Уряд зібрав усі нові податки, які обговорювали останні півтора року, в один документ.
Міністерство фінансів опублікувало великий комплексний законопроєкт, що містить ідеї, які раніше обговорювалися як окремі ініціативи – від оподаткування доходів на маркетплейсах типу OLX, Prom, Rozetka, Glovo і нових правил для ФОПів та змін в оподаткуванні імпортних посилок.
“Політарена” писала про те, що з 2027 року ФОПів можуть зобов’язати реєструватися платниками ПДВ, про можливий “податок на OLX” та інші подібні ініціативи, наприклад, про прискорену приватизацію. В уряді казали, що всі нововведення пов’язані з вимогою МВФ, і їх треба ухвалити, щоб отримати черговий транш.
Проте через політичну кризу в парламенті, постійні проблеми зі збором голосів і різку критику суспільства, це не вдається. Але уряд не відступає: податкова політика потребує змін, немає змін – немає траншу. І не тільки через МВФ: прихильники законопроєктів вважають, що необхідно вивести з тіні торгівлю через інтернет.
Навіщо Україні цей великий податковий законопроєкт
Автори документу пояснюють, що закон потрібен з кількох причин.
По-перше, Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ та ЄС запровадити міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (стандарт DAC7/DPI). Без цього ми не зможемо повноцінно приєднатися до глобальної системи податкової прозорості.
По-друге, законопроєкт має вивести з тіні значну частину доходів, які зараз фізичні особи отримують на маркетплейсах, у службах доставки та оренди.
По-третє, він спрямований на гармонізацію правил ПДВ з європейським законодавством і забезпечення рівних умов для всіх платників податків.
Окрім цього, законопроєкт продовжує дію військового збору після скасування воєнного стану.
Загалом документ стосується трьох ключових напрямків:
- оподаткування доходів фізичних осіб, які продають товари чи надають послуги через цифрові платформи (OLX, Prom, Rozetka, Bolt, Glovo, Airbnb тощо);
- нових правил ПДВ для ФОПів з великими доходами. Також він стосується електронної торгівлі, зокрема імпортних посилок;
- впровадження обов’язкової звітності для самих маркетплейсів і автоматичного обміну цією інформацією між країнами.
Законопроєкт не є окремим “податком на OLX”, а комплексним пакетом змін, який одночасно вирішує кілька довгострокових завдань української податкової системи.
“Податок на маркетплейси”: як він працюватиме
Одна з найважливіших частин законопроєкту стосується доходів, які українці отримують через цифрові платформи – OLX, Prom, Rozetka, Bolt, Glovo, Airbnb, Uber та десятки інших сервісів.
Закон вводить цілу низку нових термінів. Основні з них:
- Цифрова платформа – будь-який сайт, застосунок чи програма, через яку продавці можуть спілкуватися з покупцями і отримувати гроші (від оренди квартири до продажу старого телефону).
- Оператор платформи – компанія, яка керує цим майданчиком.
- Підзвітний продавець – фізична особа або компанія, яка заробляє через платформу і підпадає під звітність.
- Звітна діяльність – чотири види заробітку: продаж товарів, надання особистих послуг, оренда нерухомості та оренда транспорту.
Передбачається, що з 1 січня 2027 року всі платформи, які підпадають під визначення “підзвітного оператора”, стають податковими агентами. Це ключова зміна.
Як працюватиме механізм на практиці?
Платформа тепер сама повинна:
- визначати, скільки заробив кожен продавець;
- утримувати з його доходу податок;
- перераховувати податок до бюджету;
- щорічно подавати до ДПС детальний звіт про всіх підзвітних продавців.
Для звичайних фізичних осіб (не ФОПів) вводиться спеціальний пільговий режим:
- Податок на доходи фізичних осіб – 5% замість теперішніх 18% (плюс військовий збір 5%);
- повне звільнення від податку, якщо загальна сума продажу товарів за рік не перевищує 2000 євро (по всіх платформах разом).
