На тлі блекауту в Україні корупційні скандали в енергетичній сфері не вщухають. Не встигли ще забути про “Міндічгейт”, як з’явилися нові викриття, зокрема щодо ексзаступника керівника ОП та розкрадань у сфері “зеленої” енергетики на окупованих територіях.
Проте поза увагою суспільства та ЗМІ залишається інша системна проблема: державні та комунальні установи роками, особливо під час воєнного стану, переплачують за електроенергію в рази за сумнівною схемою. Це вже призводило до сотень випадків втручання прокуратури з позовами про повернення коштів до бюджету, а подекуди – до кримінальних проваджень і вироків за корупцію.
Як це відбувається: бюджетна установа (сільрада, департамент охорони здоров’я, відділ освіти, комунальне підприємство тощо) проводить тендер на постачання електроенергії. Чітко вказана очікувана вартість, тобто максимальна сума, яку замовник готовий сплатити. Проводять торги, перемагає постачальник із найкращою пропозицією (зазвичай це ДТЕК – через своє виключне становище на ринку, або інші компанії, пов’язані з олігархами), укладають договір, усі задоволені.
Але незабаром починається “магія”: у короткий проміжок підписують одну, дві, п’ять, а іноді й десяток додаткових угод. Кожна нібито через “коливання цін на ринку” підвищує тариф. Унаслідок цього вартість електроенергії може злетіти з умовної гривні до умовних десяти. І таких випадків в останні роки, особливо під час воєнного стану, зафіксовано тисячі, що може свідчити про переплату на мільярди.
Вона стосується переважно електроенергії, але трапляється і з природним газом, і з теплопостачанням (там аналогічно – базовий договір адекватний, а потім угоди “підганяють” ціну вгору). Проте існує й альтернативна думка: підвищення вартості електроенергії через додаткові угоди виправдане та законне: у країні війна, обстріли, світло (газ, тепло тощо) дорожчає.
В Україні без перебільшення тривають сотні судових процесів навколо цієї проблеми, існує певна невизначеність і різні тлумачення норм закону.
Наприкінці 2025 року Верховний Суд нарешті розглянув таку справу, заявивши: “Сторони договору про закупівлю електричної енергії можуть неодноразово збільшувати ціну товару в разі її коливання на ринку, але не більше ніж на 10% від ціни, визначеної при укладенні договору”. А вже на початку 2026 року суди почали поступово відновлювати заморожені процеси, (наприклад, справу №904/3915/24 розморозили у Дніпрі 19 січня 2026 року): тепер у них виник орієнтир.
Здавалося б, нарешті ця заплутана історія отримає логічне завершення, але паралельно група суддів ВС опублікувала альтернативну правову позицію, згідно з якою підвищення цін є законним, а суттєва переплата – допустимою. Через це спори щодо регулювання вартості товарів чи послуг, закріпленої в основному договорі, знову ризикують повернутися до стану правової невизначеності та хаосу.
У такій ситуації існує ризик, що рішення суду залежатиме не стільки від норм закону, скільки від суб’єктивного тлумачення суддею положень договору та його особистого підходу до оцінки обставин справи. Сподобалася судді аргументація прокуратури, і він підтримає її позицію, прокуратура перемагає. Або ж судді захотілося проявити “лояльність” до постачальника електроенергії (газу, тепла, інших послуг), і він цю лояльність проявить.
То які саме правові позиції Верховного Суду зафіксовано щодо суттєвого (іноді в рази) підвищення вартості електроенергії в договорах публічних закупівель?
Ця проблема виходить за межі лише електропостачання чи комунальних послуг – вона стосується державних закупівель загалом. Чи не створить така судова практика ризику необмеженого підвищення вартості після підписання договору?
Як працює “схема” підвищення вартості послуги за додатковими угодами
Бюджетні установи зобов’язані купувати електроенергію через відкриті тендери. Постачальник виграє, пропонуючи найнижчу ціну. І якщо він дійсно не допустив порушень під час конкурсу, то це є головним фактором перемоги.
Але Закон “Про публічні закупівлі” дозволяє змінювати договір: якщо ціна на ринку зросла, можна підписати додаткову угоду і підняти тариф. Обмеження у підвищенні ціни має становити не більше 10% і тільки пропорційно реальному коливанню ринку. Це означає, що підвищення дійсно повинно бути аргументоване та відповідати реаліям.
