Україна не сподівається, що нинішні переговори з росіянами принесуть мир, і продовжує будувати ешелоновані оборонні лінії, готуючись до років війни.
Про це пише Le Monde.
“Українські інженерні підрозділи будують широку лінію фортифікаційних укріплень та перешкод на Дніпропетровщині, що тягнеться на сотні кілометрів уздовж фронту, але на відстані 35 кілометрів від передових російських позицій. Кілька рядів колючого дроту, протипіхотних пасток та протитанкових ровів має ширину у 120 метрів. На кілька десятків метрів далі, захована під живоплотом з дерев, лежить друга лінія окопів та підземних укріплень, де українські солдати готуються стримувати російських загарбників вогнем”, – пише видання.
Видання наголошує, що величезний масштаб проєкту “відображає переконання українського Генштабу, що Москва не має наміру зупиняти свою агресію найближчим часом”.
“Нас чекає ще п’ять чи десять років війни, поки росіяни не знайдуть якусь іншу кістку, щоб гризти. Путіна зупинить не якась так звана мирна угода чи припинення вогню, а груба сила. Розпад Росії або крах режиму”, – розповів виданню представник Державної спеціальної служби транспорту, яка задіяна в будівельних роботах.
Ситуація на фронті
У матеріалі наголошують, що російське просування, хоч і відбувається найповільнішими темпами в історії і коштує окупантам величезних втрат, зупинити його ЗСУ все ж не вдається.
“Українська армія стикається з дефіцитом піхоти, яка б закрила щілини у фронті, а також не має далекобійних засобів ППО, які б тримали подалі російські штурмовики, що нищать КАБами укріплені позиції оборонців”, – вказано у матеріалі.
Читайте також: Україна у рейтингу Global Firepower найсильніших армій світу: чи не є 20-те місце заниженим. Що кажуть експерти про критерії
Оборона
Українські військові зазначають, що хорошим інструментом для оборони стали так звані МПП (малопомітна перешкода) – розміщені перед колючим дротом такі собі “килимки”, сплетені з металевих дротів і частково покриті снігом – “щойно ступиш всередину, вибратися неможливо”.
Інженерні перешкоди посилюються протипіхотними та протитанковими мінами, що остаточно перетворює смугу перешкод на смертельну пастку для окупантів.
“За широкою смугою цих перешкод знаходиться другий елемент оборонної системи – замасковані та укріплені позиції піхоти. Ключовою новацією, порівняно з початковим періодом війни, є те, що тепер усі окопи мають бути перекриті товстим шаром ґрунту згори, аби захиститися від дронів і бомб”, – йдеться у матеріалі.
Такі окопи сполучаються з підземними житловими приміщеннями, посиленими залізобетонними стінами.
Проблема з будівництвом
Зазначається, що проведення цих будівельних робіт ускладнюється комплексом проблем. Окрім того, що російські дрони постійно намагаються атакувати будівельників в 20 кілометрах від фронту, українським інженерним підрозділам гостро бракує ресурсів.
“У нас є лише десята частина людських та матеріальних ресурсів, необхідних для належного будівництва запасних позицій”, – визнав один з військових.
Крім того, часом інженерні корпуси опиняються на передовій, закриваючи прогалини та стабілізуючи фронт.
“Саме так, наприклад, відбулося на деяких ділянках поблизу Гуляйполя та Степногірська Запорізької області”, – йдеться у матеріалі.
Читайте також: У DeepState порахували, скільки кілометрів української території РФ окупувала у січні
