Росія суттєво наростила виробництво балістичних ракет для комплексів “Іскандер-М” завдяки імпорту з Китаю.
Про це йдеться у звіті аналітичного центру CSIS, щодо російсько-китайської співпраці.
“Китай став ключовим постачальником критично важливих компонентів для російського ВПК. Йдеться про хімічні речовини, обладнання та товари подвійного призначення. Це дозволило Росії суттєво збільшити темпи виробництва ракетного озброєння”, – кажуть аналітики.
За даними CSIS, у 2024 році товарообіг між Росією та Китаєм досяг 250 мільярдів доларів. Для порівняння, у 2022 році цей показник становив 190 мільярдів доларів.
Частка Китаю у зовнішній торгівлі РФ зросла до 33,8%. У 2014 році вона складала лише 11,3%.
Читайте також: Росія удев’ятеро збільшила обсяг експорту золота до Китаю: яка причина
Окремо аналітики наголошують на постачанні перхлорату амонію з Китаю. У 2024 році на КНР припало 70% імпорту цієї речовини до Росії.
“Перхлорат амонію є ключовим компонентом твердого ракетного палива“, – йдеться у матеріалі.
Крім того, вказують, що Китай став головним покупцем російської нафти. У 2024 році 75% імпортованої до КНР нафти походило з Росії. У 2022 році цей показник оцінювався на рівні 60–65%.
Завдяки “плідній співпраці” Пекіну та Москви, виробництво російських “Іскандерів” зросло утричі.
“Аналітики Defense Express порівняли дані за 2023 та 2025 роки. Вони дійшли висновку про триразове зростання виробництва ракет 9М723. Ці ракети застосовуються в оперативно-тактичному комплексі “Іскандер”, – йдеться у матеріалі.
За даними ГУР МО, у грудні 2025 року Росія мала запас близько 200 таких ракет. Місячний обсяг виробництва тоді досяг 50 одиниць. На початку 2023 року загальне виробництво складало лише 36 ракет.
Товари подвійного призначення
CSIS фіксує значне зростання постачання до РФ товарів подвійного призначення. Серед них верстати, мікропроцесори та інше промислове обладнання.
“Росія не має достатніх потужностей для виробництва всіх необхідних товарів подвійного призначення”, – йдеться у матеріалі.
Крім хімічних компонентів, Росія отримувала з Китаю корпуси для дронів. Також постачалися літієві батареї та оптико-волоконні кабелі: ці матеріали використовуються для БПЛА з керуванням через оптоволокно.
Реакція Китаю
Нагадаємо, що днями The Telegraph оприлюднило матеріал щодо того, як Китай допомагає Росії виробляти “Орєшнік”.
У МЗС Китаю звинувачення у підтримці РФ відкинули. Там назвали їх “спробою перекласти відповідальність за агресію проти України”. Також Пекін оголосив, що виступає проти будь-яких односторонніх санкцій, не погоджених Радою безпеки ООН, та вважає, що тиск на Москву, зокрема використання заморожених активів Росії на користь України, не допоможе врегулюванню “російсько-українського конфлікту”.
Тим часом президент України Володимир Зеленський заявив, що Служба зовнішньої розвідки України фіксує посилення контролю Пекіна над РФ.
