Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає можливість жорсткішої та більш проактивної відповіді на гібридні дії Росії — зокрема кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору.
Про це він сказав у коментарі Financial Times.
За словами адмірала, НАТО аналізує широкий спектр варіантів реагування.
“Ми вивчаємо все… У кіберпросторі ми вже відповідаємо. Ми думаємо про те, щоб бути більш агресивними або проактивними…”, — зазначив Драгоне.
Financial Times нагадує, що Європа неодноразово ставала жертвою гібридних інцидентів — від пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі до масованих кібератак. Частину таких дій приписують Росії, інші залишаються невстановленими.
Дипломати з низки східноєвропейських країн закликають НАТО перейти від виключно реактивних дій до активніших. Як зазначає видання, це найбільш реально у сфері кібербезпеки, де багато держав мають інструменти для ударів у відповідь. Натомість диверсії та вторгнення дронів створюють значно складніші юридичні та операційні виклики.
Читайте також: Європа всерйоз обговорює можливість удару у відповідь по Росії, — Politico
Драгоне пояснив, що певні превентивні дії можуть бути розцінені як оборонні, але це виходить за межі традиційного підходу Альянсу: “Більш агресивна позиція порівняно з агресивністю наших опонентів може бути одним із варіантів. Але виникає питання правової бази, юрисдикції та того, хто саме має це робити”.
Попри це, адмірал вказав, що операція Baltic Sentry, спрямована на посилення захисту критичної інфраструктури, демонструє ефективність: “З початку місії нічого не сталося. Отже, цей механізм стримування працює”.
Як відреагувала Росія
У МЗС РФ назвали заяву Драгоне про можливість більш агресивних дій НАТО “вкрай безвідповідальною”. Речниця відомства Марія Захарова заявила, що в Москві розцінюють ці слова як “цілеспрямовану спробу підриву зусиль щодо виходу з української кризи”.
“Люди, які роблять подібні заяви, повинні усвідомлювати ризики, що випливають із цього, і можливі наслідки, у тому числі для самих членів Альянсу”, — додала вона.
Вночі 10 вересня понад 20 російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі. Деякі з них вдалося збити “завдяки злагодженій роботі польських та союзних сил”. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що його країна звертається до союзників по НАТО для консультацій, відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.
Також у Литві підтвердили, що 11 липня на території країни впав російський БпЛА“Гербера”. Однак наразі немає свідчення тому, що дрон “був навмисно відправлений”.
А 19 вересня, три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії на 12 хвилин. Згодом в РФ заявили, що “МіГи не порушували кордон Естонії”, а маршрут польоту літаків начебто пролягав над нейтральними водами акваторії Балтійського моря на відстані в понад три кілометри від острова Вайндло.
Ввечері 22 вересня повітряний простір над столицями Данії і Норвегії порушили невідомі БпЛА, що призвело до повного закриття аеропортів у Копенгагені та Осло. Такі випадки почали повторюватися неодноразово і все частіше. Президент України Володимир Зеленський пов’язав цей інцидент з РФ.