Але на практиці це обмеження можуть проігнорувати. Сторони підписують серію угод (іноді по кілька на місяць, а буває й по 5-10 за тиждень), кожна додає “трохи”. Загалом ціна зростає в рази. Обсяги постачання зменшують, щоб “влізти” в бюджет договору, але платять за дорожчим тарифом. І виходить, що спочатку за умовну одну гривню тобі постачали тисячу кіловат, а потім за цю ж суму ти отримуєш сто.
Чому це можливо? Критики кажуть: монопольне становище великих постачальників, слабкий контроль на місцях. Але є й інша сторона – можлива корупція. Деякі експерти припускають, що це може бути схема “розпилу” бюджету, коли переплата через додаткові угоди стає способом вивести гроші платників податків у кишені певних осіб чи структур. Існує вірогідність, що ініціатива суттєвого підвищення вартості йде не від пересічного посадовця, а загалом “зверху”, тобто схема закріплена на вищому рівні. Це може вказувати на тіньове лобіювання інтересів великих бізнес-структур у владі, коли державні інтереси та бюджет відходять на другий план.
Звісно, це лише припущення, прямих доказів централізованої “схеми зверху” немає, і такі твердження потребують ретельної перевірки правоохоронцями. Але масштаб проблеми (тисячі ідентичних справ по всій країні) змушує задуматися: чи це просто “випадковості” на місцях, чи щось системне?
Приклади з судів: як це підвищення вартості електроенергії виглядає на практиці
Суди завалені справами щодо підвищення вартості електроенергії (газу, інших послуг). Прокуратура подає позови: визнати угоди недійсними, стягнути переплату.
Ось кілька прикладів з різних регіонів:
- Київська область (справа №910/6493/23): Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ уклав з ТОВ “Енерго Збут Транс” договір на постачання 16 млн кВт·год електроенергії за ціною близько 1,85 грн/кВт·год. Потім сторони підписали 6 спірних додаткових угод, за якими зменшували обсяг постачання та кілька разів підвищували ціну. За версією прокуратури, це призвело до незаконної переплати бюджетних коштів на суму 6 181 920 грн. Судовий процес завершився в касації перемогою прокуратури.
- Дніпропетровська область (справа №904/3915/24): у січні 2022 року виконком сільради уклав договір з ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги” (підрозділ Yasno) на постачання електричної енергії за ціною близько 3,65 грн/кВт·год. Пізніше сторони підписали додаткові угоди, якими кілька разів підвищували ціну – до 5,06 грн/кВт·год, тобто загалом більше ніж на 40%. Через це сільрада переплатила 75 529 грн. Суд першої інстанції визнав додаткові угоди незаконними. Але в апеляції вирішили, що не все так однозначно, і заморозили справу, доки не буде позиції Верховного Суду. 19 січня 2026 року її відновили.
- Хмельницька область (справа №924/499/24): у січні 2022 року підприємство уклало договір з ТОВ “Лексар Технолоджис” на постачання електричної енергії. Але потім – новий договір, і вартість збільшили. Через це, за версією прокуратури, виникла переплата близько 8,4 млн грн. Суд визнав підвищення незаконним.
- Кривий Ріг (справа №904/4551/24): відділ освіти Металургійної районної ради уклав з компанією договір на постачання електричної енергії. Надалі сторони підписали 12 додаткових угод. Прокурор вимагає визнати угоди недійсними в частині підвищення ціни та стягнути переплату – 2,89 млн грн. Господарський суд Дніпропетровської області 21 травня 2025 року зупинив провадження у справі. Причина: Верховний Суд передав на розгляд Великої Палати справу №920/19/24 – аналогічний спір.
- Харків (справа №910/4145/24): Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” (м. Харків) у грудні 2022 року уклав з ТОВ “Твій газзбут” (м. Київ) договір на постачання близько 4 млн кВт·год електроенергії за ціною 6,115 грн/кВт·год (з ПДВ). Протягом січня-червня 2023 сторони підписали 4 спірні додаткові угоди, якими зменшували обсяг постачання та підвищували ціну за одиницю товару. За версією прокуратури, це призвело до незаконного зростання ціни на 17,71% та переплати бюджетних коштів на 1 069 729 грн. Господарський суд міста Києва повністю встав на бік постачальника та університету: усе законно.
