силам оборони виділять на озброєння 1,37 трлн грн: Кабмін вніс зміни до держбюджету
1-й транш (€3,2 млрд):
- Законопроєкти (внесення) про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок і про оподаткування доходів через цифрові платформи;
- Продовження військового збору 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік);
- Оновлена Стратегія управління держфінансами; новий Митний кодекс до Кабміну;
- Призначення постійного голови Держмитслужби.
Читайте також: Зеленський відповів, на що Україна витратить перший транш кредиту від ЄС
2-й транш (€3,7 млрд):
- Закони про оподаткування цифрових платформ, скасування пільги для посилок, систему оцінки майна;
- Узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);
- Дорожня карта та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);
- Бюджетна декларація на 2027–2029; огляди витрат бюджету у 2026;
- Призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати.
3-й транш (€1,45 млрд):
- Реформа пільгового податкового режиму (мінімум +70 млрд грн/рік) та спрощення адміністрування ПДВ;
- Подальше узгодження корпоративного податку з Директивою 2016/1164 (статті 5–9);
- Проєкт держбюджету на 2027; нова Стратегія публічних закупівель; концепт-нота щодо оборонних закупівель;
- Реформа Держаудитслужби, 10 нових аудиторських комітетів, нові стандарти внутрішнього аудиту;
- Ухвалення Радою нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем.
Також, за словами Железняка, один із пунктів передбачає зміну третьої групи ФОП.
Умова 2-го траншу
Умовою для виплати другого траншу є ухвалення Радою закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони.
Умови 3-го траншу
Згідно з умовами виплати третього траншу, необхідно буде подати до Ради пропозицію щодо закону, який “запроваджує заходи щодо реформування пільгового податкового режиму”, що забезпечить додаткові надходження щонайменше 70 млрд гривень на рік, зокрема:
- заходи з протидії ухиленню від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу з метою дотримання критеріїв перебування на пільгових режимах оподаткування;
- обмеження на повторний перехід субʼєктів господарювання на спрощену систему оподаткування після їх переходу на загальну систему оподаткування;
- запровадження диференційованих ставок податку для платників податків третьої групи залежно від виду економічної діяльності;
- кроки щодо узгодження з Директивою Ради 2006/112/ЄС.
Читайте також: Єврокомісія планує розпочати переговори про вступ України до ЄС 16 червня, – ЗМІ
