Низка союзників США, зокрема Велика Британія, Німеччина, Франція та кілька інших країн, не поспішають підтримувати заклик президента США Дональда Трампа направити військові кораблі до Ормузької протоки для забезпечення безпеки судноплавства на тлі ескалації з Іраном.
Про це пише The Telegraph.
У своєму інтерв’ю президент США закликав такі країни, як Велика Британія, Франція та Німеччина, направити свої військово-морські сили до Перської затоки для спільної операції із забезпечення безпеки судноплавства.
Водночас ізраїльські військові чиновники припускають, що бойові дії на Близькому Сході можуть тривати до шести тижнів — значно довше, ніж прогнозувалося раніше. На цьому тлі фінансові ринки готуються до нових потрясінь.
Читайте також: США недооцінили ризик перекриття Ормузької протоки під час планування війни з Іраном, – CNN
Міністр енергетики Великої Британії Ед Мілібенд заявив, що уряд “інтенсивно вивчає”можливості відновлення роботи Ормузької протоки, однак відмовився давати конкретні зобов’язання щодо відправки військових кораблів. Також у неділю ввечері Кір Стармер провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. Під час неї сторони обговорили “важливість повторного відкриття Ормузької протоки”. Водночас The Telegraph зазначає, що відмова Лондона відправити кораблі може поглибити напруженість між двома лідерами. Раніше Трамп уже критикував британського прем’єра, заявивши, що той “не Черчилль” після відмови підтримати початкові удари США.
Франція також відхилила прохання Вашингтона. Міністр збройних сил країни наголосив, що позиція Парижа залишатиметься “оборонною та захисною”, і Франція не має наміру втягуватися у війну, яку ведуть США та Ізраїль.
Скептично до пропозиції Вашингтона поставилася і Німеччина. Міністр закордонних справ країни Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін не планує брати участь у патрулюванні Ормузької протоки, передає Tagesschau.
“Ми не братимемо участі в цьому конфлікті”, — наголосив він.
За словами міністра, США та Ізраїль раніше заявляли, що їхні удари спрямовані на знищення військового потенціалу Ірану, включно з ядерною та ракетною програмами. Берлін очікує отримати інформацію про те, чи досягнуто цієї мети.
“Тоді ми з великим задоволенням візьмемо участь у переговорах. Лише шляхом переговорів можна забезпечити безпеку в Ормузькій протоці та Червоному морі”, — зазначив Вадефуль.
Читайте також: Іран може дозволити прохід Ормузькою протокою нафтовим танкерам під прапорами Індії, – Reuters
Сумніви щодо участі у місії висловили і в інших країнах. Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці не є пріоритетом для Гельсінкі, передає Yle.
“Ми діємо у тісній співпраці з партнерами та союзниками, але наразі це не є нашим ключовим пріоритетом”, — сказала вона.
За її словами, для Фінляндії значно важливішою залишається безпека в Балтійському морі. Валтонен нагадала, що країна має сухопутний кордон із Росією протяжністю 1340 км, і саме РФ залишається головною загрозою для Альянсу.
“Захист України у війні проти Росії є найважливішим завданням Європи і потребує багато зусиль від усіх нас”, — підкреслила дипломатка.
Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен також заявив, що його країна наразі не планує брати участь у можливій місії із забезпечення безпеки Ормузької протоки, передає NOS.
“Ми повинні бути чесними. З огляду на поточну кількість атак у цьому районі, буде дуже важко розпочати там місію в короткостроковій перспективі”, — сказав він.
Водночас міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен не виключив, що країна може розглянути таку можливість у майбутньому, однак наголосив, що рішення потребує ретельного аналізу.
Південна Корея також заявила, що поки лише “уважно стежить за ситуацією” і консультується із союзниками.
Японія теж не поспішає з рішенням. Прем’єр-міністерка країни Санае Такаїчі повідомила, що Токіо поки не ухвалював жодного рішення щодо відправки військово-морських суден, передає CNN.
“Ми ще не прийняли жодних рішень щодо відправки військово-морських суден. Наразі ми вивчаємо, що Японія може зробити самостійно в межах нашого законодавчого поля”, — сказала вона.
За словами Такаїчі, уряд розглядає варіанти захисту суден, пов’язаних із Японією, та безпеки їхніх екіпажів.
Читайте також: Союзники США приховують лють через війну в Ірані та публічно лестять Трампу, – Bloomberg
Австралія також заявила, що не направлятиме свої військові кораблі до Ормузької протоки. Міністерка інфраструктури та транспорту країни Кетрін Кінг повідомила, що Канберра не отримувала відповідного запиту від союзників, передає Укрінформ.
“Нас про це не просили і ми не беремо участі у забезпеченні безпеки судноплавства на Близькому Сході”, — сказала вона.
За її словами, Австралія може направити військовий літак до Об’єднаних Арабських Еміратів для оборонної допомоги, однак не планує відправляти кораблі до регіону.
Раніше Дональд Трамп заявив, що сподівається на участь союзників у спільній операції для забезпечення безпеки Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти. На його думку, країни, які залежать від стабільності цього маршруту, мають долучитися до захисту судноплавства.
Також і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що сумнівається в доцільності розширення військово-морських місій ЄС Aspides та Atalanta до Ормузької протоки з метою відновлення поставок сирої нафти, передає ANSA.
“Ми готові посилити місії Aspides та Atalanta. Однак я не вважаю, що ці місії можна розширити, включивши до них Ормузьку протоку, тим більше що це місії з оборони та боротьби із піратством”, – зауважив Таяні.
Читайте також: Премʼєр Іспанії пояснив, що проти операції в Ірані, бо не хоче ослаблення України
Іспанія також відмовилася брати участь у можливій військовій місії. Міністерка оборони країни Маргарита Роблес заявила, що Мадрид не направлятиме свої сили до Ормузької протоки, оскільки вважає війну США та Ізраїлю проти Ірану незаконною. Її слова наводить Reuters.
“Іспанія ніколи не погодиться на будь-які тимчасові заходи, оскільки метою має бути припинення війни, і це має статися зараз”, — заявила Роблес.
Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп заявив, що НАТО “чекає погане майбутнє”, якщо Альянс відмовиться допомогти Вашингтону “убезпечити ситуацію” в Ормузькій протоці.
Тим часом ЗМІ з’ясували, що адміністрація США, за майже два тижні війни з Іраном, вичерпала запаси критично важливого озброєння та боєприпасів – перш за все далекобійних ракет, на роки вперед. Це, своєю чергою, збільшить вартість цієї зброї і може зменшити здатності країни поповнювати свої запаси.
Також раніше повідомлялось, що Макрон готує “оборонну місію”, щоб розблокувати рух в Ормузькій протоці.
Водночас Іспанія спростувала заяви США про те, що вона нібито піддалася тиску Вашингтона і погодилася надати свої військові бази для ударів по Ірану. Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес заявив, що позиція уряду у Мадриді залишається незмінною.
Читайте також: Іран визнав, що Росія і Китай надають військову допомогу у війні з США та Ізраїлем