Ці судові процесі ілюструють: питання дискусійне, універсальна практика його вирішення відсутня.
Підвищення вартості електроенергії – корупція з метою розкрадання бюджету?
Але все не обмежується господарськими судами, правоохоронці нерідко бачать в махінаціях із додатковими угодами не просто порушення, а корупцію. Є кримінальні справи за зловживання (ст. 364 КК), недбалість (ст. 367) та розтрату (ст. 191). Деякі посадовці вже отримали вироки:
- Кіровоградська область: 29 грудня 2026 року Кіровоградська обласна прокуратура повідомила начальнику відділу освіти Соколівської сільської ради про підозру у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України). За даними слідства, у 2021 році посадовець підписав додаткові угоди до договору на постачання електроенергії для закладів освіти громади, безпідставно підвищивши її вартість. Це призвело до збитків бюджету понад 300 тисяч гривень, що підтвердила судово-економічна експертиза. Досудове розслідування триває, прокуратура вимагає відшкодування збитків та розглядає питання про обрання запобіжного заходу.
- Одеса: 29 грудня 2025 року Одеська обласна прокуратура повідомила про підозру двом колишнім посадовцям у справі завищення цін на закупівлю електроенергії для комунального підприємства “Одесміськелектротранс”. КП, за версією прокуратури, переплачувало за електрику, що спричинило збитки понад 10 мільйонів гривень. Їй інкримінують службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК України). Також підозру отримала колишня директорка приватної компанії-постачальника електроенергії, їй закидають заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).
- Луцьк: 10 грудня 2025 року Луцька окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо директора одного з департаментів Луцької міської ради. За даними слідства, посадовець безпідставно підписав 11 додаткових угод до договору на постачання електроенергії, і з бюджету громади переплатили майже 425 тисяч гривень.
- Хмельницький: 6 січня 2026 року Окружна прокуратура міста Хмельницького скерувала до суду обвинувальний акт щодо колишньої заступниці директора одного з комунальних підприємств Хмельницької міської ради. У 2022 році посадовиця підписала додаткові угоди до договору на постачання електроенергії, переплатили постачальнику понад 4,3 млн грн. Обвинуваченій загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
А в 2024 році ІА АПР повідомляло про те, що голова Могилівської сільської ради (Дніпропетровська область) отримав 4 роки позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії загального режиму. Суд визнав його винним у зловживанні службовим становищем. І хоча йдеться про постачання газу, сутність така ж сама, що і з електрикою: укладання додаткових угод, які суттєво збільшили вартість. Спочатку підписали договір із ціною 4100 грн за 1000 м³, а потім через додаткові угоди ціна зросла до 8750 грн, хоча ринок такого стрибка не показував. Унаслідок цього бюджет громади переплатив понад 350 тисяч гривень.
Сам голова свою провину не визнав і стверджує, що його підставили: угоди нібито підготували інші, а підписав він, щоб діти в школах не замерзли взимку.
Велика Палата Верховного Суду: позиція щодо електроенергії за додатковими угодами
Ключовий момент стався 21 листопада 2025 року. Велика Палата Верховного Суду винесла постанову у справі №920/19/24. Управління освіти Конотопської міськради у 2021 році уклало договір на постачання електроенергії по 1,88 грн за кВт·год (загальна сума – близько 2,9 млн грн). Потім підписали 7 додаткових угод – ціна зросла до 3,77 грн, тобто на 100,75%. Обсяги зменшили на 30%, а переплата склала 692 тис. грн
Суд чітко сказав: ціна за одиницю електроенергії не може зрости більше ніж на 10% загалом від тендерної, незалежно від кількості додаткових угод. Усе, що понад – незаконно, угоди недійсні, гроші треба повернути.
Чому взагалі є таке обмеження у 10%? Бо якщо його не буде, можна перемогти в тендері, запропонувавши найнижчу ціну під час торгів. А потім “домовитися” з відповідальними посадовцями і шляхом додаткових угод збільшити її в декілька разів. Через це тендерний конкурс стає безглуздим.
Нагадуємо, що до ухвалення постанови у справі №920/19/24 деякі судові справи були зупинені, і суди чекали, щоб потім орієнтуватися на практику Верховного Суду при винесенні рішень. Тепер, на початку 2026 року, їхній розгляд поступово відновлюють.