Щоб користуватися ставкою 5%, продавець має виконати кілька умов: не бути ФОПом, не мати найманих працівників, не продавати підакцизні товари та в більшості випадків проводити розрахунки через банківський рахунок (для тих, хто вкладається у 2000 € на продаж товарів, рахунок не обов’язковий).
Штрафи для цифрових платформ: досить жорстка відповідальність
Законопроєкт передбачає систему штрафів для маркетплейсів, які не виконуватимуть нові вимоги:
- За неподання звіту про доходи підзвітних продавців – штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (у 2026 році це близько 800 000 грн). При цьому сплата штрафу не звільняє платформу від обов’язку все ж подати звіт.
- За несвоєчасне подання звіту або виправленого звіту – по 0,5 мінімальної зарплати за кожен день прострочення.
- За помилки, неповні або недостовірні дані в звіті – 0,5 мінімальної зарплати за кожного продавця, щодо якого подано неправильну інформацію.
- Якщо помилки виникли через те, що платформа погано провела перевірку продавців, або якщо інформація про продавця була умисне прихована – штраф становить 5% від суми винагороди цього продавця за весь рік (але не менше однієї мінімальної зарплати).
Крім цього, передбачені штрафи за порушення правил зберігання документів і за відмову припинити співпрацю з продавцем, який не надав потрібні дані (1 мінімальна зарплата, а в особливо тяжких випадках – до 50 мінімальних зарплат).
Загалом законодавці зробили акцент на тому, щоб платформам було економічно невигідно ігнорувати нові правила.
Банківська таємниця та контроль за рахунками
Якщо продавець хоче скористатися пільговою ставкою 5%, він буде зобов’язаний мати в банку поточний рахунок. У такому разі банки отримуватимуть прямий обов’язок надавати Державній податковій службі інформацію про операції на цих рахунках, зокрема про надходження коштів, призначення платежу та дані платника.
Це означає, що податкова зможе бачити, скільки саме людина заробила через OLX, Bolt, Airbnb чи інші платформи, і перевіряти, чи правильно застосовується пільговий режим. Фактично для тих, хто претендує на 5%, банківська таємниця частково знімається.
При цьому важливо: ця норма стосуватиметься лише рахунків, пов’язаних з діяльністю на платформах. Якщо людина просто користуватиметься звичайним рахунком для особистих потреб і не претендує на пільгу 5%, банки не будуть зобов’язані надавати розширену інформацію.
Автоматичний міжнародний обмін інформацією та Модельні правила ОЕСР
Щоб запустити автоматичний обмін даними, Україна має повністю впровадити Модельні правила ОЕСР. Це єдиний міжнародний стандарт, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку, який встановлює, як саме цифрові платформи повинні збирати інформацію про продавців, перевіряти її та звітувати перед податковими органами.
Після прийняття закону українські та іноземні платформи будуть зобов’язані щорічно подавати до податкової детальні звіти про доходи українців. У відповідь Україна отримуватиме аналогічну інформацію від інших країн. Наприклад, якщо ви здавали квартиру через Airbnb в Австрії, працювали водієм Uber у Польщі або продавали послуги на іноземних фріланс-платформах, ці дані автоматично надійдуть до української ДПС.
Завдяки цьому обміну податкова зможе бачити реальні заробітки українців за кордоном, яких раніше майже не контролювала. У зворотному напрямку інші країни отримуватимуть дані про іноземців, які заробляють в Україні через OLX, Prom, Bolt чи Airbnb.
“Податок на OLX” для іноземців?
- Іноземні платформи також підпадають під правила, якщо мають зв’язок з Україною. Вони зможуть реєструватися в українській податковій через спеціальний англомовний портал для нерезидентів або діяти через “кваліфікованого оператора”.
- Для взаємодії нерезидентів-платформ із ДПС створюється спеціальне портальне рішення (англійською мовою), через яке вони зможуть реєструватися, подавати звіти та оскаржувати рішення податкової.
