У контексті воєнного стану в Україні питання вручення повісток та мобілізації має доленосне значення для тисяч громадян. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) зобов’язані дотримуватися чітких процедур, але згідно інформації Офісу омбудсмена, порушення трапляються часто. Проте є позитивна практика у судах: військовозобов’язаним вдається відстояти свої права, особливо коли мова йде про незаконно вручені повістки.
Наприклад у Запоріжжі суд визнав вручення повістки незаконним через відсутність належного військового обліку та бронювання самого “мобілізованого”. Ця справа стала сигналом для багатьох: працівники критично важливих підприємств можуть оскаржити дії ТЦК, якщо ці дії не відповідають закону.
Так що відбулося у запорізькому суді? Позивачем був працівник підприємства паливно-енергетичного комплексу – критично важливого підприємства для економіки України. У позові йшлося про визнання протиправним вручення повістки від ТЦК, а також про бездіяльність ТЦК у видачі військово-облікового документа встановленого зразка.
З матеріалів справи випливає, що позивач звертався до ТЦК двічі із заявою про взяття на військовий облік, яка була прийнята, але подальших дій щодо реєстрації не відбулося. 19 липня 2024 року, під час візиту для заміни тимчасового посвідчення на повноцінний військово-обліковий документ, йому вручили повістку “на відправку” без реєстраційного номера та вказівки мети виклику, але з вимогою з’явитися наступного дня о 08:00 з документами та речами. На той момент позивач не був зареєстрований а Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а статус бронювання, підтверджений витягом з порталу “Дія” до 26 липня 2025 року, не був врахований. Підприємство повідомило ТЦК про бронювання листом від 15 липня 2024 року відповідно до встановленої процедури.
Суд надав ситуації юридичну оцінку, спираючись на чинні закони:
- Повістка була незаконною оскільки вона повинна мати реєстраційний номер, чітку мету виклику, підпис відповідальної особи та печатку. А цього не було.
- Бронювання на роботі дає відстрочку. Постанова №76 дозволяє “бронювати” працівників, які працевлаштовані на важливих для країни підприємствах. Це дає право на відстрочку від призову. Але у ТЦК це не врахували.
- Потрібна реєстрація в реєстрі. У законодавстві чітко визначено: перед будь-якими діями з призову особу мають зареєструвати у спеціальному реєстрі та видати військово-обліковий документ. А тут була вручена повістка особі, якої немає на обліку.
- Затримка з реєстрацією зашкодила. Реєстрацію не провели ще з червня 2024 року, через що позивач не зміг вчасно реалізувати свої права на відстрочку.
Інакше кажучи, суд задовільнив позов, визнавши, що дії ТЦК не відповідають встановленому законодавством порядку вручення повістки.
Цей випадок ілюструє, що в українських судах все ж можна досягти справедливості, якщо під час мобілізації були допущені порушення. Однак для цього потрібно мати певні знання, аби вчасно помітити такі порушення та запобігти їм.
Повістки: основні нормативно-правові акти
Вручення повісток регламентується кількома ключовими документами:
- Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992: впроваджує загальні обов’язки щодо обліку та призову (статті 14-16, 38).
- Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993: регулює оповіщення під час мобілізації (стаття 22).
- Постанова Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 “Про затвердження Порядку проведення призову…”: деталізує алгоритм – від формування до фіксації вручення (пункти 34, 88, 97-99) повістки.
- Постанова КМУ №76 від 27.01.2023: порядок бронювання від мобілізації.
Повістка від ТЦК вважається недійсною або неналежно врученою, якщо порушено вимоги законодавства. Це може стати підставою для оскарження в суді, і подальші дії на основі такої повістки (наприклад, мобілізація) можуть бути визнані незаконними.
Не тільки особисто в руки: “електрона” повістка або повістка поштою
Постанова КМУ №951 від 16 серпня 2024 року суттєво оновила правила вручення повісток під час мобілізації. Відтепер повістки можуть формуватися централізовано через реєстр “Оберіг”, підписуватися кваліфікованим електронним підписом керівника ТЦК (без ручного підпису та печатки на кожному аркуші) і масово розсилатися рекомендованими листами з описом вкладення. Усі такі повістки обов’язково містять QR-код, за яким можна миттєво перевірити справжність документа та всі його реквізити.
Паперові повістки з QR-кодом і старі бланкові повістки з печаткою мають однакову юридичну силу. Завдяки цим змінам ТЦК отримали законну можливість розсилати десятки тисяч повісток одночасно без фізичного підпису та печатки на кожній, а аргумент “немає підпису/печатки” фактично втрачає силу в цьому випадку.
Також повістки розсилають звичайною поштою. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №270 (п. 82), рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за вказаною адресою вручаються особисто адресату. У разі його відсутності, працівник об’єкта поштового зв’язку інформує одержувача за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки.
Якщо протягом трьох робочих днів після такого інформування адресат не з’явиться для отримання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об’єкта поштового зв’язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується підписом та відбитком поштового пристрою, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист відправнику. Але навіть у такому випадку повістка вважається врученою.
Основні підстави для визнання вручення повістки незаконним
Судова практика показує, що незаконним може бути визнано вручення повістки за таких обставин:
- Відсутність обов’язкових реквізитів повістки: повістка без номеру, підпису, печатки чи QR-коду, а також якщо пояснення мети виклику не відповідає формі, встановленій Постановою №560. Без цих елементів документ не має юридичної сили.
- Виписана неуповноваженою особою: повістки, заповнені “на колінці” без посилання на розпорядження ТЦК, також можуть бути оскаржені.
