За перші три місяці 2026 року, найбільша кількість порушень мовного законодавства України зафіксована в інтернет-торгівлі та сфері обслуговування.
Про це свідчать дані, які було оприлюднено на сайті Уповноваженої із захисту державної мови.
“За три місяці 2026 року омбудсменка Олена Івановська отримала 659 скарг. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року таких звернень було 646. Найбільше скарг надійшло з Києва – 238 (36% від загальної кількості)”, – йдеться у повдіомленні.
Також значна кількість звернень зафіксована у:
- Одеській області – 116 (18%);
- Харківській області – 91 (14%);
- Дніпропетровській області – 61 (9%);
- інші регіони – менш ніж по 2%.
Де найчастіше порушують закон
Найбільше скарг стосувалися інтернет-ресурсів – 168 звернень (26%), зокрема через відсутність української версії сайтів. Ще 103 звернення (17%) пов’язані з порушеннями у сфері обслуговування.
Крім того:
- 92 скарги (14%) – щодо зовнішньої реклами та інформації;
- 52 (8%) – у сфері освіти;
- 48 (7%) – щодо надання інформації про товари та послуги;
- 45 (7%) – у медіа;
- 36 (6%) – серед представників влади;
- 33 (5%) – у сфері культури.
Мовний закон: вимоги і штрафи
Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” діє з 2019 року та регулює використання української мови у публічному просторі. Він зобов’язує забезпечувати україномовний контент у сфері обслуговування, медіа, рекламі та освіті, а також встановлює квоти для книжкової продукції.
Нещодавно Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що нинішні санкції не впливають на системних порушників і не стимулюють їх дотримуватися закону.
“Розміри штрафів – від 3 400 до 5 800 гривень – для багатьох порушників не є відчутними, тому не виконують превентивної функції”, – заявила вона.
Крім того, омбудсменка наголосила, що у разі неефективності чинних механізмів необхідно переходити до більш жорстких заходів. Зокрема, розглядається можливість підвищення штрафів для юридичних осіб у два-три рази, щоб змусити бізнес серйозніше ставитися до вимог мовного законодавства.
Читайте також: “Білінгвізм – це початок кінця”: Івановська про вимоги РФ щодо “мовного питання”
