Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який запустить нову систему контрактної служби у ЗСУ з чіткими строками.
Йдеться про документ №14283 “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов укладення контракту про проходження військової служби та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації”. Це урядова ініціатива, яка продовжує реформування системи комплектування Збройних Сил України з акцентом на добровільність, мотивацію та перехід до професійної контрактної моделі.
Документ розробили на виконання пункту 9 Операційної цілі 2 “Кадрова політика, мобілізація і рекрутинг” Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік, затвердженого розпорядженням Кабміну від 10 вересня 2025 року №1003-р. Цей план – це об’ємний документ на понад 180 сторінок з майже 400 завданнями для всіх міністерств, де операційна ціль 2 фокусується саме на підвищенні мотивації військовослужбовців, удосконаленні рекрутингу, зменшенні залежності від примусової мобілізації та формуванні професійної армії.
Актуальність таких змін обґрунтовується викликами воєнного стану.
Як заявляє у пояснювальній записці до законопроєкту міністр оборони Денис Шмигаль: “Необхідність прийняття проєкту акта зумовлена потребою створення належних правових умов для популяризації військової служби за контрактом, підвищення її престижу та привабливості серед громадян. Зазначене особливо важливо в умовах дії воєнного стану, коли питання укомплектованості сил оборони вмотивованими військовослужбовцями набуває першочергового значення”.
Окремо він підкреслює соціальний аспект: “Це забезпечить можливість для відпочинку, відновлення та, за потреби, проходження медико-соціальної реабілітації, що є важливим елементом соціального захисту військовослужбовців”. Загалом, як пише Шмигаль: “У комплексі зазначені заходи спрямовані на підвищення ефективності кадрової політики у сфері оборони, забезпечення належного функціонування системи військової служби за контрактом та зміцнення обороноздатності держави”.
Законопроєкт продовжує логіку попередніх ініціатив Міноборони. Наприклад, у лютому 2025 року стартувала програма “Контракт 18-24” – добровільний річний контракт для молоді з виплатою близько 1 млн грн (200 тис. одразу, решта частинами) та посиленою підготовкою за стандартами НАТО. Програма стала спробою залучити молодь добровільно, інформували, що завдяки ній залучили сотні осіб.
Що пропонує законопроєкт №14283
Зміни стосуються двох законів: “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (стаття 23) та “Про військовий обов’язок і військову службу” (статті 19, 20, 23). Ключові новації:
- Можливість для мобілізованих, резервістів, кадрових військових та випускників військових ВНЗ укладати чи переукладати нові контракти з підвищеними мотиваційними чинниками (вищі виплати, бонуси, гарантії), навіть якщо попередній контракт не закінчився (з одночасним припиненням старого).
- Гнучкі строки під час особливого періоду: перший контракт – від 1 до 5 років, наступні – від 1 до 10 років.
- Спеціальні правила для випускників військових закладів та офіцерів: продовження контракту на потрібний строк без обов’язкової вислуги 5-10 років у певних випадках. Зараз випускники військових училищ і ВНЗ (а також офіцери, сержанти та старшини, яких готували за державні гроші) після закінчення навчання зобов’язані прослужити мінімум 5 років (а пілоти та деякі інші – 10). До кінця цього строку вони не можуть просто так звільнитися чи легко переукласти контракт на кращих умовах. Законопроєкт №14283 робить виняток саме для них під час воєнного стану: якщо така людина захоче перейти на новий “мотиваційний” контракт (з вищими виплатами та бонусами), то може це зробити, навіть якщо обов’язкові 5-10 років ще не вислужені.
- Нова підстава для відстрочки: 12 місяців від мобілізації після звільнення з “мотиваційного” контракту (крім однорічного), з призовом лише за власною згодою. Перевірка підстав – ТЦК, СБУ та розвідоргани.
Якщо законопроєкт ухвалять, він набере чинності з 1 січня 2026 року. Кабмін матиме місяць на приведення своїх актів у відповідність.