- Адресована не тому отримувачу: неправильні дані (наприклад, помилки в ПІБ чи адресі).
- Вручення особі, яка не взята на облік: повістку можна вручати лише після постановки на військовий облік у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Якщо особа не внесена до реєстру, дії ТЦК є протиправними.
- Ігнорування бронювання чи відстрочки: працівники критично важливих підприємств, заброньовані відповідно до Постанови №76, не можуть бути призвані без документального підтвердження. Формальне бронювання без видачі документа не захищає права.
- Насильницьке чи примусове вручення: затримання чи примус до отримання без підстав (наприклад, без попереднього виклику) порушує ст. 29 Конституції України про свободу та безпеку.
Ці підстави ґрунтуються на практиці Верховного Суду та окружних адміністративних судів, які наголошують: порушення процедури робить усі подальші дії (штрафи, призов) незаконними. Водночас рішення Касаційно-адміністративного суду Верховного суду (КАС ВС) свідчить про те, що порушення процедури призову, не є підставою для звільнення з військової служби і скасування рішення про мобілізацію.
Приклади з судової практики: коли повістка незаконна
Судова практика 2024-2025 років демонструє зростання кількості справ, пов’язаних з оскарженням дій ТЦК. Ось ключові приклади, де суди визнали вручення повістки незаконним.
Сумський суд скасував штраф 17 тис. грн: оновлення даних у “Резерв+” визнали достатнім, а повістку – недоведеною.
Ковпаківський районний суд м. Суми 1 квітня 2025 року розглянув позов військовозобов’язаного до ТЦК та СП. Позивач вимагав скасувати штраф на 17 тис. грн через нібито неявку за повісткою. Центр стверджував, що дані у додатку “Резерв+” були неповними, тому позивача оголосили у розшук і доставили до ТЦК за допомогою поліції 20 січня, де склали протокол.
Позивач заперечував отримання повістки та розшук. Він довів, що оновив дані 10 липня 2024 року через “Резерв+”, як підтверджує витяг. Законодавство дозволяє таке оновлення онлайн без візиту до ТЦК, а центр мав перевірити інформацію у реєстрі “Оберіг” самостійно. ТЦК у відповіді наполягав на необхідності явки та роз’ясненні прав, посилаючись на ст. 22 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Суд задовольнив позов: скасував штраф і закрив справу через відсутність правопорушення. Основна причина – ТЦК не довів вручення повістки. Оновлення онлайн вважається достатнім, а вини позивача не встановлено.
Отримав повістку: офіцера запасу 9 років незаконно тримали на обліку попри виключення за станом здоров’я
Полтавський окружний адміністративний суд 5 листопада 2025 року виніс рішення у справі офіцера запасу, який ще у 2016 році був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я та виключений з військового обліку (відповідний запис є у військовому квитку). Проте в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (“Оберіг”) ці дані не з’явилися, і чоловік продовжував вважатися військовозобов’язаним. У 2025 році він отримав лист-повістку від ТЦК. Інформував, що він непридатний, але це враховувати це у ТЦК не хотіли.
Суд визнав протиправною відмову ТЦК внести до реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку. Основні порушення, які були встановлені:
- ТЦК не вніс до реєстру “Оберіг” дані, що вже зафіксовані у військовому квитку з 2016 року;
- ТЦК не провів службове розслідування щодо відсутності документів в особовій справі та можливого порушення процедури виключення в 2016 році;
- ТЦК не надав суду жодних доказів (ні особової справи, ні документів ВЛК, ні результатів перевірок), хоча саме на відповідача покладено обов’язок довести правомірність своїх дій.
Унаслідок цього суд зобов’язав ТЦК повторно розглянути питання про внесення до реєстру даних про виключення позивача з військового обліку з урахуванням висновків рішення (тобто фактично привести реєстр у відповідність до військового квитка).
“Укрпошта” повернула повістку раніше ніж за 3 дні – оповіщення визнали неналежним
2 травня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області розглянув позов до Червоноградського районного ТЦК та СП і АТ “Укрпошта” про скасування постанови про штраф.
Суть справи: у жовтні 2024 року ТЦК надіслав позивачу повістку поштою для уточнення даних. Повістку не вручили: її повернули з відміткою “адресат відсутній”. Позивач не з’явився до ТЦК, оскільки не знав про повістку. 10 грудня у центрі склали протокол, а наступного дня винесли постанову про штраф 17 тис. грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (неявка, порушення ст. 22 Закону “Про мобілізацію”).
Позивач звернувся до суду: він стверджував, що постанова незаконна, оскільки повістку повернули завчасно, до спливу 3 робочих днів за Правилами №270 КМУ, і не залишили повідомлення, через що він не міг її отримати. Він також наголошував, що факт його вини не доведено, бо не було умислу в неявці. ТЦК і “Укрпошта” заперечували: оповіщення було належним за п. 41 Порядку №560, повідомлення залишили в поштовій скриньці, а оновлення в “Резерв+” не звільняє від обов’язку з’явитися у ТЦК.
Суд визнав постанову протиправною та необґрунтованою, бо відсутній склад адмінправопорушення через неналежне оповіщення.
Отже, станом на грудень 2025 року в судовій практиці є окремі приклади, коли адміністративні суди визнають повістки та штрафи ТЦК незаконними через порушення процедури: ігнорування бронювання, передчасне повернення поштового відправлення або повну відсутність доказів фактичного вручення.
Такі прецеденти існують, але вони стосуються переважно випадків, коли людина змогла вчасно зібрати докази і подати позов до фактичного призову.
