Виборів в Україні не було понад п’ять років. Президентські вибори відбулися 31 березня та 21 квітня 2019 року, позачергові парламентські — 21 липня 2019 року, а місцеві вибори — у жовтні 2020 року. Причина зрозуміла — воєнний стан через російське вторгнення.
Західні партнери України неодноразово схиляли владу до проведення виборів навіть під час війни, але їм пояснювали, наскільки це складно зробити в умовах безперервних російських обстрілів, і що неможливо прийти до військових з виборчою урною на передову, а також що складно організувати вибори для українців за кордоном.
Проте питання виборів, хай і післявоєнних, все одно “висить у повітрі”.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук нещодавно заявив, що для їхнього проведення напишуть “одноразовий” закон і, за його словами, парламентарі це питання опрацьовують.
Чи дійсно готують у парламенті такий закон, що значить термін “одноразовий” з юридичної точки зору, чи не суперечитиме він Конституції та виборчому законодавству, і коли цей закон має бути ухваленим, розбиралася “Політарена”.
Стефанчук каже про “одноразовий” закон
25 червня були оприлюднені результати спільного дослідження трьох соціологічних установ — Інституту стратегічних досліджень і прогнозів “Янус”, Центру соціальних і маркетингових досліджень SOCIS і щомісячного видання “Барометр громадських настроїв”, згідно з яким 57,6% опитаних українців зазначили, що у разі перемир’я і скасування воєнного стану в Україні потрібно провести вибори. А 33,1% респондентів вважають, що проведення виборів потрібно відкласти ще на деякий час. Тобто, настрої зрозумілі – більшість українців виступають за оновлення влади після закінчення війни.
“Вибори для України — це питання існування суспільства. І це є дуже важливо. Тому так, ми очікуємо, коли завершиться воєнний стан, коли Верховна Рада сформує правила для того, щоб ми провели цей етап виборів”, – сказав спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю виданню РБК-Україна.
За словами Стефанчука, це будуть унікальні вибори, яких в Україні ще не було. “І вони не підпадають під жодні вибори, які визначені в Конституції. Тому що це не строкові і звичайно не дострокові. Скоріш за все, вони будуть називатися “строкові вибори, які проведені після завершення воєнного стану”. І це буде просто одноразовий закон, який дасть можливість провести ці вибори і потім перескочити на нормальну систему, яку визначено в Конституції і виборчому кодексі”, – зазначив він.
“Ми тихенько, тихою сапою, оце все проговорюємо. Але ми не хочемо виносити це на політичний рівень…Ми постійно, на рівні погоджувальної ради, на рівні комітетів, проводимо ці дискусії. Просто ми намагаємося не робити їх публічними, тому що як тільки у нас щось почне говорити, всі одразу скажуть: все, побігли на вибори!”, – додав Стефанчук.
У суботу, 28 червня, в ефірі телемарафону Єдині новини, Стефанчук повторив свою заяву про підготовку закону: “Ми напрацьовуємо цей законопроєкт, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний законопроєкт, який регулюватиме так звані повоєнні вибори”.
Що знають нардепи про “одноразовий” закон про вибори
Публічно говорити про вибори допоки йде війна більшість народних депутатів не хоче. Але на умовах анонімності пояснюють, що “одноразовий закон” про який казав Стефанчук, поки що ніхто у Верховній Раді не готує.
“Політарена” поспілкувалася практично з усіма представниками парламентських фракцій і всі сказали те саме.
Представник фракції “Слуга народу”, з умовою не називати його прізвище, пояснив, чому парламент не квапиться.
“Одноразовий” закон про післявоєнні вибори, про який заявив Стефанчук, ніхто не готує. Нардепи поки не бачать в цьому сенсу. Прийняття такого закону зараз неможливо з низки причин. Коли вона закінчиться — невідомо. Чим війна закінчиться — невідомо. Які в нас території залишаться — невідомо. Скільки в нас буде людей (населення в Україні, – ред.) на момент закінчення війни — невідомо. Скільки буде людей закордоном — невідомо. Чи будуть в нас гроші на вибори та скільки — невідомо. Чи можуть цей закон обговорювати нардепи від колишньої ОПЗЖ — питання. Як тільки цей закон внесуть в Раду, то з’явиться купа поправок. То, поки до нього не приступають”, – сказав нардеп.
Його колега, нардеп від “Слуг народу” Олександр Мережко у розмові з “Політареною” сказав, що є сенс думати про спеціальний закон про повоєнні вибори.
“На мою думку, нам зараз треба сконцентруватися на головному — як вижити і перемогти. Ми не знаємо, коли закінчиться війна, коли скасують воєнний стан. Це головне. На мою думку, має сенс думати про спеціальний закон, бо Рада має бути законодавчо готова до будь-якого розвитку подій, але при цьому важливо, щоб у людей не складалося враження, що вибори ось-ось”, – сказав Мережко.
