На початку квітня став чинним Закон “Про основні засади державного нагляду (контролю)” №4840-IX, який став однією з найбільш очікуваних реформ бізнес-клімату останніх років.
Документ повністю замінив застарілий Закон 2007 року і запровадив нову філософію державного контролю – від карально-репресивної моделі до превентивної, ризико-орієнтованої та сервісної.
Головними нововведеннями стали три ключові елементи: ризик-орієнтований підхід до планування перевірок, повна цифровізація всього процесу через єдину інтегровану інформаційно-комунікаційну систему та запровадження добровільного аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання. Замість автоматичних штрафів бізнес тепер отримує можливість самостійно виправляти недоліки без фінансових санкцій. Закон суттєво посилює права підприємців, запроваджує обов’язкову відеофіксацію перевірок, заборону вилучати оригінали документів та комп’ютерів, тлумачення неоднозначних норм на користь бізнесу та обмеження перевірок лише робочим часом.
Попри те, що Закон вже набрав чинності, повне введення в дію всіх норм відбудеться лише після припинення або скасування воєнного стану в Україні. До цього моменту продовжують діяти попередні правила перевірок з урахуванням воєнних обмежень.
Що таке державний нагляд (контроль) згідно нового закону
Раніше державний нагляд більшість підприємців сприймали як каральний інструмент. Інспектор приходив на перевірку, знаходив порушення (навіть дрібне) і майже завжди виписував штраф. Це була модель “знайти і покарати”.
Новий Закон №4840-IX повністю змінює цей підхід. Тепер державний нагляд – це насамперед допомога бізнесу працювати правильно, а не просто покарання.
Згідно зі статтею 1 закону, державний нагляд (контроль) – це діяльність органів влади, спрямована на виявлення порушень, їх попередження, а також на захист інтересів суспільства, життя і здоров’я людей та навколишнього середовища. Головний акцент зробили саме на запобіганні порушенням, а не на їхній пошук для введення штрафів.
Державний нагляд здійснюють центральні органи виконавчої влади та їхні територіальні підрозділи (наприклад, Держспоживслужба, Держпраці, Держекоінспекція), а також спеціальні органи, такі як податкова та інші контролюючі інстанції, визначені окремими законами.
Відтепер державний нагляд – має стати системною і прозорою роботою. Перевірки проводитимуться не хаотично, а залежно від того, наскільки ризикованим є підприємство. Бізнес зможе добровільно пройти аудит, виправити недоліки без штрафів, а вся інформація зберігатиметься в єдиній цифровій системі. Перевірки мають стати більш передбачуваними, з обов’язковою відеофіксацією і чіткими правилами захисту прав підприємців.
Головні нововведення Закону №4840-IX
Ризик-орієнтований підхід та рейтинг підприємств
Закон №4840-IX запроваджує ризико-орієнтований підхід до державного нагляду. Усі суб’єкти господарювання поділяються на три категорії ризику: високий, середній та незначний. Від присвоєного ступеня ризику залежить, як часто підприємство перевірятимуть планово:
- з високим ризиком – не частіше одного разу на рік,
- із середнім ризиком – не частіше одного разу на три роки,
- а з незначним ризиком – не частіше одного разу на п’ять років (частина 5 статті 6).
Рейтинг ризику буде формуватися в єдиній інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду. Система збиратиме дані з державних реєстрів і нараховує підприємству бали. Чим вища сума балів, тим вищий ступінь ризику. Інспектор не матиме права вручну присвоїти чи змінити цей рейтинг, усе вирішує алгоритм.
Конкретні критерії, за якими система нараховуватиме бали, в самому законі не прописані. Він лише встановлює, що ці критерії та методику розрахунку затверджує Кабінет Міністрів України для кожної сфери контролю окремо. Зазвичай до них відносять вид діяльності, розмір бізнесу, наявність небезпечних факторів, історію порушень та кількість скарг.
Суб’єкти господарювання зможуть бачити свій рейтинг в особистому електронному кабінеті, отримувати роз’яснення щодо нього та оскаржувати присвоєний ступінь ризику в установленому порядку.
Єдина інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду
Закон передбачає створення єдиної цифрової платформи, де концентруватиметься вся інформація про заходи державного нагляду. У системі формуватимуться плани перевірок, присвоюватимуться рівні ризику, зберігатимуться акти та звіти. Кожен підприємець отримає електронний кабінет, через який зможе отримувати офіційні документи, подавати пояснення та відстежувати статус перевірок. Це значно підвищить прозорість і зменшує можливості для зловживань.
Добровільний аудит стану діяльності суб’єкта господарювання
Підприємство матиме право ініціювати аудит своєї діяльності за допомогою державного органу або уповноваженого незалежного аудитора. Метою аудиту є виявлення та усунення порушень без застосування будь-яких санкцій. У разі позитивних результатів інтервал між плановими перевірками збільшитися, а підприємство тимчасово виключать з плану перевірок. Це нововведення спрямоване на стимулювання добровільного дотримання законодавства.
Посилення гарантій прав суб’єктів господарювання
Закон суттєво розширить права бізнесу під час здійснення заходів державного нагляду. Зокрема,
- запланована обов’язкова відеофіксація перевірок;
- буде заборонено вилучення оригіналів документів, комп’ютерів та їхніх деталей;
- перевірки проводитимуться виключно в робочий час суб’єкта господарювання;
- тимчасове зупинення діяльності підприємства буде можливим лише на підставі рішення суду;
- у разі неоднозначного тлумачення норм закону перевага надаватиметься інтересам суб’єкта господарювання.
