Китай, вперше після 2022 року, готується відкрити свій внутрішній ринок облігацій для великих російських енергокомпаній.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на свої джерела.
“Наприкінці серпня у Гуанчжоу старші фінансові регулятори КНР повідомили топменеджерам РФ про підтримку планів з випуску облігацій у юанях (“панда-бондів”)”, – пише видання.
Зазначають, що це буде перше корпоративне залучення коштів із Росії на материковому ринку Китаю від початку повномасштабної війни у 2022 році і перші публічні боргові папери з РФ на офшорному ринку КНР після випуску облігацій “Русала” на 1,5 млрд юанів (близько $210 млн) у 2017 році.
“Політичне та економічне зближення Пекіна й Москви надалі посилюється, під час зустрічі у Пекіні президент РФ Володимир Путін і лідер КНР Сі Цзіньпін заявили про “безпрецедентно високий” рівень відносин, а Москва оголосила про досягнення домовленостей із Пекіном щодо газопроводу “Сила Сибири-2”, проєкту “Газпрому””,- йдеться у матеріалі.
Читайте також: Китай та Росія підписали угоду про будівництво газогону “Сила Сибири-2”: які умови
Вказують, що на тлі західних санкцій, які закрили доступ російським позичальникам до глобальних ринків, китайські банки, які раніше уникали публічних угод з компаніями РФ через ризик вторинних санкцій, нині демонструють меншу обережність.
Водночас роль юаня, як зовнішньої валюти для російської економіки, зростає: з 2022 року низка російських емітентів – серед них “Русал” і “Газпром” – розміщують юаневі облігації на внутрішньому ринку РФ.
Коло емітентів
“На старті відновлення “панда-бондів” коло емітентів, імовірно, обмежиться двома-трьома компаніями. За очікуваннями співрозмовників, серед перших позичальників можуть бути “Росатом” та його афілійовані структури, які не перебувають під широкими санкціями Заходу”, – йдеться у матеріалі.
Водночас юристи попереджають, що успішне розміщення “вимагатиме від російських компаній зняття занепокоєнь китайських банків” – головних покупців і брокерів таких паперів – щодо вторинних санкцій США.
“Як зазначає партнер Beijing Jincheng Tongda & Neal Аллен Вонг, навіть за спроби випуску через не санкційні “вікна” ризик залишається, адже емітент може потрапити під обмеження вже після продажу”, – зазначають у матеріалі.
При цьому повідомляють, що паралельно російські енергокомпанії “вибудовують кредитну історію в КНР”.
“Газпром” отримав рейтинг AAA зі стабільним прогнозом від шеньчженьського агентства CSCI Pengyuan, а високі національні рейтинги є передумовою доступу іноземних емітентів до китайського офшорного ринку. Оцінки в Китаї також здобули “Атоменергопром” (афільована компанія “Росатома”), постачальник СПГ “НоваТек” і “Зарубежнефть”,- пише видання.
Водночас вказано, що міжнародне агентство Fitch ще у 2022 році знизило рейтинґ “Газпрому” до переддефолтного рівня і згодом відкликало оцінки всіх російських емітентів відповідно до санкцій ЄС.
Читайте також: Індія та Росія фактично перейшли на бік Китаю, — Трамп
Нагадаємо, що нещодавно у Китаї відсвяткували 80-ту річницю капітуляції Японії у Другій світовій війні. З цієї нагоди до Пекіна запросили 26 світових лідерів, які взяли участь у найбільшому в історії країни параді 2 вересня.
Разом із лідером Китаю Сі Цзіньпіном на червоній доріжці стояли російський диктатор Володимир Путін та північнокорейський диктатор Кім Чен Ин. Інші світові лідери, які також були присутні на заході, слідували за цією трійцею.
Читайте також: “Путін і Сі хочуть створити новий світ, яким керують диктатори”, — експерт у політиці РФ і КНР
Крім того, у Китаї вирішили поєднати святкування із проведенням найбільшого за всю історію саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Туди лідер Китаю запросив Путіна і прем’єра Індії Нарендру Моді, щоб показати Трампу, як виглядає міжнародний порядок без США.
