У Раді пропонують заборонити ТЦК силою затримувати громадян: “Політарена” вже аналізувала законопроєкт №1576. Ця законодавча ініціатива ідеально відповідає новій генеральній лінії, яку озвучив Володимир Зеленський 14 січня, представляючи нового міністра оборони Михайла Федорова. Зеленський поставив йому низку ключових завдань, до яких, зокрема, входить реформа мобілізації та посилення переходу на контрактну армію. Конкретні терміни реформи не озвучувалися, але було сказано, що це необхідно зробити “найближчим часом”.
“Політарена” проаналізувала етапи законодавчої боротьби з явищем, яке у народі прозвали “бусифікацією”, а також чому саме зараз армії потрібно більше контрактників, і наскільки перспективне запрошення до лав ЗСУ іноземних громадян та української молоді.
Як Рада намагалася побороти “бусифікацію”
Спосіб мобілізації, коли люди у військовій формі посеред вулиці хапають чоловіків і кидають у бус, названий “бусифікацією”, набрав обертів у 2024-му і, за версією словника сучасної української мови та сленгу “Мислово”, цей неологізм став словом року.
Законодавці із цим явищем намагалися боротися. Вони вносили до Верховної Ради законопроекти, які мали обмежити такий спосіб мобілізації і навіть встановити кримінальну відповідальність для посадових осіб ТЦК і ВЛК за порушення порядку мобілізації.
Довідка. В 2025 році в парламенті були зареєстровані наступні законопроекти на тему мобілізації. 27 січня – №12442 (про кримінальну відповідальність), 12 червня – №13365 (так само про кримінальну відповідальність), 20 жовтня – №14132 (про обмеження прав представників ТЦК та СП під час перевірки військово-облікових документів у громадян України). Усі законопроекти поки що “зависли” у Верховній Раді.
“Сьогодні процес мобілізації та оповіщення громадян про необхідність з’явитися до ТЦК для оновлення даних та уточнення статусу (буває, що “у розшуку”) перетворився на ганебне явище “бусифікації”. ТЦК мають виконувати свої адміністративні завдання – вести облік, оформляти документи. А не ловити людей на вулицях, не затримувати, не бити, не створювати ситуації, коли рідні не знають, де їхні близькі. Мобілізація має бути законною, лише тоді вона буде ефективною”, – каже “Політарені” ініціатор одного із законопроектів, народний депутат Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”).
Як розповів “Політарені” член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Вениславський (фракція “Слуга народу”), представники ТЦК зобов’язані фіксувати свої дії на відео, так звані бодікамери.
“А сам військовозобов’язаний, у якого перевіряють документи чи якому вручають повістку, має право фіксувати процес: фотографувати чи знімати відео”, – наголошує Веніславський.
Але дотримання цих правил – це рідкісний виняток. Отже, швидше за все, новий законопроект №15076 від 12 березня 2026 року – не більше ніж чергове “останнє китайське попередження”. Потрібні нові підходи до мобілізації, одним із яких може стати служба за контрактом.
Контрактники як перспектива ЗСУ
За офіційними даними станом на початок 2026 року чисельність сил оборони України перевищує 1 мільйон осіб, при цьому активна кількість армії складає близько 900 тисяч військовослужбовців. Співвідношення мобілізованих до контрактників становить приблизно три до одного.
Відповідь на запитання, чому президент України наголосив на збільшення кількості контрактників, досить оптимістична.
“Якщо раніше держава не надто виділяла – мобілізація чи контракт, то завдання, поставлене новому міністру оборони Михайлу Федорову, говорить про те, що комплектація збройних сил зараз має змінити вектор. Ця зміна говорить про те, що найвище військове командування вже починає працювати на перспективу: коли гаряча фаза війни завершиться, і, відповідно, президент буде готовий підписати указ про демобілізацію. Відповідно, всі військовослужбовці, які прийшли в сили оборони України по мобілізації, вони матимуть змогу залишити військові підрозділи. А контракт – це так само, як будь-яка інша робота. Тобто люди прийшли до армії для того, щоб працювати у збройних силах на постійній основі”, – розповів “Політарені” керівник підрозділу рекрутингу 1-го окремого Центру Сил безпілотних систем Юрій з позивним Avis (Птах)
За його словами, все залежить, безперечно, від терміну контракту.
“Контрактники у будь-якому разі забезпечать життєдіяльність та міць військових підрозділів на етапі, коли буде оголошено демобілізацію. Думка: ось буде перемир’я і все скінчиться – це ілюзія. Наше завдання зараз – зробити збройні сили України настільки потужними, щоб вони були насамперед стримуючим чинником для майбутньої можливої агресії з боку Росії. І це може бути забезпечено саме військовими, які є за контрактом. Нова стратегія абсолютно правильна”, – наголошує Юрій (Птах).