По суті, держава перекладає більшу частину роботи з контролю та утримання податків на самі платформи, роблячи процес майже автоматичним.
Що зміниться для ФОПів: новий поріг ПДВ та інші правила
Законопроєкт суттєво змінює правила для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Головна зміна стосується податку на додану вартість (ПДВ):
- Якщо ваш річний доход від продажу товарів чи послуг за останні 12 місяців не перевищує 4 млн грн, ви можете залишатися на єдиному податку без ПДВ.
- Якщо перевищує 4 млн грн, ви зобов’язані зареєструватися платником ПДВ.
Для тих ФОПів, які перевищать цей поріг і стануть платниками ПДВ, передбачено кілька пом’якшень:
- Звітним періодом для них буде календарний квартал, тобто подавати декларацію з ПДВ треба буде лише 4 рази на рік.
- У 2027 році для перших п’яти порушень (несвоєчасна реєстрація накладних, помилки в сплаті тощо) штраф становитиме всього 1 гривню.
Також законопроєкт чітко визначає, що ФОПи третьої групи, які застосовують ставку 5%, при досягненні обороту 4 млн грн повинні перейти на ставку 3% єдиного податку і зареєструватися платниками ПДВ.
Отже, держава дає ФОПам більше “повітря”, збільшуючи поріг до 4 млн грн доходу (у попередньому законопроєкті передбачався поріг в 1 млн на рік).
Оподаткування Temu: що зміниться
Ще одна важлива зміна стосується звичайних покупців, які часто замовляють товари з-за кордону, особливо з Китаю через AliExpress, Temu та інші майданчики.
З 1 січня 2027 року скасовується звичне безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. Тепер майже всі товари, куплені через іноземні інтернет-магазини і доставлені фізичній особі, будуть оподатковуватися ПДВ.
Як це працюватиме:
- Якщо вартість посилки до 45 євро, і вона має чітко особистий, некомерційний характер (відправник – фізична особа фізичній особі, без оплати, для особистого використання), ПДВ не стягується.
- Якщо вартість перевищує 45 євро (а особливо якщо товар куплений через маркетплейс), ПДВ (20%) доведеться сплатити.
- Відповідальною за нарахування і сплату ПДВ стає платформа (підприємство електронного інтерфейсу), через яку ви робили покупку. Тобто AliExpress або подібний сервіс сам буде стягувати ПДВ при оформленні замовлення.
Це означає, що дешеві товари з Китаю стануть помітно дорожчими для українського покупця.
Військовий збір після війни
Законопроєкт також продовжує дію військового збору навіть після скасування воєнного стану. Тепер він діятиме до того моменту, поки Верховна Рада окремо не ухвалить рішення про завершення реформи Збройних Сил України.
А коли ж буде завершена ця реформа ЗСУ? Відсутні жодні чіткі критерії, коли це та за якими критеріями відбудеться. Тому військовий збір може продовжувати діяти й після закінчення війни. Фактично це означає, що скасування збору залежить не від закінчення війни, а від політичної волі парламенту.
Для фізичних осіб ставка залишається 5%. Для ФОПів на єдиному податку ставки будуть такими:
- 1, 2 і 4 групи – фіксовано 10% від однієї мінімальної зарплати на місяць (близько 850 грн у 2026 році);
- 3 група – 1% від доходу.
Отже, великий податковий законопроект 2026 року – це не просто чергова “податкова новація”, а спроба держави одночасно вирішити кілька завдань: виконати вимоги МВФ і ЄС, вивести з тіні доходи цифрової економіки, наблизити податкове законодавство до європейських стандартів і забезпечити додаткові надходження до бюджету.
У разі прийняття закону з 2027 року робота продавців на маркетплейсах, ФОПів із великим оборотом і звичайних покупців закордонних посилок стане значно прозорішим, але і дорожчим. Наскільки справедливими та ефективними виявляться ці зміни, покаже час. Але вже зараз очевидно: епоха “сірої” торгівлі через інтернет і відносної податкової свободи для дрібних підприємців поступово закінчується.