Альтернативна думка суддів ВС щодо збільшення вартості на світло понад 10%
Здавалося б: проблема вирішена, як судити, зрозуміло. Однак тут же з’явилася окрема думка частини суддів Верховного Суду (Мазур, Губська, Кривенда, Пільков, Шевцова). Вони зазначили, що норми закону потрібно тлумачити по-іншому: додаткові угоди, які значно (у кілька разів) підвищують загальну вартість, є законними й допустимими.
Якщо Велика Палата Верховного Суду вирішила, що в договорах публічних закупівель ціну за одиницю товару (наприклад, електроенергії) можна підвищувати не більше ніж на 10% загалом за весь час дії договору, то п’ятеро суддів вважають, що закон дозволяє підвищувати її на 10% кожного разу (кожні 90 днів), тобто загальне зростання може бути й 20%, 30% чи навіть 100%. Головне, щоб кожне окреме підвищення було не більше 10% і відповідало реальному зростанню цін на ринку. На їхнє переконання, саме так і задумав законодавець, щоб постачальники могли нормально працювати з нестабільними товарами (електроенергія, газ, пальне), а не закладали одразу величезну “подушку безпеки” в тендерну ціну.
Ці судді також кажуть, що сторони у справі №920/19/24 чесно вірили в таке розуміння закону (бо так нібито роз’яснювало Мінекономіки, та й загалом так всі раніше робили, і не було проблем з прокуратурою), тому зараз заднім числом визнавати угоди недійсними й стягувати з постачальника майже 700 тисяч гривень – несправедливо й навіть порушує права власності.
Про яке роз’яснення Мінекономіки йдеться? Це лист від 24 листопада 2020 року №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”. У ньому міністерство описує випадки зміни істотних умов договору. Лист не каже прямо, що загальне підвищення може перевищувати 10% (кумулятивно), але через формулювання про періодичність (не частіше раз на 90 днів) та відсутність явної заборони на багаторазові зміни багато учасників ринку тлумачать це як дозвіл на неодноразові підвищення на 10% кожного разу. Саме на цей лист посилалися сторони в судовій справі (включаючи окрему думку суддів), вважаючи, що він підтверджує їхнє розуміння норми як гнучкої.
У підсумку судді з “окремою думкою” пропонують змінити попереднє рішення Великої Палати, бо воно, на їх погляд, створює проблеми для реального бізнесу. Мовляв, постачальники добросовісно покладалися на закон і роз’яснення Мінекономіки, тож карати їх заднім числом несправедливо. При цьому судді посилалися на практику Європейського суду з прав людини. Підхід, який “легалізувала” Велика Палата, може призвести до скарг до ЄСПЛ та змусить постачальників одразу закладати величезні ризики в тендерні ціни.
То як бути з цінами на електроенергію?
Через цю розбіжність знову виникає невизначеність. Судді нижчих інстанцій формально зобов’язані орієнтуватися на позицію більшості Великої Палати. Але окрема думка п’яти впливових суддів – це вагомий сигнал, що тема спірна. Деякі судді можуть “прислухатися” до окремої думки, шукаючи лазівки чи відкладаючи рішення. Постачальники, ймовірно, оскаржуватимуть негативні рішення до кінця, сподіваючись на майбутній відступ.
Найскладніше питання, що робити з уже винесеними вироками у кримінальних справах. Є випадки, коли посадовців засудили за ст. 191 КК (розтрата), ст. 364 (зловживання) чи ст. 367 (недбалість) саме через підписання тих самих додаткових угод. Якщо окрема думка суддів має рацію, і закон дозволяв неодноразові підвищення, то ці вироки можуть виявитися сумнівними. Люди вже відбули покарання або мають судимість через дії, які, за альтернативним тлумаченням, не були однозначно незаконними на момент вчинення.
Виникає класична українська ситуація: є “чітка” позиція Верховного Суду, але з сильним внутрішнім сперечанням. Суди відновилися у 2026 році, справи рушать, але чим вони завершаться, прогнозувати важко. Хтось отримає повернення переплат, хтось – нові оскарження вироків. А бюджет, як завжди, чекає, поки розберуться.
Остаточну крапку може поставити або новий склад Великої Палати (з відступом), або Європейський суд з прав людини, якщо дійдуть скарги від постачальників чи засуджених посадовців. Поки що це чергова правова невизначеність, яка триває роками.