“Мені не відомо, щоб хтось працював над розробкою законопроєкту про післявоєнні вибори. Також мені не відомо, щоб була створена з цього приводу робоча група. Кожен депутат може вийти з законодавчою ініціативою, але мені про таку не відомо. Скажу, що вибори після скасування воєнного стану повинні відбутися обов’язково. Але наразі нам треба думати, як вижити”, – зазначив в розмові з “Політареною” нардеп від “Батьківщини” Олексій Кучеренко.
Закон про вибори треба готувати вже зараз, — Андрій Магера
Експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера вважає, що закон потрібно почати готувати вже зараз.
“Проведення виборів регулюються Конституцією України і Виборчим кодексом. Поки в Україні триває воєнний стан, проведення виборів неможливе. А от після скасування воєнного стану в Україні мають пройти вибори. Ніщо не забороняє Верховній Раді ухвалити окремий закон, а він може мати різні назви, в якому передбачити винятки до Виборчого кодексу. Підкреслюю, не замість Виборчого кодексу, а додатково до нього. Оскільки в нас будуть не звичайні, а післявоєнні вибори і будуть певні труднощі з їх проведенням, і ці труднощі треба законом визначити. І, згідно з цим законом, вибори можна провести тільки один раз”, – сказав Магера “Політарені”.
“Такого юридичного поняття, як “одноразовий закон”, не існує, – пояснив Магера, – Просто в законі може бути зазначений термін його дії. Тобто, після закінчення цього терміну, закон свою дію втрачає і скасовувати його не потрібно”.
Що стосується термінів підготовки закону, то він впевнений, що тягнути з цим не можна.
“Я вважаю, що цей закон треба готувати вже зараз і не чекати закінчення війни. Більшість проблем відома, про них говорять і самі нардепи, і соціологи. Тобто, наразі треба створити робочу групу з напрацювання закону, запустити його обговорення, після чого внести у Верховну Раду, приймати за основу, в другому читанні. І на цьому зупинитись. А вже після закінчення війни, скасування воєнного стану, можна приймати поправки і ухвалювати закон”, – резюмував Магера.
Які є пропозиції з проведення післявоєнних виборів
Громадянська мережа ОПОРА, яка завжди спостерігала за виборами і моніторила парламент підготувала “Дорожню карту з проведення і організації повоєнних виборів”. Як зазначають експерти ОПОРИ, проведення перших повоєнних виборів навіть у віддаленій перспективі потребує завчасної підготовки та правового визначення.
Ключові моменти “дорожньої карти” такі:
– Не пізніше як за 6 місяців до початку виборчого процесу необхідно створити правову рамку для роботи в Україні незалежних міжнародних місій для оцінки безпекової ситуації.
– У цей же термін треба посилити протидію російській дезінформації, зокрема у соціальних мережах, шляхом адаптації українського законодавства до стандартів ЄС.
– Розробити та впровадити законодавчо закріплені протоколи дій і гарантії захисту учасників виборчого процесу на випадок виникнення безпекових загроз.
– Повноцінно відновити роботу Державного реєстру виборців та розширити (доповнити) наявні механізми актуалізації його даних.
– До скасування воєнного стану необхідно визначити вид виборів, оскільки Конституція не містить спеціальної норми стосовно виду виборів, якщо через воєнний стан чергові вибори не відбулися вчасно.
– Провести аналіз та ухвалити потрібні зміни щодо тривалості голосування на виборчих дільницях.
– Визначити необхідність створення додаткових виборчих дільниць всередині України й за кордоном. Внести відповідні зміни до законодавства та за потреби укласти необхідні міждержавні договори.
– Розробити та запровадити механізми голосування військовослужбовців на звичайних виборчих дільницях, а у виняткових випадках — на спеціальних виборчих дільницях у межах постійного чи тимчасового перебування військових частин та інших зʼєднань.
– Під час виборчого процесу провести навчальну кампанію для органів влади, відповідальних за організацію та безпеку післявоєнних виборів.
Голова правління громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська підтвердила “Політарені”, що робоча група з розробки закону про повоєнні вибори у парламенті не створена і законопроєкту теж немає.
“Ми вважаємо, що має бути створена робоча група вже зараз, бо це дуже довгий процес. Наприклад, підготовка Виборчого кодексу тривала 5 років. Така робоча група не свідчила б про початок виборів, а про здорове, доросле ставлення до цього процесу. Наскільки мені відомо, законопроєкту в парламенті немає”, – сказала Айвазовська.
Але, за словами громадської діячки, йдуть процеси, які “стосуються загальної канви обговорення”.
“Ми робочу групу теж не створювали, а “дорожню карту” напрацювали для загальної рамки. Певні її складові, як скринінг безпеки в громадах, ми вже реалізовуємо і запрошуємо депутатів на презентації, працюємо з міжнародними партнерами і сподіваємось, що це колись стане частиною процедури”, – додала Айвазовська.
“ОПОРА з законодавчою ініціативою з цього питання не виходить, оскільки жодна неурядова організація, згідно з законодавством, цього зробити не може, як і Центральна виборча Комісія. Це тільки відповідальність президента, уряду, та народних депутатів”, – підкреслила Айвазовська.