Що таке “мотиваційні чинники” для військового
У законопроєкті №14283 термін “підвищеними мотиваційними чинниками” (або просто “мотиваційні чинники”) не має чіткого переліку чи детального визначення — це загальна формула, яка означає кращі, привабливіші умови служби порівняно зі стандартними контрактами. Йдеться про механізм, який робить контрактну службу більш вигідною, щоб мотивувати людей укладати або переукладати контракти добровільно, особливо в умовах воєнного стану.
Що це включатиме на практиці? З контексту законопроєкту, пояснювальної записки та заяв Міноборони слідує:
- Вищі грошові виплати.
- Додаткові надбавки чи одноразові бонуси.
- Кращі соціальні гарантії (наприклад, пільги для родини, житло, освіта).
- Інші стимули, які роблять службу престижнішою та привабливішою.
Проте конкретика буде визначена вже іншими нормативно-правовими актами у разі узвалення законопроєкту №14283.
Чим нова система відрізняється від чинної контрактної служби
Під час дії воєнного стану багато контрактів є безстроковими (“до закінчення особливого періоду” чи демобілізації) або короткостроковими (наприклад, 1 рік для молоді 18-24 років). Переукладення обмежене, особливо для продовжених контрактів. А після звільнення немає автоматичної відстрочки від мобілізації (тільки стандартні підстави: бронь, проблемі зі здоров’ям, тощо).
Новий законопроєкт робить контрактну систему гнучкішою:
- Замість безстрокових – чіткі фіксовані строки з можливістю продовження на кращих умовах.
- Легке переукладення для всіх категорій, включаючи мобілізованих.
- Соціальна “перерва” на 12 місяців для відновлення.
Це повинно, на думку авторів законопроєкту, стимулювати добровільний перехід на контракт, зменшуючи потребу в примусовій мобілізації.
Переваги та недоліки нової контрактної служби: детальний розбір
Будь-який законопроєкт містить не тільки плюси, але й мінуси з лазівками, №14283 – не виняток.
Переваги:
- Підвищення мотивації та престижу служби. Нові контракти з “підвищеними мотиваційними чинниками” дозволять залучати вмотивованих кадрів, які обирають службу свідомо. Це покращить боєздатність підрозділів, бо мотивовані військові ефективніші.
- Гнучкість і безперервність кадрів. Можливість швидкого переукладення зберігає досвідчених бійців, уникаючи “провалів” у комплектуванні. Для випускників ВНЗ – менше бюрократії при продовженні.
- Соціальний захист і відновлення. 12-місячна відстрочка дає час на відпочинок, реабілітацію, адаптацію до цивільного життя. Це важливий елемент турботи про ветеранів, що підвищить довіру до армії.
- Користь для економіки та бізнесу. Прогнозоване комплектування зменшить раптові мобілізаційні втрати працівників. Бізнес отримає стабільність, особливо в оборонному секторі.
- Довгострокова користь для оборони. Зменшення залежності від масової мобілізації, формування професійної армії, краща планування кадрів. Стабільні підрозділи з мотивованими контрактниками підвищать ефективність ЗСУ.
Недоліки та ризики:
- Фінансове навантаження. Значне зростання витрат бюджету на мотиваційні виплати, бонуси, соціальні гарантії та адміністрування (розрахунки Міноборони передбачають додаткове фінансування на 2026-2028 роки). Це може конкурувати з іншими оборонними пріоритетами.
- Непрямі витрати. Потреба в оновленні реєстрів, навчанні персоналу, інфраструктурі – це додаткове навантаження на бюджет і адміністративні ресурси.
- Ризики зловживань і корупції. Розширення повноважень ТЦК, СБУ та розвідки для перевірки відстрочок створює “точки впливу”. Без прозорих механізмів і моніторингу можливі маніпуляції (наприклад, фіктивні контракти для уникнення мобілізації).
Станом на 16 грудня 2025 року законопроєкт тільки зареєстрований, дискусії мінімальні, переважно позитивні згадки у медіа як логічний крок реформи. Документу ще належить пережити правки, зауваження від опозиції, ухвалення у першому читанні і знову правки до другого читання.
Але якщо парламент ухвалить проєкт закону до кінця сесії, зміни запрацюють вже з початку 2026 року, наблизивши ЗСУ до професійної контрактної моделі та підвищивши захист і мотивацію військовослужбовців.