Крім того, органи контролю будуть зобов’язані надавати безкоштовні консультації. Ці нововведення спрямовані на перехід від каральної моделі контролю до превентивної та партнерської.
Єдина цифрова система державного нагляду
Одне з найважливіших нововведень Закону №4840-IX – створення єдиної інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю). Це загальнодержавна онлайн-платформа, в якій буде зібрана вся інформація про перевірки, плани, рейтинги ризиків та документи (стаття 5).
Що система дає на практиці
Кожен суб’єкт господарювання (підприємство, ФОП, комунальна установа, школа, лікарня, державна організація тощо) отримає особистий електронний кабінет. Через нього можна буде:
- завчасно переглядати річний план перевірок і знати, які органи та коли планують прийти;
- отримувати посвідчення на перевірку, акти, приписи та інші офіційні документи в електронному вигляді;
- подавати пояснення, документи та відповіді на запити контролюючих органів онлайн;
- бачити свій поточний рейтинг ризику та підстави для його присвоєння;
- відстежувати хід і результати перевірок у реальному часі;
- отримувати інформацію про попередні перевірки та їх результати.
Уся інформація в системі буде відкритою (за винятком конфіденційних даних). Це дозволить будь-якій установі або підприємству самостійно контролювати законність дій органів нагляду, перевіряти наявність дублювання перевірок та бачити загальну статистику в своїй сфері.
Система повністю автоматизує планування перевірок, формування рейтингів ризику та документообіг. Завдяки цьому зменшиться вплив людського фактору, корупційні ризики та кількість несподіваних перевірок. Обмін документами між суб’єктами господарювання та органами контролю зможе відбуватися повністю в електронній формі через цю систему.
Ця цифрова платформа має стати основним інструментом прозорості та зручності державного нагляду для всіх – від малого бізнесу до державних і комунальних установ.
Позапланові перевірки бізнесу: порядок проведення та роль аудиту в новій системі
Закон № 4840-IX суттєво обмежує позапланові перевірки, зробивши їх можливими лише за наявності чітких підстав. Просто так “прийти з перевіркою” буде неможливо.
Підстави для позапланових перевірок визначені в статті 7 Закону. Основні з них:
- заява самого суб’єкта господарювання;
- виявлення недостовірних відомостей у звітності або реєстрах;
- перевірка виконання раніше виданих приписів;
- наявність інформації про загрозу життю, здоров’ю людей, довкіллю або безпеці держави;
- аварії, нещасні випадки, скарги громадян (за умови наявності конкретних доказів);
- рішення суду або вимога правоохоронних органів.
Позапланові перевірки проводитимуться виключно в межах питання, яке стало підставою для їх проведення. Контролери не мають права перевіряти все підряд (частина 3 статті 7). Продовжувати ці строки буде заборонено.
Як проходитиме перевірка бізнесу, та що відбуватиметься після неї
Будь-яка перевірка (планова чи позапланова) буде починатися з оформлення посвідчення (направлення), в якому чітко зазначається підстава, предмет перевірки та уповноважені особи (стаття 8).
Під час перевірки обов’язково має вестися відеофіксація (частина 9 статті 4). Після завершення має складається акт (стаття 10), в якому зафіксують виявлені порушення або їхню відсутність. Суб’єкт господарювання матиме право:
- підписати акт із зауваженнями;
- подати письмові заперечення протягом 5 робочих днів;
- оскаржити дії контролерів.
Якщо порушення виявлено, орган нагляду має видати припис про усунення у визначений строк. Передбачається, що штрафи будуть застосовані не автоматично, а лише у разі невиконання припису або при серйозних порушеннях, що спричинили шкоду.
Практичні наслідки реформи держнагляду для бізнесу
Новий Закон № 4840-IX після війни суттєво змінить щоденну реальність для підприємств, ФОПів та установ. Замість хаотичних перевірок і постійного страху штрафів з’явиться система, де головну роль відіграатимуть прогнозованість, внутрішній контроль і репутація.
Бухгалтер і фінансова служба стануть одними з ключових фігур у захисті бізнесу. Саме вони формуватимуть дані, які впливають на рейтинг ризику підприємства в єдиній цифровій системі.
Якісний облік, вчасно подана звітність, правильне оформлення первинних документів і дотримання ліцензійних умов безпосередньо знижуватимуть бал ризику. Навпаки – системні помилки, розбіжності в реєстрах чи несвоєчасна звітність автоматично підвищуватимуть ризик і притягуватимуть увагу контролюючих органів.
Тому більшість компаній будуть змушені:
- впроваджувати внутрішні комплаєнс-процедури (внутрішній контроль відповідності);
- регулярно проводити внутрішні перевірки перед плановими;
- активно використовувати право на добровільний аудит.
Закон фактично створить публічний рейтинг сумлінності кожного бізнесу. Позитивний висновок аудиту, відсутність порушень і низький ступінь ризику стануть видимою конкурентною перевагою.
Компанії з хорошим рейтингом отримуватимуть менше перевірок, більше довіри від держави і кращі умови роботи. Підприємства, які ігнорують нові правила, ризикуватимуть опинитися в “червоній зоні” з частими перевірками та вищим навантаженням.
Закон №4840-IX — це не просто “закон для бізнесу”. Це фундаментальна зміна взаємин між державою та суспільством. Він стосується кожного: підприємців і ФОПів, комунальних підприємств, шкіл, лікарень, державних установ та звичайних громадян.