Але постає питання, а наскільки військовозобов’язані зацікавлені обирати контрактну форму служби? Адже грошове забезпечення що просто мобілізованого, що контрактника є практично однаковим. Базовий оклад – 20 200 гривень на місяць. Якщо офіцер, оклад більше на пару тисяч. “Бойові”, тобто доплата за безпосереднє виконання бойових завдань на передовій – 100 тисяч гривень на місяць (але це пропорційно дням фактичних бойових виходів).
Невелика перевага контрактної служби – військовий отримує першу зарплату одразу, авансом (мобілізований – через місяць після початку служби), при переведенні на нове місце служби виплачуються “підйомні”, знову ж таки, у розмірі місячного грошового забезпечення. Можуть виплачувати компенсацію за орендоване житло, але за умови наявності офіційного договору оренди. Надають грошову компенсацію за не видане речове забезпечення. Власне, це все.
При цьому охоронці в супермаркетах АТБ отримують за місяць плюс-мінус 25 тисяч гривень. І треба зазначити, що працівники цієї мережі супермаркетів мають бронювання від мобілізації, оскільки компанія визнана критично важливою для функціонування економіки та забезпечення продовольчої безпеки України.
Відповідь на запитання: а чи захоче людина, яка має можливість заробляти у цивільному житті більше, ніж на контрактній службі у ЗСУ, пов’язувати свою долю зі службою в армії – очевидна.
“Без підвищення грошового забезпечення, контрактної армії не буде, хай піднімуть зарплату для початку. Зараз начебто говорять про підвищення солдату до 53 тисяч гривень, але це, я думаю, нереально”, – поділився з “Політареною” своєю думкою військовослужбовець одного із районних ТЦК та СП міста Києва Станіслав Васильєв.
Іноземці у ЗСУ: чи це врятує ситуацію
Одним із виходів із становища розглядається більш активне залучення до служби у лавах сил оборони України іноземців.
Як розповів в інтерв’ю “Радіо Свобода” заступник начальника відділу координації з питань проходження військової служби іноземцями у ЗСУ Костянтин Мілевський, станом на початок 2026 року у ЗСУ служать понад 10 тисяч іноземних добровольців із 75 країн світу, контракти підписують близько 600 іноземців щомісяця. Більшість добровольців (близько 40%) – громадяни країн Південної Америки, зокрема, з Колумбії.
“У нас, власне, всіх добровольців так і називають – “колумбійці”. Хоча там і з Мексики, Куби, Венесуели тощо. Для них служба у ЗСУ – серйозний соціальний ліфт. Повоював в Україні, на батьківщині ці хлопці без проблем можуть влаштуватися що в наркокартель, що в армію, що в поліцію”, – розповів “Політарені” Дмитро (прізвище він публічно не називає, – ред.), який служив у навчальному підрозділі Міжнародного легіону ЗСУ.
За його словами, грошове забезпечення для іноземців не головне. Основне, щоб годували нормально.
“Борщ, інші українські страви – це не їхнє, незвично. А ось курка та рис – це так. Ну і спецій як можна більше”, – пояснює український військовослужбовець.
Але у справі залучення до ЗСУ іноземців також є не дуже вигідний для України нюанс. Справа в тому, що вони можуть розірвати контракт за півроку служби (чого не мають права громадяни України). Тобто як на довгострокову перспективу на “колумбійців” розраховувати не можна. Здобули досвід та посвідчення учасника бойових дій, і вирушають додому.
Програма “Контракт 18-24”, добровільна ініціатива, яка стартувала в Україні в лютому 2025 року, м’яко кажучи, провалилася.
“Я не бачив статистики, але з досвіду мені здається, що там не супер-мега (результат, – ред.) Ідея не злетіла по всій Україні. В принципі, логічно, що молоді якось немає. По-перше, їм вчитися треба. По-друге, що це за умови? Так, виплата – 1 мільйон, але контракт на один рік, із відстрочкою від мобілізації після служби на рік. Але потім мобілізують у будь-якому разі, безкоштовно”, – сказав “Політарені” Вадим, військовослужбовець одного з обласних ТЦК та СП.
Резюмуючи, можна сказати, що дрейф процесів мобілізації у бік контрактної армії зараз мало реальний без грошового забезпечення. Але зайвих грошей у країні не багато. Тож новий міністр оборони України Федоров наказ верховного головнокомандувача Зеленського виконати навряд може. За всього щирого бажання.
