Верховна Рада ухвалила закон №13439-3 (4526-IX) про внесення змін до державного бюджету України на 2025 рік з метою фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони, а також деякого мінімуму соціальних програм на загальну суму 40 млрд грн.
Що передбачає документ:
По-перше, податок на прибуток підприємств, який раніше надходив до комунального бюджету Києва, відтепер спрямовуватиметься до державного бюджету. Зокрема, це передбачає, що до кінця року Київ втратить приблизно 8 мільярдів гривень. на це вже відреагував мер Віталій Кличко і описав негативні наслідки для столиці і закликав президента не підписувати документ.
По-друге, гуманітарна сфера “згортається” заднім числом з 1 серпня.
Під час підготовки депутати подали понад 1300 поправок, більшість з яких відхилили як нереалістичні.
Нагадаємо, це вже друге коригування цьогорічного держбюджету: у липні Рада ухвалила закон №4561-IX, яким видатки на безпеку та оборону збільшили на 412 млрд грн.
Новий пакет змін до бюджету: куди підуть гроші на думку Роксолани Підласи
Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, прокоментувала, що законопроєкт стосується переважно невійськових витрат.
Вона перерахувала основні напрямки додаткового фінансування, зазначивши, що це неповний перелік:
- +25,5 млрд грн – поповнення резервного фонду для непередбачених військових і гуманітарних потреб, зокрема 8 млрд грн можуть піти на підтримку “Укрзалізниці”.
- +4,3 млрд грн для Мінцифри, з них:
- 1,4 млрд грн – нова програма для закупівлі спецтехніки, дронів і обладнання для тестування в бойових умовах;
- 2,8 млрд грн – гранти для розвитку виробництва у сфері defense tech.
- +4,6 млрд грн – забезпечення харчування для учнів початкових класів по всій Україні та 5-11 класів у прифронтових регіонах.
- +3,2 млрд грн – закупівля ліків для державних програм лікування онкології, вірусних гепатитів, рідкісних захворювань, гемофілії тощо.
- +1,5 млрд грн – субвенція місцевим бюджетам для розвитку мережі військових ліцеїв із патріотичним вихованням.
- +1,2 млрд грн – підтримка ветеранів та їхніх сімей (грошова допомога, компенсації за автоцивілкою).
- 1 млрд грн – перерозподіл на будівництво чи реконструкцію житла для ВПО. Також ОМС зможуть використовувати залишки коштів для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО.
Фінансування, яка зазначила Підласа, забезпечено коштом скорочення інших невійськових витрат на 36,7 млрд грн (зокрема 33,6 млрд грн – обслуговування держборгу) та переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до держбюджету (8 млрд грн).
Проте є важливий нюанс: у порівняльній таблиці до законопроєкту №13439-3, яка на момент публікації є єдиним джерелом інформації про ухвалені зміни, зазначені Підласою суми відсутні. Наприклад, у документі немає згадки про фінансування “Укрзалізниці”. Можна припустити, що Підласа орієнтувалася взагалі на всі пакети змін до бюджету та якісь власні документи, наприклад, на ухвалені під час засідання правки. Водночас таблиця містить інші важливі реформи, на які варто звернути увагу.
Що про чергові зміни у держбюджет каже опозиція
Нардеп Ярослав Железняк (фракція “Голос”), коментуючи законопроєкт №13439-3, каже, що документ не відповідає своїй назві.
“Для розуміння, із законопроєкту з назвою “щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань” він перетворився на збільшення зарплат, кешбеку та невійськових видатків. Відверто, там є речі розумні, а є просто абсолютно неприйнятні позиції”, – зазначив Железняк.
За його словами, з анонсованого скорочення видатків через обʼєднання міністерств та аудит видатків – “нуль скорочень”. “Єдине, що вдалося, це “збити велику частину правок про збільшення зарплат і непрофільних видатків”, – додав Железняк.
Нардепка Софія Федина (фракція “ЄС”) також додала, що у цьому законопроєкті не йдеться про оборону та безпеку. Тому “Європейська солідарність” готує подання на блокування цього проєкту закону.
“На жаль, у ньому немає про безпеку і оборону, як розповідають “Слуги”, а є пограбування бюджету Києва на 8 мільярдів і є про те, як витратити кошти невідомо на що, але не на безпеку і оборону. Пройшли лобістські поправки, якими “Слуги” роздають сотні мільйонів на свої округи. Єдине, що вдалося — це збити підвищення зарплат членам Рахункової палати. Монобільшість хотіла їм підняти зарплати до 450 тисяч гривень. Тому “Європейська солідарність” готує подання на блокування цього законопроєкту, щоб він не був підписаний”, – наголосила Федина.
А що ж в новому законі про зміни у держбюджет дійсно є
Якщо на початку року планувалося, що доходи цьогорічного бюджету складуть 2,327 трильйона гривень, то тепер уряд підняв планку до 2,483 трильйона. Видатки ж, відповідно, збільшуються ще більше – з 3,929 трильйона до 4,338 трильйона. Це означає, що дефіцит бюджету лише зросте. Іншими словами, майже кожна друга гривня, яку держава витрачатиме у 2025 році, буде позиченою.
Зростає і граничний рівень державного боргу – з 8,21 трильйона до 8,40 трильйона гривень. Причому уряд дозволяє собі перевищувати цей ліміт, якщо йдеться про міжнародні кредити від ЄС чи партнерів, які в майбутньому можуть бути погашені не з кишені платників податків, а коштом заморожених російських активів.
Та головні зміни навіть не у борговій політиці. Бюджет-2025 чітко розставляє пріоритети: усе – на оборону. Якщо у першому півріччі держава ще готова була фінансувати підручники, закупівлю ліків, культурні проєкти чи спортивні програми, то з серпня гуманітарна сфера згортається. Так, у бюджеті на 2025 рік передбачено, що кошти спеціального фонду спрямовуються на видання та закупівлю підручників, навчальної літератури, ліків, вакцин, розвиток культури (фонд розвитку закладів) і підтримку спорту, зокрема для людей з інвалідністю, але проєкт змін зберігає цю норму лише до 31 липня 2025 року.
Усі ці кошти переорієнтовуються на закупівлю спеціальної техніки та обладнання для війська.
Ось конкретика:
- до кінця липня 45% спеціального фонду (тобто такого, який спрямований на конкретні витрати згідно з ситуацією в країні) піде на спецтехніку для Держспецзв’язку,
- ще 45% – на розвиток оборонної промисловості через Мінстратегпром,
- а 10% – на потреби військових частин;
- з серпня пропорція зміниться – 15% отримає Міноборони на техніку,
- 45% залишиться Мінстратегпрому,
- 30% – Держспецзв’язку,
- 10% – військовим, причому всі витрати узгоджуватимуться з комітетом Верховної Ради з нацбезпеки, а Мінфін зможе коригувати розподіл залежно від реальних надходжень. Відзначимо, що до воєнного стану спецфонд фінансував освіту, медицину, культуру. Тепер же таких витрат не передбачено.
Які ще конкретні цифри є у документі?
- 2 млрд грн виділяється на розмінування земель с/г призначення.
- 706 млн грн залишків 2024 року підуть на ремонт доріг у Харківській, Полтавській та Сумській областях (з акцентом на оборонні потреби).
- Частина коштів спрямовується на житло для ВПО та проєкти відновлення у співпраці з ЄС.
- У прийнятому законі з 1 серпня 2025 року оклади окружних прокурорів розраховують на основі прожиткового мінімуму і становлять 2102 грн (замість вищого). Простою мовою: це вирівнює зарплати прокурорів з іншими силовиками (поліція, СБУ), але не підвищує пенсії чи інші виплати. Інакше кажучи, прокурори отримають більшу зарплату.
- Прожитковий мінімум залишається 2920 грн.
Податок на прибуток підприємств: що змінює стаття 56 для Києва
Найважливіша новація стосується податку на прибуток підприємств.
Стаття 56 законопроєкту передбачає, що з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року весь податок на прибуток підприємств зараховуватиметься в повному обсязі до Державного бюджету України. До цього частина цих коштів йшла безпосередньо до столичного бюджету.
Що це означає на практиці?
- Бюджет Києва втрачає свою частку від податку на прибуток у другому півріччі 2025 року, що становить приблизно 8 млрд грн.
- Усі ці кошти централізовано підуть до держбюджету – перш за все на фінансування оборонних програм та покриття зростаючих потреб сектору безпеки.
- Таким чином, уряд фактично перерозподіляє ресурс від Києва на користь центральних потреб оборони, аргументуючи це воєнними викликами.
Це рішення може стати болючим для столиці, адже зменшуються її можливості фінансувати інфраструктурні й соціальні проєкти. Водночас уряд вважає, що в умовах війни пріоритет – це оборона, армія та критична інфраструктура.
Кличко повідомив, що у Києва “заднім числом” з 1 серпня і до кінця року заберуть “життєво важливі кошти, які в бюджеті столиці, наприклад, були закладені, зокрема, на виплати вчителям і медикам; на ремонти шкіл, садочків і лікарень; на забезпечення найнижчої в країні ціни на проїзд у комунальному транспорті, а також на підтримку Збройних Сил, реабілітацію військовослужбовців, виплати ветеранам і членам їх родин”.
На переконання Кличка, це “тиск на Київ, щоб позбавити місто ресурсів”.
“Щоб унеможливити вчасне і якісне надання послуг мешканцям столиці. Все з однією метою – дискредитувати Кличка”, – вважає мер столиці.
